Українська мова 6 клас на13.03.2026

                                  « Прикметник»

Тренувальні вправи

 Вправа 1.

З поданих речень випишіть  словосполучення, до складу яких входять прикметники.

Зимовий день розцвітає у сріблястій тиші.
Морозний ранок огортає землю кришталевим серпанком.
Білосніжні поля блищать під яскравим сонцем.
Повітря свіже, прозоре й холодне, мов гірське джерело.
Гілки дерев вкриті ніжним, пухнастим інеєм.
Небо чисте, мов дзеркало, злегка підфарбоване блакиттю.
Легкий вітерець кружляє з блискучими сніжинками.
Тиша зимова — глибока, чарівна й задумлива.
День повільно ховається за рожевим обрієм.
Природа, спокійна й урочиста, ніби заснула в казковому сні.

 Вправа 2

Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

Холодний, яскравий, довгий,  веселий, теплий, малий, низький.

Вправа 3.

Прокоментуйте українські прислів’я

Квітневий день рік годує.

Теплий дощик — на добрий урожай.

З весняним сонцем і серце тепліє.

 Вправа 4.

Утворіть складні прикметники з наведених словосполучень:

 сніг і білий —
гірський і лісовий —
темний і синій
мороз і стійкий

захід і український
срібло і зелений 
солодкий і гіркий 
вітер і холод 
вогонь і червоний 
золото і осінній 
день і ніч 
південь і східний 

  Вправа 5.
Придумайте опис весняного дня, використовуючи не менше 3 складних прикметників (наприклад: сонячно-золотий,  ніжно-зелений)

 

              Українська література 6 клас на 11.03.2026 -12.03.2026

           “Таємне товариство боягузів” образ Клима

План характеристика Клима “Таємне Товариство боягузів”

“Таємне товариство боягузів” цитатна характеристика Клима

Прізвище, ім’я та по батькові персонажа     Джура Клим Миколайович

Місце проживання       У звичайному місті, у звичайному будинку

Вік    Середній шкільний

Батьки, рідні      Батьки — археологи, часто бувають у далеких відрядженнях; бабуся — скромна прибиральниця в банку, насправді ж — відомий учений-винахідник, рятівник Землі

Риси характеру Клима         Боязливий, потім сміливий, мужній, совісний, винахідливий, кмітливий, любить своїх близьких і всіх людей

Поведінка, вчинки        Спочатку боїться, потім переборює поступово свій страх, радий допомогти, здатний на сміливі вчинки заради порятунку близьких і всієї Землі; виявляє кмітливість

Заняття    Грає на скрипці

Стосунки з однолітками, дорослими, рідними         Спочатку — не впевнений у собі, боязкий, не може дати відсіч; рідних любить, поважає, робить усе заради них

Стосунки між Климком і бабусею. Стосунки добрі, довірливі; онук цінує бабусю за її доброту, за смачні пиріжки, за захоплення квітами; допомагає їй; але вважає її звичайною скромною людиною.

Стосунки між Климком і батьками. Хлопчик любить батьків, розуміє їхнє захоплення археологією й те, що їм рідко доводиться бути разом.

План характеристика Клима “Таємне Товариство боягузів”

1)   Климко Джура — головний герой повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

2)   Вік хлопчика.

3)   Зовнішній вигляд.

4)   Поведінка, вчинки.

5)   Заняття, уподобання.

6)   Стосунки з однолітками, дорослими, рідними.

7)   Риси характеру.

8)   Моє ставлення до героя (що подобається, що ні).

 

“Таємне товариство боягузів” характеристика Клима

Твір Лесі Ворониної ” Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9″ – це надзвичайно захоплююча історія про хлопчика Клима та його пригоди. Клим – боязкий, несміливий хлопчина, який дуже боїться свого друга Кактуса. Він уникав його, тікав, ховався. І одного разу потрапив у секретну лабораторію ТТБ. Там він провів експеремент, який змінив хлопця.

Тепер він став сміливим, уже не боявся Сашка Смика, був впевнений у собі. Незважаючи на страх, який деколи до нього приходив, Клим ніколи не відступав. Це і показує, що насправді він відважний і рішучий. Йому довелося подорожувати машиною часу, виконувати інструкції бабусі Соломії, щоб врятувати планету від синьомордиків.

“Таємне товариство боягузів” цитатна характеристика Клима

“….  він (Сашко) дражнив мене Поганським Паганіні ще відтоді, як уперше побачив зі скрипкою. Хоча справжнє моє ім’я Клим Джура”

«Дивно, звідки вони знають, що я люблю томатний сік і бутерброди з лікарською ковбасою?»

“Я слухняно, мов механічна лялька, пішов за хлопцями, ніби ми справді давно були знайомі й домовлялися про якусь операцію. Головне, що раптом я помітив – противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлуплював Кактус, кудись зник. Замість цього мене охопила цікавість і бажання приєднатися до Зайця й Жука – так я подумки прозвав своїх нових знайомих.”

“в цю мить мені страшенно хотілося похвалитися перед хлопцями, які бачили, як хвилину тому я перелякався й хотів тікати додому. Я зверхньо посміхнувся і сказав: – Тю, а нащо мені той план! Я знаю цей банк, як власну кишеню!”

” Я згодився допомогти цим дивним хлопцям лише через те, що одного дня дав ідіотську клятву вступити до ТТБ”

“усе, чого я боявся досі, тепер здавалося мені дитячими забавками.”

“Марно було чекати на допомогу. Тож я почав діяти швидко й рішуче. Напруживши всі м’язи, я почав звиватись, як вуж, і сантиметр за сантиметром рухатися в бік паркану, що оточував цей фальшивий будівельний майданчик. Нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі, де продовжував хропти синьопикий.”

“За останні дні я звик до несподіванок, але те, що моя лагідна й завжди усміхнена бабуся якимось чином пов’язана з Таємним Товариством Боягузів, не вкладалося у мене в голові.”

 

              Українська мова 6 клас на 11.03.2026

           Написання прізвищ прикметникової форми
Українські прізвища прикметникової форми (на 

-ий, -ій, -а, -я, -е, -є) відмінюються як відповідні прикметники, зберігаючи закінчення -ий (Чайковський) або -ій (Андрієвський) у чол. роді, та -а/-я (Чайковська, Андрієвська) — у жін. Суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк- пишуться з м'яким знаком. 

На Урок» для вчителів +2

Основні правила написання та відмінювання:

·         Відмінювання: Чоловічі прізвища на -ий, -ій відмінюються як прикметники (Ковалівський — Ковалівського), жіночі — як прикметники жін. роду (Ковалівська — Ковалівської).

·         Суфікси:

o    -ськ-, -зьк-, -цьк-: Збанацький, Бронський, Островський, Завадський.

o    -ов-, -ев-, -єв-, -ин-: У множині мають закінчення -и (Панови, Юр'єви, Василишини).

o    -ів-: Чергується з о або е (Прокопів — Прокопова/Прокопіва).

·         Особливості правопису:

o    ь: Пишеться в суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- та після д, т, з, с, ц, л, н (Лось, Панкратьєв, Третьяков).

o    и/і: Пишемо и після шиплячих (Грачов, Чичиков) та в суфіксах -ич, -ик, -ович, -євич (Семенкевич, Голицин).

o    і: Після приголосних (крім шиплячих) та в суфіксах -ін-, -інськ- (Бірюков, Пушкін, Кузінський).

·         Подвійні прізвища: Пишуться через дефіс (Нечуй-Левицький, Конашевич-Сагайдачний). 

На Урок» для вчителів +3

Приклади:

·         Чоловічі: Грушевський, Руданський, Крайній, Бідний.

·         Жіночі: Кобилянська, Калиновська, Білоцерківська

 

Українська мова 6 клас на 10.03.2026

СКЛАДНІ ПРИКМЕТНИКИ

1. Разом пишемо:

1) прикметники, утворені від складних іменників, які пишуть разом:

агрокультурний (агрокультура), електросиловий (електросила), лісостеповий (лісостеп), монокультурний (монокультура), м’ясозаготівельний (м’ясозаготівля), радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід), сірководневий (сірководень), теплообмінний (теплообмін), хлібозаготівельний (хлібозаготівля), цементобетонний (цементобетон), чорноземний (чорнозем);

2) складні прикметники зі сполучними голосними о, е (е після м’якого приголосного та графічно є після й) з першою іменниковою основою на приголосний; з першою числівниковою основою на -и, -о, -а, що виконують роль сполучного голосного; з першою основою невідмінюваного числівника на приголосний. Вони охоплюють:

а) складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника:

високоврожайний (високий урожай), внутрішньоочний (внутрішнє око), довгохвильовий (довгі хвилі), загальнодоступний (загальний доступ), загальноосвітній (загальна освіта), західноукраїнський (Західна Україна), зовнішньополітичний (зовнішня політика), короткостебловий (коротке стебло), легкоатлетичний (легка атлетика), мовностильовий (мовний стиль), молочнопромисловий (молочна промисловість), м’якопіднебінний (м’яке піднебіння), народногосподарський (народне господарство), народнопоетичний (народна поезія), низькопродуктивний (низька продуктивність), первіснообщинний (первісна община), правобережний (правий берег), сільськогосподарський (сільське господарство), східнослов’янський (східні слов’яни);

б) складні прикметники, утворені з дієслова і залежного від нього безсуфіксного іменника:

волелюбний, деревообробний, машинобудівний, світлопоглинальний, сміттєочисний, соломоподрібнювальний, сталерозливний, струмовимірювальний.

Примітка. Якщо друга частина походить від префіксального дієслова, то складний прикметник пишемо з дефісом: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;

в) складні прикметники, перша частина яких утворена від прислівника, а друга — від прикметника:

багатопрогінний, важкорозчинний, круглообертальний, легкозаймистий, малочутливий, сильнодійний, тонкомірний, тугоплавкий

чи від дієприкметника:

багатоспрямований, важкопрогнозований, високооплачуваний, густозаселений, довгоочікуваний, маловживаний, низькооплачуваний, новоутворений, новозаснований, різноспрямований, свіжозрубаний, свіжоскопаний, слабконатягнутий, тонкомелений, тонкорозпорошений.

Примітка 1. Прислівники, утворені з відносних (зрідка — якісних) прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолютно сухий, валентно пов’язаний, вільно конвертований, діаметрально протилежний, компетентнісно орієнтований, науково обґрунтований, послідовно миролюбний, професійно орієнтований, соціально активний, соціально свідомий, соціально небезпечний, суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно стійкий, чітко окреслений.

Примітка 2. Складні терміни, перша прислівникова частина яких уточнює значення другої прикметникової частини, переважно складної за будовою, пишемо разом: видовженотупоконічний, короткогрушоподібний, округлояйцеподібний;

г) складні прикметники (з двох або кількох частин), у яких основний, переважно термінологічний зміст передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його:

вузькодіалектне (мовне явище), глибокозадньоязиковий (звук), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості), середньоверхньонімецька (мова), середньонижньонімецька (мова); також — глухонімий, сліпоглухонімий;

ґ) складні прикметники зі сполучним голосним е (е після м’якого приголосного та графічно є після й), першою частиною яких є іменник з основою на м’який приголосний:

вуглецевмісний

та на й:

кальцієвмісний, натрієвмісний;

д) складні прикметники з першою іменниковою основою на приголосний:

натрійорганічний, хлорфенольний;

е) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний словом, з основою на
и:

двадцятиповерховий, десятиметровий, п’ятдесятитонний, семиразовий, стодвадцятип’ятирічний, трипудовий, чотириколісний,

о:

двометровий, двоосьовий, столітровий,

а:

сорокагодинний, сорокаденний

приголосний:

піввідерний, півкілограмовий, півкілометровий, півлітровий.

---

2. З дефісом пишемо:

1) прикметники, утворені від складних іменників, що їх пишуть із дефісом:

генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), монголо-татарський (монголо-татари), націонал-патріотичний (націонал-патріот), норд-остовий (норд-ост), сі-бемольний (сі-бемоль), соціал-демократичний (соціал-демократ), соціал-патріотичний (соціал-патріот), соціал-пацифістський (соціал-пацифіст), угро-фінський (угро-фіни); івано-франківський (Івано-Франківськ), Пуща-водицький (Пуща-Водиця);

2) складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о або е із двох прикметникових основ. Вони охоплюють:

а) складні прикметники, основи яких називають незалежні поняття:

аграрно-промисловий, архітектурно-будівельний, військово-морський, військово-польовий, військово-спортивний, воєнно-промисловий, воєнно-стратегічний, електронно-обчислювальний, киснево-водневий, крапково-штриховий, культурно-технічний, лінійно-стрічковий, лісопильно-стругальний, мовно-літературний, молочно-м’ясний, музично-танцювальний, м’яльно-тіпальний, навчально-виховний, навчально-науковий, науково-експериментальний, науково-прикладний, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, свердлильно-шліфувальний, свинцево-мідний, спинно-черевний, столярно-теслярський, судинно-капілярний, сушильно-сортувальний, суспільно-політичний, художньо-реставраційний;

між компонентами таких складних прикметників можна вставити сполучник і:

аграрний і промисловий, навчальний і виховний.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов’язаний, військовополонений пишемо разом;

б) складні прикметники, перша основа яких закінчується на -ико (-іко):

діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, лірико-епічний, логіко-граматичний, медико-генетичний, механіко-математичний, політико-економічний, хіміко-бактеріологічний;

в) складні прикметники, перша основа яких не має прикметникового суфікса, але за змістом вона однорідна з другою основою:

золото-валютний, крохмале-патоковий, м’ясо-вовняний, м’ясо-молочний, м’ясо-сальний, м’ясо-яєчний, овоче-картопляний, овоче-молочний, цукро-протеїновий.

Примітка. Складні прикметники такого зразка, уживані як наукові терміни, пишемо разом: головоногі;

г) складні прикметники, основи яких означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі:

блакитно-синій, гіркувато-солоний, жовто-блакитний, жовтувато-рожевий, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, сліпучо-білий, темно-зелений, червоно-зелено-синій,

але:

жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);

ґ) складні прикметники, основи яких називають проміжні сторони світу:

південно-західний, південно-східний, північно-західний, північно-східний;

д) складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, що називають поняття з уточнювальним змістом:

всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний;

3) складні прикметники, першою основою яких є числівник, записаний цифрою, яку вимовляють із відповідним відмінковим закінченням, що водночас слугує сполучним голосним. Це закінчення:

а) и:

20-поверховий, 7-разовий, 125-річний, 30-кілограмовий;

б) о:

90-метровий, 90-річний, 100-годинний;

в) а:

40-градусний, 40-денний, 1,5-відсотковий.