Українська мова 11-Б клас на 10.02.2025

Редагування речень (текстів), у яких допущено лексичні та граматичні помилки

НЕВИГАДАНА ІСТОРІЯ ПРО ПОЯВУ МОВИ

Колись первісні люди не знали ані слова,

не вміли пояснити: це – мамонт, то – корова.

Вони порозумітись старались між собою –

показували пальцем, кивали головою.

Якщо чужинці раптом з’являлися з-за лісу,

нахмурювали брови, хапалися за списа.

Стрічали друзів з миром, усміхнено, охоче,

і дивувались щиро, до неба звівши очі.

А потім, щоб онукам про все це розказати,

то вигадали мову і стали розмовляти.

 Кожна людина полюбляє розмовляти про цікаві та актуальні питання  або просто ділитися з кимось своїми  думками на якусь тему. Але ті, хто поряд,  не завжди розуміють деякі слова правильно. Тут треба враховувати те, що у спілкуванні є надзвичайно важливим ЩО людина говорить, які слова добирає, які приклади наводить. Промовець, що сплутує значення слів, розмовляє суржиком, навряд чи зможе викликати захоплення слухачів. Недарма Марк Твен колись казав, що різниця між правильно і майже правильно сказаним словом – як між блискавкою і світлячком.

Недаремно у світі існує приказка: «Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові». Так,  уміння говорити, висловлюватися – це мистецтво, котре кожного разу потребує удосконалення та розвитку особистості.

«РОЗСИПАНІ ПЕРЛИНКИ».

Відновити народні прислів’я про уміння володіти словом.

Слово до слова – золотий ключ.

Мовивши слово, наперед обміркуй.

Красне слово – треба бути йому паном.

Що маєш казати – зложиться мова.

 Слово – це сама людина. Нас зіткано зі слів. Вони єдина наша реальність, принаймні єдине свідчення того, що ми існуємо (Октавіо Пас, мексиканський поет)

ЕТАП АКТУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ДОСВІДУ

1.Те, про що йде мова у творі, зміст. (тема)

2.Художнє означення у творі. (епітет)

3.Спільна частина споріднених слів. (корінь)

4.Розділ науки про мову, що вивчає стилі мовлення. (стилістика)

5.Однозначне слово чи словосполучення, що називає певне наукове поняття. (термін)

Зв’язані за змістом речення, розміщені у певній послідовності – це… (текст)

БЕСІДА.

     – Які речення утворюють текст?

–        Що таке тема і мета тексту?

–       Як дати заголовок тексту?

–       З чого складається текст? Назвіть його складові частини.

–        Які види текстів ми вчили?

–       Яка мета тексту-розповіді?

–        Яке призначення тексту-опису?

Визначити тип тексту.

Україна – це наша рідна земля. Тут ми народилися, тут почули перші звуки материнської мови. Україна – це чудові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ.

Україна – це велика незалежна держава в Європі.

 

Наш рідний край великий і багатий. Він має бистрі ріки, високі гори, широкі урожайні поля і квітучі луки.

Гарний наш рідний край!

СТИЛІСТИЧНИЙ  ЕКСПЕРИМЕНТ

Прочитайте текст. Що в ньому не так? Виконайте завдання до нього.

1.     Тоді хтось викотив на небо сонце. 2. Потім простягнуло свої  руки-промінці. 3. Нічка склала крила, і зорі пішли спати. 4. Народився новий … 5. Спершу воно несміливо всміхнулося і привіталося до хмаринок.

Завдання

Текст належить до… стилю.

Замість крапок у 4-му реченні має бути слово… .

Доберіть заголовок.

          

«Немає людини, яка б не робила помилок, але той, хто виправляє свої помилки, – мудрець», – каже  китайська мудрість.

Уважно прочитайте слова лівої колонки. Вони характеризують ідеальне, зразкове мовлення. Установіть відповідність між характеристикою   мовлення та поясненням її.

1.     змістовність                           А) уживання синонімів, образних слів;

2.     логічна послідовність           Б) вибір з-поміж інших потрібного слова;

3.     багатство                               В) відсутність помилок;

4.     точність                                 Г) урахування адресата, типу мовлення;

5.     доречність                                      Ґ) додержання хронології подій;

6.     правильність                         Д) відповідність темі висловлення.

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ

–        Що буде, коли мовець не додержуватиме хронології, відійде від теми, не використовуватиме синонімічного багатства мови?

–        Завдання. Відредагувати речення та словосполучення (письмово).

1.Місто повстало із фортеці.

2. Воно виглядає дещо провінційним із-за невеликих одно- та двоповерхових будинків у самому центрі.

3.Здебільшого  вулиця Велика Перспективна забудована багатоповерхівками, тому і є така велика кількість проживачів на ній… Також вулиця повноцінно освічена, не дасть впасти людям у темноті.

 

1. Я рахую, що місто Кропивницький справді є «маленьким Парижом».

2. Архітектори Яків Паученко, Андрій Достоєвський та Олександр Лишневський приклали зусилля для створення універсальних будівель.

3. На протязі ХІХ-ХХ століть був «золотий вік» розвитку міста.

Граматиці підкоряються навіть імператори (Латинське прислів’я).

 Домашнє завдання.

Відредагувати речення.

1.     Багато людей збираються жаркими днями охолонути на річці.

2.     Моя вулиця найкрасивіша. Вулиця освічена періодично добре. Дороги на вулиці напівзруйновані.

3.     Кафе-піццерія «The Boss» працює у Центральному скверику Кропивницького. Власник кафе – українець з нігерійським корінням Джон. По суботах тут збираються охочі попрактикувати англійську мову.

  

 

            Українська мова 5 клас на 06.02-07.02.2025

Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь і є ю я

Звукове значення літер я, ю, є, ї, ь

В українській мові м’якість приголосних на письмі позначають:

1) літерою ь (м’який знак): січень, льодовий;

2) літерами є, ю, я, коли вони стоять після м’якого приголосного: синє, люди, пісня;

3) літерою і: ліс, сірий.

! Літери ь, і, я, ю, є можуть передавати на письмі м’якість відразу двох приголосних звуків:

кузня [к у з' н' а ],

честь [ч е с' т' ].

М’які та пом’якшені приголосні звуки

Приголосні звуки бувають тверді й м’які. У звуковому записі на м’якість приголосного звука вказує скісна риска [ ' ] після літери: синь [с и н' ],        сіль [с' і л' ],  на пом’якшеність – вказує знак [ ’ ]: вік [в’ і к ]. М’який знак у звуковому записі не вживається.

Деякі приголосні утворюють пари: [д] –  [д' ], [т] –  [т' ], [з] –  [з' ], [с] –  [с' ], [дз] –  [дз' ], [ц] –  [ц' ], [н] –  [н' ], [л] –  [л' ], [р] –  [р' ].

Не мають пар м’яких такі приголосні: губні [б],[п],[в],[м],[ф], шиплячі [ж],[ч],[ш],[дж]. Вони лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [облич’:я].

Приголосні [г], [ґ], [к], [х] завжди тверді. Пом’ якшуються вони лише перед голосним [і]: [г’ і р к о ], [к’ і т ].

Приголосний [й] завжди м’який.

Позначення м’якості приголосних на письмі літерами ь, і, я, ю, є

Літери я, ю, є можуть позначати по два звуки:

я – [й а]: яр [й а р], олія [о л ’і й а];

ю – [й у]: юнак [й у н а к ], співаю [с п’ і в а й у ];

є – [й е]: єдиний [й е д и н и й ], моє [м о є ].

Літери я, ю, є можуть позначати на письмі голосні звуки [а], [у], [е], що стоять після м’яких приголосних.

Наприклад:

маля [м а л' я], людина [л' у д и н а ],синє [с и н' е].

Якщо літери я, ю, є позначають на письмі м’якість подовженого приголосного (його передано подвоєними літерами), то звукописом слово передаємо так: волосся [в о л о с': а].

Розподільна робота. Завдання: записати слова з м’якими приголосними у 3 колонки. І-ша колонка – м’якість передається ь, ІІ-га колонка - м’якість передається і, ІІІ-тя колонка – я, ю, є.

Брунька, білий, безодня, учень, близнята, березень, вечеря, довідка, життєвий, люк, жаль, літній, побачення.

Гра «Знайди зайве слово»

1. Тінь, сіль, тік, хміль;

2. Дитя, моя, сім’я, надія;

3. Льон, сльоза, підйом;

4. Земля, доля, воля, поле.

Вставте там, де потрібно м’який знак, та відкрийте ключ

Куз..ня, (на) яблун..ці, (в) хатин..ці, велетен..ський, біл..ший, мен..ший, Об.., чотир..ма, ател..є, чотир..ох, ірпін..ський, урал..ський, кубан..ський, дон..чин, промін..чик, цвірін..чання, різ..кий, низ..кий, Іркутс..к, Хар..ків, порт..єра, кур..єр, різ..бяр, дз..вякати, повір..те, оглянис..

Ключ: підкресли ті слова, у яких на місці крапок треба вставити знак м’якшення. З перших букв підкреслених слів утвориться речення. Запиши його.

 

 

             Українська мова 5 клас на 04.02-05.02.2025

Позначення м’якості приголосних на письмі. Правила вживання знака м’якшення.  

Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак

                                              Казка

 У головному місті Абетка, країни Мова жили собі 33 українських літери. Серед них був і Знак М’якшення. Цей знак відчував себе нещасним, бо не міг стояти першим у бодай одному слові і дуже сумували через це. Інші  літера зневажали його .Образився тоді цей знак і пішов геть з Абетки. Зітхнули з полегшенням літери цього міста. Та дарма...

 Раптом у мовному місті все пішло шкереберть, бо у багатьох слів Знак М’якшення є важливим і необхідним. По-перше, всім прийшлося ходити пішки, бо зник автомобілЬ. Зникли майже всі місяці, рік без Знака М’якшення це лише Лютий і Листопад. Всі інші місяці пішли геть, слідом за своїм знаком. Так і жили абетківці: то дощ, то сніг, то мороз, то вітер, бо восени та взимку лише така погода. Зникли всі свята, бо вони святкуютЬся у місяцях із Знаком М’якшення. Все, що було близЬко, стало дуже далеким. Зник лЬон і жителям не було у що одягтисЬ. І ще багато чого змінилось у гірший бік...

 Тоді літери визнали свою помилку і провину. ВибачившисЬ, покликали вони Знак М’якшення назад. Тоді і місті Абетка знову все стало на своє місце.

 

Словниковий диктант. Горобець, вогонь, сьомий, льон, повінь, сільський, люди, третє, ліхтар, камінчик, кузня, пісня.

Гра «Знайди зайве слово»

1. Тінь, сіль, тік, хміль;

2. Дитя, моя, сім’я, надія;

3. Льон, сльоза, підйом;

4. Земля, доля, воля, поле.

 «Правила вживання м’якого знака»

 

Ь пишеться	Ь не пишеться
1. Після м’яких д,т,з,с,ц,н,л: мідь,гість, вісь, сіль, олень	1. Після б,п,в,м,ф : голуб,насип, вісім,верф
2. У дієсловах на –ться: Вибачається, умивається	2. Після букв ж,ч,ш,щ: ріж,річ,вишня
3. Після л , що позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним: їдальня, пальці	3. Після букви р : базар,кобзар,писар
4. У буквосполученнях –льк-, -льч-, -льц-, -ньк-, -ньч-, -ньц-:лялька-ляльці-ляльчин, ненька-неньці-неньчин	4. Після н,л у буквосполученнях –лк-, -лч-, -лц-, –нк-, -нч-, –нц- : Наталка-Наталчин – Наталці, хустинка – хустинці
5. Слова-винятки : тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, женьшень, Маньчжурія.

        Зверни увагу!

       У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский,  

       різкий і похідних утвореннях: боязкість, в’язкість, баско, різко тощо знак м’якшення  не  

       пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-.

     «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи?» або «Де СоНЦе ЗоЛоТе?»

·         Якими літерами позначається м’якість приголосних?

·         Коли вживається м’який знак в українській мові?        

·         Коли ми не пишемо м‘який знак?

·         Чи можемо ми обійтись без цих знань у повсякденному житті? 

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Чим різняться м’які приголосні звуки і пом’якшені?

2. Що нового ви дізналися про вживання сполучень ьо, йо?