Українська мова 11- А клас на
01.05.2024
Усе про дієслово
Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої
називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що
робити? що зробити? (у початковій формі).
Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена
форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.
Форми дієслова
Неозначена (інфінітив) |
Особові (змінні) |
Родові |
Безособові на -но, -то |
Особливі |
|
дієприкметник |
дієприслівник |
||||
Незмінювана, означає дію, але не називає часу, особи, числа, роду, відповідає на
питання: що робити? що зробити? (завжди має суфікс -ти) |
Змінюються за числами, особами в теперішньому і
майбутньому часах дійсного способу, відповідають на питання: що
роблю? що робиш? що будуть робити? |
Змінюються за родами в минулому часі
дійсного способу, відповідають на питання: що робив? що робила? що
зробили? |
Означають дію без відношення до будь-якої особи, відповідають на
питання: що зроблено? |
Вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання: який?
яка? яке? які? |
Означає додаткову дію, відповідає на питання: що роблячи? що
зробивши? |
рости, вмиватися |
росту, ростеш, |
ріс, росла |
зроблено, розбито |
написаний, зроблений |
написавши, пишучи |
Перехідні
і неперехідні дієслова
Запам ‘ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова,
треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова,
з’ясувати, в якому відмінку вони стоять.
Перехідні |
Приклади |
Неперехідні |
Приклади |
Означають
дію, що переходить або спрямована на предмет. Вони вимагають від
залежного іменника чи займенника певного відмінка: а) знахідного відмінка без прийменника; б) родового відмінка із значенням частини від цілого; в) родового відмінка із заперечною часткою не. |
а) бачити (небо), переглядати (газету), перевіряти (зошити); б) купити (хліба) – не весь, а лише, наприклад,
буханець, випити кави – не всю, а лише, наприклад,
філіжанку; в) не бачити (кого?) друга. |
Означають дію, що не переходить на предмет (не вимагають додатка): а) дієслово сполучається з іменником у будь-якому відмінку, крім
З.в., Р.в., який має при собі заперечну частку не або вказує
на частину від цілого; б) дієслова на -ся, -сь (-ся уживається перед словом, яке починається з
приголосного, -сь – перед словом, яке починається з
голосного). |
досягти мети (Р.в.), напасти на супротивника (З.в. із прийменником),
думати, віддав, бігти, йти, спати плавати, сидіти, лежати, дивитись у вікно, бавитися з дітьми, соромитися своїх учинків. |
Зверніть увагу!
1. Принести
сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь)
– розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь)
– придбати цукру (частину).
2.
Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то
неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію
і Оксанка співає.
3.Багатозначні
дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в
інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на
нервах, любить читати).
Види дієслів
Доконаний |
Недоконаний |
Вказує на
завершену дію і відповідає на питання що зробити? що
зробив? що зроблю? Ці дієслова не мають форми теперішнього
часу. |
Вказує на
незавершену дію і відповідає на питання що робити? що робив? що
роблю? що буду робити? |
намалювати,
перейти, зіскочити, затримати |
малювати,
іти, скакати, затримувати |
Зверніть увагу!
1.
Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів:
1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити –
привабити);
2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити,
допомагати – допомогти);
3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати);
4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти);
5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).
2. Окремі дієслова поєднують у собі
значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із
суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати,
гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова
виявляють своє видове значення у контексті.
Способи дієслів
Дійсний |
Умовний |
Наказовий |
Дієслова
називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті
дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу. |
Дієслова
називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на
питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і
недоконаного виду. |
Форми цих
дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання,
прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають
доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі
дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини)
форму. |
У минулому
часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому
– за особами і числами. |
Змінюються
за родами і числами. |
Змінюються
за особами і числами. |