Українська мова 11-б клас на 13.05.2025

          Написання прислівників і прислівникових сполук

Пишемо разом

·         прислівники, утворені від іменника з прийменником: уголос, вволю, впень, збоку, нарівні, насилу, скраю, спочатку;
 

·         прислівники, утворені від прийменника й короткої форми прикметника: донедавна, зблизька, справа, помалу, сповна, востаннє;

·         прислівники, утворені від прийменника (окрім по) і числівника: удвоє, утретє, спершу, забагато, АЛЕ по троє, по-п'яте;
 

·         прислівники, утворені від різних частин мови з частками де, що, аби, ані, чи, як, не, ні, що стають префіксами: деколи, щоранку, абикуди, анітрохи, чимало, неабияк, ніде;
 

·         прислівники, утворені від прийменника й займенника: нащо, унічию, почому, АЛЕ за віщо;
 

·         складні прислівники, утворені з кількох основ: натщесерце, обабіч, обіруч, стрімголов.

Зверни увагу!

Якщо іменник зберігає своє значення, то прислівникову сполуку треба писати окремо: до зустрічі, на щастя, до снаги, без сумніву.

Пишемо окремо 

Прислівникові сполуки, утворені від іменників з прийменниками:

·         без — без сил, без угаву, без відома,  АЛЕ безвісти, безперестанку, безсумнівно;
 

·         в (у) — в міру, в ногу, уві сні, у вічі,  АЛЕ угору, униз, уранці, улітку, восени;
 

·         з — з переляку, з радості, з розгону, АЛЕ зсередини, зліва, знизу;
 

·         на — на горе, на щастя, на добраніч,  АЛЕ нанівець, нарозхват, нарешті;
 

·         під — під вечір, під кінець, під силу;
 

·         по — по суті, по правді, по щирості,  АЛЕ поруч, попліч, почасти.

Словосполуки, що мають значення прислівників, пишемо окремо.

Приклад:

Від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, сам на сам, час від часу; другого дня, темної ночі, тим разом, тим часом.

Зверни увагу!

Треба розрізняти прислівники й співзвучні сполуки прийменника з іменником.

Порівняй: Зсередини долинали дивні звуки і Футболіст забив неймовірний гол із середини поля. Між іменником і прийменником можна поставити залежне слово (означення): Футболіст забив неймовірний гол із самісінької середини поля.

Таким чином, одним із способів розрізнення прислівника й співзвучної сполуки прийменника з іменником є добір залежного слова.

Прислівник можна відрізнити від сполуки прийменника з іменником за допомогою наголосу: на́бік — на бі́к, надво́рі — на дворі́, наві́ки — на віки́.

Пишемо з дефісом

Прислівники, утворені додаванням по- до:

·         прикметників і займенників із суфіксами -ому (-єму), -и: по-болгарському, по-українськи, по-сімейному, по-батьківськи, по-нашому, по-моєму, по-доброму;
 

·         порядкового числівника на -е (-є):  по-перше, по-шосте, по-десяте.

Зверни увагу!

Прийменник по пишемо окремо від форми місцевого відмінка іменника батько: по батькові.

Неозначені прислівники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна- (З будь-, небудь- — дефіс не забудь).

Приклад:

Будь-де,  куди-будь, де-небудь, казна-де, аби-то,  так-то, хтозна-як.

Складні прислівники, утворені з двох прислівників,  повторенням слова без службових слів чи зі службовими словами між ними.

Приклад:

Вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так, далеко-далеко, ледве-ледве, будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.

 

 

         Українська література 11-Б клас на 12.05.2025

Аналіз драми «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси» О. Ірванець

Дуже цікава невеличка драма, драма-антиутопія, як характеризують її критики. Читаючи її неоднозначні емоції переповнюють: спершу шкода головну героїню, потім шкода аж до мурашок, апогея наступає, коли Она дізнається про зраду...так шкода, коли ми розуміємо, що її коханий зрадник, саме через нього вона у інвалідному візку, здається, що можна далі передбачити розвиток дій (самогубство), а тут раз, і Она підіймається з візка та ще й ми розуміємо, що вона працє на якісь партію...непередбачений поворот.

Дія відбувається в умовному «сьогодні», невизначена країна і рік, але ми ніби розуміємо, що це розпад СРСР, оце порівняння з паріями і вказівка на те, що від того часу нічого не змінилося. Люди бідують, ми це бачемо з того, як живе сама Она, економить, дуже економить: «Ще лишилася у вас для мене заморочечка? Одна, маленька порційка… А підливка яка у вас до неї? Жучинка? Павучинка? Тарганівочка?»

Цікавим є те, що є кілька дійових осіб, але їхніх реплік нема, ми їх розуміємо тільки з відповідей Они, не виникає ніяких труднощів у сприйнятті, про що свідчить майстерність автора. Мова емоційна, експресивна, відчуваються почуття Они, велика кількість знаків питання, знаків оклику, засто зустрічається три крапки. Саме це нам демонструє повну картину подій і характеризує образ.

Якщо аналізувати систему образів, то можна сказати, що кожна дійова особа викликає певні почуття, має свої особливості, характерна. Она – старанна, відмінниця, усього досягла своїми силами, на початку драми, ще й мучениця, бідна, а уже у кінці до характеристик можна додати хитрість, підступність, лицемірство та неперевершені акторські дані. Про усіх інших (подругу й коханого) ми дізнаємося зі слів Они і сприймаємо, як правду, хоча уже аналзуючи, я маю сумніви, можливо, переповідаючи свою історію, вона десь і прибрехала. Образ подруги – Мона має впливового батька, усе їй дістається легше, але вона, на мою думку, відчуває себе нижчою від Они, бо повторює постійно за нею «І не тільки у школі, не тільки в науці – у всьому! Коли на першому курсі ми їздили до лісу, і я маленький букетик жумжини приколола собі на куртку, ти одразу ж зробила й собі це саме. Іще й в університет наступного дня з ним прийшла! А всі дивуються, кайфують – ах, ця Мона, ах, ця Моночка, який смак, яка фантазія! А це мій смак, і це моя фантазія!.. Коли я почала палити, ти також не забарилася. І не якусь іншу марку, а теж “Фільборо”! А потім я, одного разу, ми сиділи у кав’ярні, утрьох, ти мусиш пам’ятати, – тож я одного разу діставала сигарету з пачки, а вона була остання, ще й надламана. І я відірвала фільтр і викинула. І палила її так, без фільтру. А через хвилину ти дістала з сумочки пачку – і теж відщипнула фільтр і запалила сигарету. Я пила мепс без цукру – і ти пила мепс без цукру. Я гризла трик – і ти гризла трик. Ти крала в мене все – мої фасони, мої смаки, мої вирази, мій стиль життя!»

Коханий постає перед нами, як дуже розумний юнак, справедливий, чесний, порядний, вірний, але потім усе це розвінчується, коли ми дізнаємося про зраду, підставу коханої Они і про те, що вигіднішою для нього є Мона, перспектив більше. Виходить, що у одній невеличкій драмі так подається зміна, повна зміна характеристики образів.

У драмі простежується як зовнішній, так і внутрішній конфлікт. Зовнішній конфлікт – це

зрада коханої людини. Можна зазначити, що коханий зраджує її двічі: вперше, коли радить, я думаю, що вмовляє її прикути себе наручниками до брами, а сам викликав поліцію, навіть не замислючись над тим, що ж буде з Оною. Вдруге він зраджує Ону з її подругою, бо таки, бувши, з моною у нього більше перспектив. Тут ще й переплітається оцей конфлікт між подругами. Внутрішній конфлікт – це протистояння двох політичних сил. Глибинний сенс внутрішнього конфлікту криється у назві твору. В "Маленькі й п’єсі про зраду для однієї актриси" йдеться про тотальну зраду – не лише кохання і дружби, але й ідеалів, і власного народу, який стає розмінною монетою у запеклій політичній боротьбі за владу.

Безумовно цінність драми величезна, на емоційному рівні – це отримання задоволення від прочитання, неординарний, непередбачуваний (підтверджується поглядами друзів, яких я вмовила почитати) сжет, може пережити величезну кількість почуттів, від мутку до обурення. Пізнавальним є аналіз і порівняння ситуації з сьогоденням і те, як такі умови впливають на суспільство загалом і кожну людину окремо.

 

Українська мова 11-Б клас на 12.05.2025

Загальна характеристика конфесійного та епістолярного стилів

Завдання до самостійної роботи.

І.     Дати відповіді на питання:

1.       Яка сфера вживання та призначення конфесійного стилю?

2.       Які основні ознаки й мовні засоби конфесійного стилю?

3.        На які підстилі за родами й жанрами поділяємо конфесійний стиль

4.        Який стиль ознаками й мовними засобами близький до конфесійного стилю?

II.    Навести приклади епістолярного стилю у красному письменстві.

Епістолярний стиль

Сфера вживання - приватне листування. Цей стиль може бути складницею інших стилів, наприклад красного письменства, публіцистики («Посланія» І.Вишенського, «Листи з хутора» П.Куліша,«Листи до сина» Ф.Честерфілда й ін.).

Основні ознаки- наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкрито зміст листа; кінцівка, де підсумовують написане, й іноді пост скриптум (Р. S. - припис до закінченого листа після підпису).

Основні мовні засоби- поєднання складників художнього, публіцистичного й розмовного стилів.

Упродовж сторіч він, як і всі стилі, зазнавав змін. Сучасний епістолярний стиль став стислішим (телеграфним), має скорочений обсяг обов'язкових раніше вступних звертань і завершальних формулювань увічливості.

Конфесійний стиль

Сфера вживання - релігія й церква.

Призначення- обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль утілюють (реалізують) в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма) й у Біблії й інших церковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма).

Основні засоби:

•     суто    церковна   термінологія    і    слова-символи    (дар   праведності, гріховність тіла, усі люди-Божий храм);
•     непрямий порядок слів у реченні та словосполученні (Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити);
•     значна кількість метафор, алегорій, порівнянь (Я зруйную цей храм рукотворний, -/за три дні збудую інший, нерукотворний¹);
•     наявність архаїзмів.

Конфесійний стиль від інших відрізняє небуденна урочистість, піднесеність, риторичні звороти, наявність зазначених раніше виражальних засобів і поділ на такі підстилі: публіцистичний, науковий, художній. Повернення до загальнолюдських і давньонаціональних цінностей зобов'язує нас уважніше ставитися до конфесійного стилю як до складника загальнонаціональної культурно-духовної скарбниці та складника нашої історії.

Зразок тексту конфесійного стилю:

І побачивши натовп, Він вийшов на гору.
А як сів, підійшли Його учні до Нього.
І, відкривши уста Свої,
Він навчати їх став, промовляючи:
"Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть,
і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах!
Бо так гнали й пророків, що були перед вами..."
(Матв.: 5, 1-12)

 

                 Українська література 5- А клас на 05.05.2025

               “Чарівний талісман” характеристика героїв

Головні герої повісті “Чарівний талісман” – це:

Сашко Марусик

Сашко Циган

Сашко Журавель.

Спільне між трьома друзями:  вчилися вони в одному класі, жили поряд, були друзями.

Другорядні герої:

Чарівник – незнайомець, якого зустріли біля озера Бакай. Він дав хлопцям чарівний талісман – жаб’ячу лапку. Портрет-опис чарівника: «Одягнений він наче по-міському. Але на голові мав старого солом’яного бриля, потемнілого й обшарпаного. Та головне, звичайно, не бриль. Головне було – голова. Лобата, як у казкового мудреця. Великий ніс. Сиві кошлаті, ніби приклеєні, брови, з-під яких насмішкувато позирають примружені очі. І великий, розтягнутий в усмішці рот.»

батьки Сашка Цигана – Павло Максимович Непорожній та Ганна Трохимівна. Вони були хазяйновиті й працьовиті люди.

Марусикові батьки – Семен Семенович Байда і Марія Омелянівна.

родина Журавля – мама Катерина Іванівна Сирокваша і бабуся Горпина Улянівна.

пес Бровко

Сашко Марусик характеристика

Марусик – русявий веснянкуватий хлопчик років дванадцяти. Насправді його звали Сашко, але в дитинстві мати запинала його хусточкою, і він був схожий на дівчинку, і тато жартома прозвав його Марусею. Після цього для всіх він став Марусиком. Він цінував дружбу з Циганом та Журавлем. Оскільки Циган був лідером у їх компанії, то він завжди з ним погоджувався, ніколи не сперечався. 

Сашко загадав стати відомим артистом, і кіношники які приїхали в село обрали його на головну роль. Але це не принесло йому щастя. Він посварився з Циганом та відчував, що є інші хто набагато краще підходив на цю роль. Після сварки з Циганом, Марусик сильно переживав, але перший на примирення не йшов.   

 «Природа наділила його хворобливою фантазією, і, коли справа торкалася чогось небезпечного або ж незрозуміло-загадкового, та фантазія малювала такі яскраві картини, від яких і в найвідчайдушнішого сміливця затрусилися б жижки.»

“Веснянкувате обличчя русявого хлопчика років 12…»

Характеристика Сашка Цигана

Сашко Циган – чорнявий, темношкірий, оптимістичний. Через вій колір волосся та замаглу шкіру, отримав прізвисько Циган. Справжнє його прізвище Непорожній.

Він був відомим «автомобілістом». Всі знали, що він знається на автівках. Тому й не дивно, що сам автівку він забажав отримати від талісмана. Серед трійки хлопців він був лідером.

“Ватажком серед них вважався Сашко Циган. Марусик йому підспівував.”

«Сашко не вмів довго засмучуватись. Гарна була у Сашка вдача. Оптимістична»

«Більшого знавця автомобілів, як наших, вітчизняних, так і закордонних, не було, мабуть, не лише в Гарбузянах, а й у всьому районі»   

Опис Сашка Цигана з твору “Чарівний талісман”: “І батько його був Циган по-вуличному, і дід, і прадід… Бо такі ж чорняві й темношкірі. А справжнє прізвище їхнє Непорожні. І з циганським родом-племенем нічого спільного вони не мають.”

Характеристика Журавля

Сашко Журавель – високий, любив поспати, пас задніх, не вмів брехати. Своє прізвисько він отримав за схожість з колодязним журавлем (він був на дві голови вищий за друзів). Журавель був на півроку старший за своїх друзів, але вчилися вони в одному класі. Тата Журавель не мав, бо той десь повіявся шукати безтурботного життя, ще як син був малим.

Він був дуже добрим, тому отримавши чарівний талісман, Журавель побажав, щоб друзі помирилися, це бажання не було егоїстичним. (А Циган та Мурусик загадували бажання для себе, і це не принесло їм щастя)

“Він не ображався, коли хлопці кепкували з нього. Звісно, при бажанні  він міг би легко постояти за себе, хоча б надававши їм потиличників (він  спокійно упорався  б з обома). Але він лише простодушно усміхався на їхні глузи- вони наче одскакували від нього, як горох од стіни. Така вже була в нього вдача.”

“А Журавель пас задніх. Тому що був добрий, поступливий, м’який вдачею, страшенно не любив сварок і суперечок. Така вже була в нього вдача.”

“Чарівний талісман” сенкан головних героїв

Сашко Журавель

Добрий, поступливий

Не ображається, допомагає, підтримує

Не любить сварок, суперечок

Друг

Сашко Циган

Відважний, оптимістичний

Підтримує, захищає, об’єднує

Справжній вірний друг

Ватажок

Сашко Марусик

Мрійник, добрий

Наслідує, допомагає, хвилюється

Не кидає друзів у біді

Товариш

 

                  Українська мова 5 клас на 05.05.2025

                Діалог. Розділові знаки при діалозі.

Епіграф до уроку: Найвище щастя і радість людська –  спілкування з людьми. (В. Сухомлинський)

Дослідження-порівняння. Сьогодні я познайомлю вас із вашою ровесницею Юлею. Вона зараз сама представить себе. Ваше завдання – прочитати два тексти. Визначити, який із них є монологом, а який – діалогом. Які характерні ознаки діалогічного мовлення?

Текст 1-й. Привіт! Мене звати Юля. Я учениця п’ятого класу. Навчаюся я добре, особливо люблю літературу. Захоплююся танцями, малюваннями, виконую обов’язки старости класу. У мене багато друзів, з якими із задоволенням спілкуюся у вільний час. Ось, до речі, одна із моїх найкращих подруг, Іванка.

Текст 2-й.

-         Привіт, Іванко! Я така рада. Що ти вже одужала і повернулася до школи! Як твоє самопочуття?

-         Привіт. Дякую, Юлю. На щастя,  застуда минула, бо я сумлінно виконувала всі призначення лікаря. Ось тільки тепер я переживаю, як напишу контрольну роботу з математики.

-         Не хвилюйся, я допоможу тобі підготуватися. Можемо навіть сьогодні розпочати.

-         Дякую, подруго. Я сподівалася на твою підтримку… Ой, дзвінок на урок!

-         Біжимо!

-         Що називається діалогом?

-         … . (Це один із різновидів прямої мови, розмова двох осіб)

-         … ? (Як називають фразу (слова) кожного учасника  діалогу?)

-         Це репліка.

-         Що ставиться перед кожною реплікою, що починається з нового рядка?

-         … . (Тире)

-         Які розділові ми знаки ставимо, коли діалог супроводжується словами автора?

-         … . ( Ставимо ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок)

-         … ?  (Як змінюється інтонація під час прочитання/відтворення діалогу?)

-         На початку кожного рядка вона підвищується. Слова автора вимовляємо дещо прискорено, з пониженою інтонацією.

1)    Вправа на формування навичок інтонаційного читання.

                                      НЕ ТЕ СКАЗАВ

Сашко пробігав з дітлахами до самісінького смерку й не вивчив уроки. А наступного дня вчителька викликала його до дошки. Постояв Сашко біля столу та й каже:

         – Я не вивчив урок…

– Чому?

– У нас вдома нещастя…

– Яке?

 – Захворіла мама.

 – Захворіла? Коли?.. – здивувалася вчителька. – Я ж її вчора в кінотеатрі бачила.

«Ех! – спаленівши від сорому, подумав Сашко. – Не те сказав. Треба було про бабусю сказати. Вона рідко в кіно ходить» (Б. Крекотін).

2)    Тренувальна вправа

Скласти й записати діалог за поданою схемою.

- П – а.

- П!

- П – а.

- П! – а.

Творча робота

Прочитати текст. Записати його у формі діалогу, розставивши потрібні розділові знаки. Замінити слова, що повторюються, іншими задля уникнення невиправданих повторів. Мамо, привіт! Добрий день, Марійко! Як справи у школі? Усе гаразд, мамо. Що нового ти дізналася сьогодні на уроках, Марійко? Про дятла, мамо. А що ж саме розповідали про дятла, Марійко? Що дятел лікує дерева в лісі, називають дятла лікарем, що дятел дістає з-під кори дерев хворих комах… А де ж, Марійко, дятел живе? Мамо, дятел живе в лісі. Ну, добре. Молодець, Марійко!

Скласти невеликі діалоги (до 6 реплік), перша репліка яких указує на запрошення: а) піти до театру; б) відвідати заняття літературного гуртка; в) приїхати на зимові канікули до бабусі.

Домавшнє завдання

Вивчити правила про вживання розділових знаків при діалозі з параграфа 79-80 на стор. 183 у підручнику, впр. 8(2) ст..185