Українська література 6 клас на 09.10.2025

      Історія написання стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина» 

  Пісню «Ой у лузі червона калина» написав Степан Чарнецький у 1914 році для вистави «Сонце руїни», використовуючи мелодію та останній куплет народної пісні «Розлилися круті бережечки». Потім командир УСС Григорій Трух додав три строфи, перетворивши її на гімн січових стрільців. 

Історія створення

·         Перший варіант (1914): 

Режисер Степан Чарнецький написав новий текст для фіналу вистави Василя Пачовського «Сонце руїни», щоб зробити його більш оптимістичним. Він взяв народну пісню «Розлилися круті бережечки», змінив більшість слів, але залишив останній куплет про калину. Для пісні була створена нова мелодія, яку гармонізував Михайло Коссак. 

·         Популярність у театрі: 

Вистава мала великий успіх, і завдяки акторам львівського театру пісня поширилася серед молоді. 

·         Стрілецький гімн: 

У серпні 1914 року командир УСС Григорій Трух почув пісню від стрільця Іваницького, який, у свою чергу, вивчив її від артистів. Трух додав до першої строфи ще три строфи, створивши таким чином повний варіант «Червоної калини». Він навчив співати цю пісню своїх стрільців, і вона швидко поширилася по Галичині, ставши неофіційним гімном січових стрільців. 

 

                   Українська література 6 клас на 08.10.2025

       Провідний мотив пісні «Молитва» Олександра Кониського

Провідним мотивом пісні «Молитва» Олександра Кониського є патріотична молитва за збереження України, її народу та культури. Художніми особливостями є використання риторичних звертань («Боже…»), метафор («Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»), епітетів («Боже великий, єдиний», «чиста любов»), повторів («Боже, дай… многая… волю», «Україну…») та риторичних окликів («Ти на люд наш зверни!») для підсилення емоційності та урочистості. 

Провідний мотив

·         Захист і збереження України: 

Головна думка твору — це звернення до Бога з проханням про захист та збереження українського народу та його культурної спадщини.

·         Молитва за майбутнє: 

Молитва спрямована не лише на поточні потреби, але й на прохання про майбутнє, про благополуччя та розвиток нації. 

Художні особливості

·         Риторичні звертання: 

Автор звертається безпосередньо до Бога, що робить текст урочистим і особистим.

·         Метафори: 

Використання дієслів-метафор, таких як «освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай», створює образ Божої сили, яка спрямована на творення та захист.

·         Епітети: 

Визначення «великий, єдиний» підкреслюють велич Бога, а «чиста любов» вказує на головний принцип, яким має керуватися людина.

·         Повтори: 

Повторення слів та фраз («Боже, дай… многая… волю», «світло…», «Україну…») посилює заклик і створює ефект натхнення та піднесення.

·         Риторичні оклики: 

Закінчення строф риторичними окликами («Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!») надають твору урочистого та емоційного забарвлення. 

 

                       Українська мова 6 клас на 08.10.2025

                            Діалектні слова .Просторічні слова.

Діалектні слова – це слова, що використовуються лише жителями певної місцевості і не зрозумілі іншим, тоді як просторічні слова – це слова, що вживаються без дотримання норм літературної мови, часто перекручені, згрубілі або з відтінком зниженості. Приклади діалектизмів: "когут" (півень), "бузько" (лелека); приклади просторічних слів: "тут\а", "шо", "осьо". 

Діалектні слова (діалектизми)

·         Визначення: 

Слова, які є характерними для певного територіального або соціального діалекту і не входять до складу загальнонародної літературної мови. 

·         Призначення: 

Використовуються для передачі місцевого колориту в художніх текстах або в розмовному мовленні. 

·         Приклади:

·         "Когут" – півень 

·         "Бузько" – лелека 

·         "Неньо" – батько 

·         "Видіти" – бачити 

·         "Флояра" – сопілка 

·         "Кептар" – короткий вишитий кожушок 

Просторічні слова

·         Визначення: 

Слова, що вживаються поза межами літературної мови, часто спотворені, перекручені або мають згрубілий, знижений відтінок. 

·         Призначення: 

Характерні для невимушеного, побутового спілкування або використовуються в художніх текстах для негативної характеристики персонажів або жартівливого забарвлення. 

·         Приклади:

·         Перекручені: "тут\а" (тут), "шо" (що), "осьо" (ось), "охтобус" (автобус), "сюдою" (сюди). 

·         Згрубілі: "ляпати" (говорити), "витріщатися" (дивитися), "телепень" (дурна людина). 

·         Росіянізми: "пожалуста" (будь ласка), "до свідання" (до побачення). 

·         Важливо: 

Варто уникати в повсякденному спілкуванні. 

 

                        Українська мова 6 клас на 07.10.2025

          Загальновживані слова. Стилістично забарвлені слова

Загальновживані слова – це нейтральна, зрозуміла всім лексика, тоді як стилістично забарвлені слова вживаються в окремих стилях (науковому, офіційно-діловому, художньому, розмовному), надаючи мовленню певної експресії або специфічного характеру. Загальновживані слова формують основу мовлення, тоді як стилістично забарвлені слова (наприклад, терміни, емоційні вислови) надають йому специфічного відтінку та обмежені сферою вживання. 

Загальновживані слова (нейтральна лексика)

·         Це слова, що використовуються в усіх стилях мовлення і не мають емоційного забарвлення. 

·         Вони зрозумілі широкому колу людей, які володіють мовою. 

·         Приклади: батьківщина, воля, добро, земля, молоко, повітря, так, я. 

Стилістично забарвлені слова

·         Ці слова обмежені у вживанні певними стилями мовлення. 

·         Вони надають мовленню емоційного забарвлення або специфічного термінологічного значення. 

·         Приклади за стилями:

o    Розмовна лексика: мамуся, котик, жаднюга. Використовується в побутовому спілкуванні. 

o    Офіційно-ділова лексика: заява, постановити, вищеназваний, взяти до уваги. Характерна для ділових паперів і установ. 

o    Наукова (термінологічна) лексика: знаменник, декларувати. Використовується у сфері науки й професійної діяльності. 

Основна відмінність

·         Загальновживані слова 

є універсальними і не прив'язані до певного стилю. 

·         Стилістично забарвлені слова 

належать до певного стилю, що робить їх значущими для конкретних ситуацій спілкування, але неприпустимими в інших. 

 

 

                      Українська мова 6 клас на26.09.2025

                                   Лексична помилка

Лексична помилка — це помилка у вживанні слова, що полягає у використанні його в невластивому значенні, повторенні однакових або спільнокореневих слів (тавтологія), надмірному вживанні зайвих слів (плеоназм) або використанні слів-кальок з інших мов. 

Основні види лексичних помилок:

·         Вживання слова в невластивому значенні: використання слова, яке не відповідає контексту.

o    Приклад: замість відіграє значення сказати має значення.

·         Тавтологія: повторення однакових або спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях.

o    Приклад: Школярі зібралися на шкільному подвір'ї. Учні зібралися на шкільному подвір'ї.

·         Плеоназм: використання зайвих слів, які дублюють значення одне одного.

o    Приклад: вільна вакансія (вакансія — це вже вільна посада), долоні рук.

·         Калькування: дослівний переклад слова або фразеологізму з іншої мови.

o    Приклад: на слідуючий день замість наступного дня, учбовий корпус замість навчальний корпус.

·         Уживання росіянізмів та жаргонізмів: використання слів, що є запозиченими з російської мови або належать до жаргону.

o    Приклад: больниця, столова, дєвушка замість лікарня, їдальня, дівчина.

·         Неправильне поєднання слів: невдалий вибір слова, яке не поєднується з іншими словами за змістом.

o    Приклад: задати питання замість ставити питання. 

 

 

                     Українська мова 6 клас на 25.09.21025

         Власне українські слова. Іншомовні (запозичені) слова

Власне українські слова – це слова, що виникли на українському ґрунті, а іншомовні слова (запозичені) – це слова, що прийшли з інших мов. Власне українські слова відображають національні особливості мови, тоді як іншомовні можуть бути ідентифіковані за певними ознаками (наприклад, звук [ф], букви пс, кс) або за словником. Приклади власне українських слів: мрія, паляниця, сніданок, а запозичених: стадіон, джем, граматика. 

Власне українські слова

·         Це слова, які виникли в українській мові, а не були перенесені з інших мов. 

·         Вони відображають національні особливості та унікальні поняття української культури. 

·         Приклади: вареники, сніданок, галушки, паляниця, мрія, козацтво, кремезний. 

Іншомовні (запозичені) слова

·         Це слова, які ввійшли до української мови з інших мов. 

·         Вони можуть бути запозичені з різних мов, як-от грецької, латинської, німецької, французької, англійської, тюркських та інших. 

·         Приклади:

o    З грецької: ангел, граматика, філософія. 

o    З латинської: конституція, юрист, лекція, університет. 

o    З тюркських: базар, кавун, диван, чабан. 

o    З французької: резюме, жалюзі, мадам. 

o    З німецької: масштаб, штрудель. 

o    З англійської: футбол, джем, мітинг. 

Як розрізнити іншомовні слова

·         Фонетичні ознаки: 

звук [ф] не властивий для давніх слов'янських мов, тому слова, що починаються на "ф", майже завжди іншомовні (наприклад, фізика, форум). 

·         Буквені сполучення: 

грецькі слова можуть містити сполучення пс, кс (наприклад, психіка, екліпс). 

·         Наголос: 

французькі слова часто мають наголос на останньому складі (наприклад, пюре). 

Словники: для точного визначення походження слова слід користуватися словниками іншомовних слів або тлумачними словниками