Українська література 10 –Б клас на 03.05.2024

“Пам’ятi тридцяти” аналіз Павло Тичина

АНАЛІЗ ТВОРУ (паспорт твору)

Вірш “Пам’яті тридцяти” розповідає про події, що відбулися 29 січня 1918 року. Автор прославляє героїзм студентiв та учнiв, які билися під Крутами.  Аналіз вірша “Пам’яті тридцяти” допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби, віршовий розмір, рік написання та скласти літературний паспорт твору.

Автор – Павло Тичина

Рік написання – 1918

Літературний рід – лірика

Вид лірики – громадянська

Жанр: вірш-реквієм (твір, присвячений пам’яті померлих героїв)

Тема: зображення самопожертви заради Батьківщини.

Ідея: утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, класової ненависті.

Провідний мотив поезії – самопожертва юних патріотів заради Батьківщини.

Композиція. Твір має кільцеву композицію та складається з п’яти строф. Вірш починається й закінчується рядками: «На Аскольдовій могилі поховали їх».

Напрям, течія – символізм

«Пам’яті тридцяти» художні засоби:

епітети «славних, молодих», «український цвіт», «кривава дорога», «коханий край»

метафори: «квітне сонце, грає вітер», «рука посміла знятись», «вмерли в Новім Заповіті»;

риторичні оклики «на Аскольдовій могилі український цвіт!», «Боже, покарай!» допомагають зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів України;

риторичні питання «На кого посміла знятись зрадника рука?», «На кого завзявся Каїн?» передають оцінку ліричним героєм того, що відбулося; рефрен: «На Аскольдовій могилі».

Анафора: на Аскольдовій могилі;

«Пам’яті тридцяти» образи, символи

Символи вірша:

Сонце –  символ Всевидящого божества; осяяння; слави; величі; правосуддя;

Вітер – символ духу, невловимості; швидкості; шкоди, руйнації і водночас оновлення,

Дніпро – символ України; долі народу; величі, нездоланності, слави; козацької волі, звитяги; священної ріки українців.

кривава дорога — нещасливе майбутнє;

Каїн – зрадник свого народу.

Образи:

 Ліричний герой — це збірний образ 30 молодих захисників України, які загинули, захищаючи незалежність рідної країни. Це 30 мучеників, цвіт нації.

Герої твору «Пам’яті тридцяти» П. Тичини загинули в історичний період боротьби Центральної Ради з більшовиками.

“Пам’ятi тридцяти” історія написання

У вірші «Пам’яті тридцяти» згадуються події реальні та історичні – бій під Крутами. Проти регулярної більшовицької армії виступили юні патріоти-українці. Загиблих у бою під Кругами юнаків поховали в Києві на Аскольдовій могилі.

Цей твір Павло Тичина написав у рік, коли відбувся бій під Крутами. Поет присвятив його молодим захисникам України, які були лише студентами та гімназистами, хлопцям, які загинули в січні 1918 року біля селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських військ та полягли в нерівному бою із ворогами. А після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих

Павла Тичину неймовірно вразила смерть юнаків, цвіту української нації. Ці хлопці принесли в жертву життя, щоб захистити Батьківщину та його національні ідеали.

“Пам’ятi тридцяти” вірш

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? —

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

 

Питання до вірша "Пам'яті тридцяти"

За жанровою ознакою твір П. Тичини «Пам'яті тридцяти» є?

Чому поезію "Пам'яті тридцяти" замовчували в радянські часи? 

 Який біблійний образ згадується у цій поезії?

Кому присвячений вірш "Пам'яті тридцяти"?

Чому поезію "Пам'яті тридцяти" визначають як вірш-реквієм?

Які у вас враження від поезії?

Який настрій вірша?

 Домашнє завдання.  Виразно читати та вміти аналізувати вірш

 

Українська мова 10 – Б клас на 03.05.2024

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників.

 

Дієприслівник — це особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, відповідає на питання що роблячи? що зробивши? і пояснює основне дієслово. Левко підійшов до своїх молодих колег, посміхаючись і трохи похитуючись на куцих ногах. (В. Підмогильний) — основну дію виражено особовою формою дієслова підійшов, а додаткові дії — незмінними формами посміхаючись і похитуючись. Дієприслівники посміхаючись і похитуючись пояснюють основне дієслово:

Дія, названа основним дієсловом і пояснена дієприслівником, виконується однією особою: читаючи, виписує; слухаючи, запам’ятовує.

2)    Ознаки дієслова, притаманні дієприслівнику.

Подібно до дієслова дієприслівник зберігає значення виду: доконаний (побачивши), недоконаний (беручи) і перехідності / неперехідності: перехідний (читаючи), неперехідний (ідучи).

Як і дієслово, дієприслівник може мати залежні слова (іменники, займенники, прислівники): зустрічаючи гостя, захищаючи мене, біжучи швидко.

3)    Ознаки прислівника, притаманні дієприслівнику.

До прислівникових ознак дієприслівника належать незмінюваність і синтаксична роль обставин:

4)    Вид дієприслівника.

Дієприслівник зберігає вид того дієслова, від якого він утворений: йти (що робити?) — йдучи (що роблячи?) — недоконаний; прийти (що зробити?) — прийшовши (що зробивши?) — доконаний.

5)    Стилістичні особливості дієприслівника.

Характерною особливістю дієприслівника є те, що він рідко вживається в розмовно-побутовому стилі, натомість є органічною складовою інших стилів мовлення. Особливо важливу роль дієприслівник відіграє в художньому стилі, де він сприяє кращому зображенню дії, робить мову багатшою і яскравішою.

Використання дієприслівників у діловому мовленні дає можливість грамотно використовувати мовні засоби і точно висловлювати думки.

   Синтаксичний практикум.

Прочитайте речення. Заповніть таблицю за зразком.

Зразок: 1) Чайка скиглить, літаючи... (Т. Шевченко)

№ речення	Підмет	Присудок	Додаткова дія
1	Чайка	скиглить	літаючи

 

2) Усе зраділо, стрічаючи день. 3) Гуси летіли високо в небі, посилаючи землі своє ґелґотання. 4) Хитаючись під поривами вітру, сосна міцно трималася покрученим корінням за кам’янистий берег. 5) Виглянуло сонечко, виплутавшись із туману, який сів густою пеленою на землю. 6) Серед листя виднілися грона винограду, який достигав, убираючи силу теплого сонця.

Вибірковий диктант.

З поданих форм дієслова запишіть дієприслівники, визначте вид кожного.

Розмовляючи, підбадьорений, одягнуто, схиляючись, натомлено, збираючись, бажаючи, відірвати, відірваний, відірвавшись, молодіти, молодіючий, молодіючи, умивати, умито, умивши, умившись, розказати, розказано, розказуючи.

  Розподільний диктант.

Розподіліть у два стовпчики сполучення слів: I — ті, що мають у своєму складі дієприслівник; II — ті, що мають слова, однозвучні з дієприслівником (іменник, прикметник, дієприкметник). Назвіть ознаки,  які відрізняють дієприслівник від однозвучних частин мови або дієслівних форм.

Пахнучи, троянди наповнювали повітря ароматом — пахучі фіалки; несучи ранець — несучі птахи; знаючи свою вдачу — знаючі люди; благаючи маму не затримуватись — благаючі очі; довго зростаючи — зростаючі діти; терплячи поразку — терплячі малюки; завідуючи музеєм — завідуючі музеями.

Запишіть прислів’я, вставляючи пропущені літери, розкриваючи дужки.

Підкресліть дієприслівники, визначте їх синтаксичну роль.

Не сп..тавши броду, (не)лізь у воду. Не нах..лившись, з кр..ниці води (не)нап’єш..ся. Не навчивши в п..люшках, (не)навчиш.. і в подушках. М..ясом хвал..т..ся, юшки не ївши. (Не)скуби, не..повивши.

  Творче конструювання.

Утворіть від поданих у дужках дієслів дієприслівники й запишіть їх. Визначте вид та час утворених дієприслівників. Поясніть прислів’я.

Не спечеш калачі, (лежати) на печі. Учись, на інших (дивитись). Добре (попрацювати), краще відпочиватимеш. (Знати) ремесло, старцювати не будеш. (Згуртуватись), хоч наспіваємось. Не цурайся коня, й трактора (придбати). (Нюхати), не наситишся. Краще скласти руки, ніж працювати, (опустити) рукава. (Нар. творч.)

   Домашнє завдання

1)    Вивчити теоретичний матеріал

2)    Виконати вправу 554

 

Українська мова 11- А клас на 01.05.2024

Усе про дієслово

Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).

Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.

Форми дієслова

Неозначена (інфінітив)	Особові (змінні)	Родові	Безособові на    -но, -то	Особливі
				дієприкмет­ник	дієприслів­ник
Незмінювана, означає дію, але не нази­ває часу, особи, числа, ро­ду, відповідає на питання: що робити? що зробити? (завжди має суфікс -ти)	Змінюються за числами, особами в тепері­шньому і май­бутньому часах дійсного способу, відпо­відають на пи­тання: що роблю? що робиш? що будуть робити?	Змінюються за родами в минулому ча­сі дійсного способу, від­повідають на питання: що робив? що робила? що зробили?	Означають дію без від­ношення до будь-якої особи, відповідають на питання: що зроблено?	Вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання: який? яка? яке? які?	Означає додаткову дію, відповідає на питання: що роблячи? що зробивши?
рости, вмиватися	росту, ростеш,	ріс, росла	зроблено, розбито	написаний, зроблений	написавши, пишучи

 Перехідні і неперехідні дієслова

Запам ‘ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова, треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова, з’ясувати, в якому відмінку вони стоять.

Перехідні	Приклади	Неперехідні	Приклади
Означають  дію,  що переходить або спрямо­вана на предмет. Вони вимагають від залежно­го іменника чи займен­ника певного відмінка: а) знахідного відмінка без прийменника; б) родового відмінка із значенням частини від цілого; в) родового відмінка із заперечною часткою не.	а) бачити (небо), переглядати (газету), перевіряти (зошити); б) купити (хліба) – не весь, а лише, наприклад, буханець, випити кави – не всю, а лише, наприклад, філіжанку; в) не бачити (кого?) друга.	Означають дію, що не переходить на предмет (не вимагають додатка): а) дієслово сполучається з іменником у будь-якому відмінку, крім З.в., Р.в., який має при собі заперечну частку не або вказує на частину від цілого; б)  дієслова на -ся, -сь (-ся уживається перед словом, яке починається з приголосного, -сь – перед словом, яке починається з голосного).	досягти мети (Р.в.), напасти на супротивника (З.в. із прийменником), думати, віддав, бігти, йти, спати плавати, сидіти, лежати, дивитись у вікно, бави­тися з дітьми, соромити­ся своїх учинків.

 Зверніть увагу!

1. Принести сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь) – розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь) – придбати цукру (частину).

2. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію і Оксанка співає.

3.Багатозначні дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на нервах, любить читати).

Види дієслів

Доконаний	Недоконаний
Вказує на завершену дію і відповідає на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Ці дієслова не мають форми теперішнього часу.	Вказує на незавершену дію і відповідає на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити?
намалювати, перейти, зіскочити, затримати	малювати, іти, скакати, затримувати

 Зверніть увагу!

1. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів:
1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити – привабити);
2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити, допомагати – допомогти);
3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати);
4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти);
5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).

2.   Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова виявляють своє видове значення у контексті.

Способи дієслів

Дійсний	Умовний	Наказовий
Дієслова називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу.	Дієслова називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і недоконаного виду.	Форми цих дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини) форму.
У минулому часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому – за особами і числами.	Змінюються за родами і числами.	Змінюються за особами і числами.

 

Українська література 10 – Б клас на 01.05.2024

Павло Тичина “О панно Інно”: читати вірш, провідні мотиви, історія написання, художні засоби поезії!

“О панно Інно”

О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги…
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив…
1915

Аналіз поезії

Вид лірики

Ця невеличка поезія вважається перлиною інтимної (любовної) лірики П. Тичини.

Провідні мотиви:

спогади про втрачене кохання, туга й душевний біль, викликані цими спогадами.

Історія написання

 Вірш було написано 1915 року. Поет включив його до другого видання збірки «Сонячні кларнети» (1920 р.)

Цей твір є автобіографічним, тому для того, щоб зрозуміти його непростий зміст, потрібно з’ясувати, які саме події в житті митця надихнули його на написання цієї поезії.

Дослідники творчості Павла Тичини висували різні версії щодо того, ким була та дівчина, яку поет називає «панною Інною». На сьогодні найбільш достовірним видається таке пояснення: у 1913 р. Павло без тями («дитинно, злотоцінно») закохався в дочку чернігівського літератора Івана Коновала Поліну (їх познайомив її брат Віктор, разом з яким Павло навчався в Чернігівській духовній семінарії) –  красуню, що чудово співала, займалася музикою.

Вони певний час зустрічалися, проте Поліна не поставилася серйозно до почуттів юнака, досить швидко кинула його (згодом, у 1917 р., вийшла заміж за іншого). Павло дуже болів душею через цю зраду. Поліна мала молодшу сестру Ганну (Нюсю), яку за тодішньою модою неофіційно перейменували в Інну (саме до неї поет і звертається у вірші).

Інна була скромною та лагідною, вона палко закохалася в Павла, мріяла замінити сестру в його серці й навіть наважилася освідчитися йому в коханні. Можливо, саме про те її освідчення йдеться в рядках:

«Зимовий вечір.Тиша. Ми. // Я Вам чужий — я знаю // А хтось кричить: «Ти рідну стрів!».

Іноді, зустрічаючись із Інною, він нібито бачив у ній сестру, і тоді призабуте кохання поверталося знову («…Сестра чи Ви? — Любив…»).

Покинувши Чернігів, Тичина не поривав зв’язків з Нюсею-Інною. У записі в щоденнику, зробленому ним у квітні 1920 р., читаємо:

«Померла Нюся. З сухот. Оттепер уже для мене Поля зовсім не існує. В Нюсі я довго любив Полю».

Цікаво, що Тичина, у житті якого було дуже багато захоплень, закохався ще й у кузину Полі та Інни Наталю, і тому деякі літературознавці навіть вважали, що у вірші «О, панно Інно…» йдеться не про Поліну, а про Наталю.

Основні художні засоби

Неповторність і швидкоплинність спалаху кохання та самотність після його згасання поет виражає за допомогою численних художніх засобів та символів.

Так, на початку вірша з’являються два символи: вікно та сніги. Вікно, швидше за все, асоціюється з розлукою, адже коли кохана людина йде від нас, ми часто дивимось їй услід у вікно. Сніги (це слово повторюється у вірші чотири рази), напевне, символізують холод на душі, самотність, безнадію, викликані нещасливим коханням.