Українська література 6 клас на 13.11.2025

     Леся Українка "Мрії", "Як дитиною, бувало»

Епіграф уроку:  

Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Леся Українка

 Мріяла стати художником, бо гарно малювала; музикантом, бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчинка, що в серці поселилася Муза, що її поезії судилося стати в майбутньому окрасою української літератури. Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про геніальну доньку українського народу, котра народилася на чарівній Волині і засвітила провідну зірку свободи і кинула виклик відчаю і горю.

«Убий – не здамся» - девіз життя Лесі Українки.

Літературна гра  «Розсипанка»

Складіть прислів’я  з цієї розсипанки слів.

1) духу, багатство, міцність, найбільше, людини.

2) хто, бути, зумів у нещасті, мужній той, добрим.

3) долі, коваль, кожен, своєї.

Запитання до змісту прислів’я:

1. Про яку рису характеру йде мова у цих прислів’ях?

2. Чи знаєте ви людей, які характеризуються великою мужністю? (в історії,

в літературі, в сучасному житті).

Колись у далекому минулому грецький мудрець-філософ Зенон проводив свої заняття в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити всі життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям стоїцизм, а його прибічники стали називатися стоїками.

    Тепер про людину, яка виявляє стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, говорять, що вона має стоїчні риси характеру.

Стоїцизм – це риса характеру, що характеризується мужністю, стійкістю, вмінням долати труднощі за допомогою розуму.

  Саме таким стоїчним характером і володіла видатна українська поетеса Леся Українка.

 «Наша Леся», - говоримо просто і звично, ніби про найдорожчу і рідну людину. Образ Лесі входить у наше життя з першими піснями і віршами, полонить серце своєю великою любов’ю до народу, мужністю і величчю, своєю незламною силою. Ось уже понад сто років її поезія лунає з наших уст.

Народилася Леся в м. Звягелі (Новгород-Волинський) на Волині і була другою дитиною в сім’ї Олени Петрівни та Петра Антоновича Косачів. У родині панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, української культури.

Сім’я Косачів була великою, жила в достатку. У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчиною. У 4 роки добре читала, а в 5 написала досить змістовного листа своєму дядькові М. Драгоманову. Коли ще Леся не вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки Л. Глібова, казки О. Пушкіна. Улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників. Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом, їх навіть називали одним ім'ям – Мишолося. Почувши від матері про лісову мавку, дівчина так повірила в неї, що одного разу вночі втекла в ліс і, перемагаючи страх, усюди шукала цю предивну істоту. Досить було побачити дівчинці якийсь малюнок чи світлину – і в її уяві складалася ціла історія.

Зі всіх 6 дітей, що однаково були лагідні та безмежно добрі, Леся особливо була близька до батька. Вони обоє були поблажливі у ставленні до інших людей, але дуже вимогливі до себе і надзвичайно цінували людську гідність.

У 4 роки вона вже вміла читати, у 5 – грала на фортепіано і пробувала писати власну музику, у 8 вимережила батькові сорочку.

Дітей любила по-особливому. Для молодших вона інколи робила іграшки власноруч. Її ляльки з маківки, кольорових папірців і клаптиків тканини втішали менших сестричок.

Леся жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Учителями її були батьки, книги і саме життя.

Літературну діяльність Леся почала рано. У 9 років написала перший вірш «Надія», присвячений тітці «Елі» (О. Косач), котра була заслана в Сибір за політичні погляди. Коли дівчині було 13 років, з'явився перший друкований вірш «Конвалія».

Вона знала понад 10 іноземних мов, любила музику і грала на фортепіано, виявляла інтерес до малювання. У сім’ї Косачів була хороша традиція вшановувати родинні літературні і народні свята. Душею цих свят завжди була Леся. Вона була і сценаристом, і режисером, і костюмером. Під час свята Водохреща в Луцьку дівчина так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім і легень, нирок. Найщирішим порадником, співрозмовником і другом стає для Лесі книжка. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятися.

Прожила Леся всього 42 роки, і 33 із них плідно працювала на літературній ниві. Творча спадщина Лесі Українки багатогранна: вірші, поеми, драматичні твори. Ще в ранньому віці Леся прийшла до висновку, що для людини важливо бути сильною, стійкою, мужньою: «Що болить?» - мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, Щоб не плакать, я сміялась» («Як дитиною бувало…»).

Словникова робота

Епіграма — жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою.

Драма — важкі події, переживання,  що приносять душевні страждання.

Драма –  літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови й призначений для сценічного виконання.

Словникова робота

Бранки – полонянки, полонені;

Гарячка – хвороба;

Лицар – середньовічний титул у Європі.

Пішла Леся Українка із життя, пішла не зломлена духом, і образ її таким живе й житиме для нас – сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні.

Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш «Як дитиною бувало…». За бажанням намалювати ілюстрацію до вірша «Мрії»

 

                      Українська мова 6 клас на 13.11.2025

       Складні слова зі сполучними голосними звуками О, Е (Є)

• Коли перша частина складного слова — основа прикметника твердої групи, то сполучним звуком є О: важкОатлет; якщо ж перша частина такого слова — основа прикметника м’якої групи, то перед о пишемо ь: давнЬОруський.

• Коли перша частина складного слова — основа іменника, числівника або займенника, то сполучним звуком буває:

О — після твердого приголосного, зокрема й шиплячого: водОзабір, дощОмір.

Е — після м’якого приголосного (неподовженого): бурЕлом.

Є — після й та м’якого подовженого приголосного: краЄзнавство.

  

• Коли перша частина складного слова іншомовного походження на о, а: автомагістраль, агрокультура, велопробіг, відеофільм, дискомузика, кінозал, радіокомітет, стереоекран, фотосправа, євроринок, нанодіагностика; медіалінгвістика.

Роль сполучного звука у складних словах виконує також: 

·         останній голосний першого невідмінюваного іменника чи першої незмінної основи іншомовного походження, переважно о, а: автОвокзал;

·         голосний, яким закінчується перше слово, зокрема и, е, а, о: всюдИхíд, морЕпродукти, півторАметровий, стОріччя.

Складні слова бувають без сполучного голосного звука: крайнебо, південь, міськрада.

 

 

                        Українська мова 6 клас на 12.11.2025

Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксами  -ин(а) від прикметників на  -ськ(ий), -цьк(ий); буквосполученням  -чн- (-шн-)

І

   1. Утворити словотвірні ланцюжки від слів море, читати, багатий. З одним із утворених слів скласти речення

   2. Від  поданих слів утвори по 2-3 слова суфіксальним способом. Познач словотвірні суфікси

День_______________________________________________________________________________;

осінь_______________________________________________________________________________;

 

·         Сьогодні ми продовжимо працювати з іменником і вивчимо нову не менш цікаву тему : Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксами  -ин(а) від прикметників на  -ськ(ий), -цьк(ий); буквосполученням  -чн- (-шн-). Ми вже повторити словотвірні ланцюжки, а далі будемо вчитися пояснювати чергування приголосних при творенні іменників, виправлятимемо орфографічні помилки, вивчаючи нові правила, проте спочатку пропоную подумати над такими питаннями:

§  Як називалася українська козацька держава на території України? (Гетьманщина)

§  Що таке країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами, вітчизна? Утворіть це слово зи допомогою суфіксів –ин, -щ. (батьківщина).

§  Синонім до слова «нещасний»? (сердешний)

·         

·         При творенні іменників із суфіксом –ин(а) від прикметників на –ський, -цький відбуваються зміни приголосних:

·         –ськ(ий) + -ин (а)           –щ–: львівський – Львівщина  

·         –цьк(ий) + -ин (а)           –чч–: хмельницький – Хмельниччина  

•  

 Вправа 1. Від поданих прикметників утвори іменники із суфіксом –ин(а):

німецький - _____________________________, угорський - ___________________________,

словацький - __________________________, турецький - ___________________________, житомирський - __________________________, панський - ________________________, рівненський - __________________________, кріпацький - __________________________, миргородський - __________________________, козацький - _______________________, галицький - __________________________, дрогобицький - _________________________.

 

При творенні прикметників із суфіксом –н– кінцеві приголосні [к], [ц], [ц'] іменників змінюються [ч]: комік – комічний, вулиця – вуличний.

ВИНЯТОК: рушник, рушниця, торішній, мірошник, сердешний (нещасний)

Вправа 2. Від поданих іменників утвори прикметники із суфіксом –н–:

звук          ________________________     аптека _________________________

подяка     _________________________ місяць _________________________

залізниця _________________________ пшениця _______________________

рука  _________________________ столиця _______________________

 

 

Прочитай речення, встав пропущені літери.

1) Люблю тебе, слов’ян_____ино зелена, тумани вільх, ялинок веретена (Д. Павличко). 2) Хмельни_____иною скрізь по Вкраїні запахло (П. Куліш). 3) Козацьке військо вже посувало просто в Туре_____ину, вели його полковники хоробрії (Марко Вовчок). 4) Кожне поселення козацьке в Побужжі на Інгуле_____ині ставало серйозною перепоною на шляху татарської кінноти (А. Дрофаль). 5) За ставом біліла під солом’яною покрівлею міро_____никова хата з городом, з якого визирало багато золотих соняшників (П. Куліш). 6) І тихо плакала у золотих житах соня_____на пісня (Г. Косинка)

 

Спиши речення,  вставляючи  пропущену букву  щ або  чч. Обґрунтуй написання  слів з великої букви.

1)  Мов  той  орел,  літав  Богун  по  Київщині  й  Брацлав_____ині (А. Кащенко).  2) Україна  за  гетьманства  Богдана  Хмельницького налагоджувала стосунки  зі Швецією,  Туре_____иною,  Молдовою,  Угорщиною  (3 посібника). 3)  Цвіте Гуцуль_____ина квітками (Олександр  Олесь). 4)  Звенигород_____ина  —  співучий  куточок України  (С. Васильченко).

 

Українська література 6 клас на 12.11.2025

Зображення  історичного минулого в поемі Т. Г. Шевченка «Іван Підкова». Героїзм та відвага козаків та їхнього ватажка. Патріотичні мотиви твору

   Сьогодні ми продовжимо подорож у творчість Тараса Шевченка   і познайомимося ще з одним його твором , який має назву «Іван Підкова», вивчимо історичну основу,опрацюємо зміст, проаналізуємо образ головного героя, а також поміркуємо про те , чи є актуальним цей твір у наші дні, адже від часу його написання минуло вже дуже багато років.

 На берегах холодної Неви, у похмурій столиці Російської імперії , 25-річному Шевченкові ясніла Україна. Спостерігаючи за тим, як  під владою Російській імперії його рідна земля втрачала національну культуру, мову, поет вирішив нагадати своїм сучасникам про славне минуле,яке вважав повчальним прикладом. Саме тому він звернувся до славної доби в історії нашої держави – козаччини, яку оспівано в народних піснях ,думах, переказах.

  Історія написання твору.

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.

Ой, маленьких витоптала, великих забрала.

назад руки постягала, під хана погнала.

   Так співається у давній українській  пісні  про напади татарів і турків на Україну .

     Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата і жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків забирали до військових казарм, щоб виховати з них  воїнів - яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівництві або вони доживали віку прикутими до весел гребцями на турецьких галерах.

    Український народ не корився загарбникам. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога « в гості»; перепливали Чорне море і визволяли побратимів з неволі.

     Про  відважних людей і їх ватажків ідеться в історичній поемі  «Іван Підкова ». Написана вона в 1839 р. у Санкт-Петербурзі і була вміщена у першому виданні «Кобзаря» - 1840р.

  Історична основа твору

      На Запоріжжі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке. Добираючи прізвисько новому побратимові, козаки любили пожартувати .Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Непийвода, Корж,  Загнибіда, Скачистрибайло.

 Повідомлення про Івана Підкову

   1.За всіх часів на Запорізькій Січі з'являлися лицарі, що походили з чужинських земель, належали до інших народів .

           Саме таким воїном був Іван Підкова -  козацький отаман Іван Вода. За походженням він - молдаванин. Перше слово, почуте немовлям, було: "Ого!" Це вигук баби-пупорізки, яку вразив зріст Івана. Дійсно, дорослий Підкова мав унікальний зріст (2 м 29 см.) , а також рідкісну  силу.  У підписі під єдиним збереженим  портретом Підкови йшлося про те ,що він був таким сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри,тобто великі срібні монети, а коли увіткнув таляр у дерев'яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявшись за заднє колесо, козак  зупинив віз, запряжений шістьма кіньми. Схопивши зубами бочку меду, перекинув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота.

        Високий красень обрав собі малесеньку на зріст наречену, мріяв про весілля, але і батьків, і наречену забрали нападники, спалили село. От і зібрав тоді 17-річний юнак загін таких же відчайдухів, як сам, і гайнув в степ, на Хортицю.

       2.На Запоріжжі Іван  з'явився близько 1550 року. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Козловом. Кілька разів Іван Підкова обирався кошовим отаманом Запорізької Січі.

 На початку листопада 1577 року Іван Підкова почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра  Кривого. Козацьке військо  30 листопада 1577 року визволило Ясси. Іван Підкова, який відібрав у Туреччини Молдавію, був проголошений молдавським господарем. Прагнув запровадити там козацькі звичаї і приєднати ці землі до України.

      Цей факт не сподобався турецькому султанові, тож він пригрозив польському королю війною, якщо той не розправиться з Підковою. Коли Підкова поїхав до Львова, що тоді належав Польщі, його схопили  , а 16 червня 1578 року  в присутності великої кількості народу і турецьких послів  відрубали голову на площі Ринок.

      За переказами, в останньому слові гетьман сказав: «Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо, як чесний лицар, проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом... »

   Поховали козака спочатку у Львові в Успенській церкві, але згодом козаки викрали його тіло й перевезли до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.

Повідомлення про козацьку чайку

    Чайки – це бойові човни, виготовлені з величезних видовбаних колод верби або липи, з вітрилами й веслами. Вони мали понад дванадцять метрів завдовжки й п’ять – завширшки. Борти суден просмолювали, а потім обшивали тугими оберемками сухого очерету, іноді ще й липовою корою. Це робилося для того, щоб підвищити плавучість човнів. Ніяких надбудов і захисту від негоди козаки на чайках не робили. Зате ставили по два стерна – на носі та кормі, а посередині - щоглу.  Завдяки цьоому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180 градусів.

 Кожна чайка мала по 10 - 15 весел з кожного борту. На щоглі передньої чайки майорів козацький прапор. За півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали один корабель до походу. Залежно від розміру походу будували від декількох до 80 човнів.

    На кожному  судні вміщалося до шістдесяти осіб з усім спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат.

 Словникова робота

 Китайка – щільна, переважно синя шовкова тканина; 

 Лиман – озеро на півдні України; 

 шинок –заклад,де можна було пообідати,повеселитись,відпочити;

 поставець – кухоль;

 гирло – місце,де річка впадає в море;

 рибалка – тут: птах, який живиться рибою; 

 Синоп –  портове місто в Туреччині на березі Чорного моря;

 Царград (Царгород) – давня слов’янська назва Константинополя (Стамбула) – столиці     Туреччини;

 байдак – великий човен; козацька назва – чайка; 

Складання паспорта твору

Дата написання	1839 рік
Місце створення	Росія, місто Санкт- Петербург
Літературний рід	Ліро-епос
Жанр твору	Історична поема
Тема	Зображення спогадів діда про героїчне минуле рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Головна думка	Возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови .
Композиція	1 частина. Сучасність. Дід, дивлячись на високі могили, згадує про козаків.
	2 частина. Минувшина. Морський похід запорожців у Царгород.

 

Характеристика головного героя поеми

Іван Підкова –це узагальнений образ , який втілює найкращі риси українських козаків

Асоціативне гроно

Складіть асоціативне гроно до образу Івана Підкови, підтверджуючи відповіді цитатами із тексту.                                             

                                       витривалий             патріот                    врівноважений

 

             впевнений у собі                                                                              рішучий

 

безстрашний                                        Іван Підкова                                   захисник  

                                                                                   

                    турботливий                                                                          вміє бути вдячним

                                              користується авторитетом

Висновок Герою поеми притаманні всі риси справжнього козака: мужність, хоробрість, відданість справі, волелюбність, ненависть до ворогів. Саме такими сильними, відважними і духовно красивими людьми бачив Шевченко борців за справу свого народу.

 В історії будь-якого народу є події, які не забуваються. Про них згадують і пам’ятають усі. Український поет М. Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

  Пам’ятники мужньому козацькому ватажкові встановлені в Каневі,біля місця його поховання, у Черкасах ,а також у Львові,де було страчено сміливого козацького отамана. На Сході України воює з ворогом добровольчий батальйон «Січ». Його бійці гідно продовжують славні традиції українських козаків . Пам’ятайте і ви ,що є нащадками козаків і   від вас також залежить ,яким буде майбутнє нашої землі.

 Домашнє завдання

 Скласти сенкан «Іван Підкова».