Українська література 6 клас на 11.11.2025

Неповторні образи природи в поезіях Івана Андрусяка «Розмова», «Зорі й місяць», «Колискова»

Завдання до твору «Колискова»

 1.Хто є головними образами у творі?

2.Який настрій створює «Колискова» — спокійний, сумний чи радісний?

3.Які природні явища або предмети згадуються в творі?

4.Опиши, як автор передає турботу й любов у «Колисковій».

 5.Знайди й запиши приклади пестливих слів. Як вони впливають на настрій твору?

6.Придумай і запиши власні 2–3 рядки колискової у стилі Івана Андрусяка.

Завдання до твору  « Зорі й місяць «

1.Як поводяться зорі? А місяць?

 2.Чому, на твою думку, автор оживлює небесні світила? Який ефект це створює?

3.Опиши, які риси характеру мають зорі та місяць (на основі тексту).

 4. Як би поводилися зорі й місяць, якби вони раптом опинилися на Землі.

 5.Створи власну казку або вірш, де природні явища розмовляють між собою.

Завдання до твору «Розмова»

1.Хто з ким «розмовляє» у творі?

 2.Які питання або думки порушує автор у «Розмові»?

3.Чому цей діалог можна вважати незвичним?

 4. Поясни.Які почуття викликає «Розмова»?

 5. Чи є там гумор, філософія?

 6.Уяви себе одним із героїв цієї «розмови». Продовж діалог ще 4–5 реплік

6.Напиши короткий відгук: про що, на твою думку, насправді «Розмова»?

7. Порівняй, як у всіх трьох творах автор оживлює природу. У чому схожість, а в чому відмінність?

8. Який із творів найбільш ліричний, а який — найбільш грайливий?

 9.Чому поет часто використовує дитячі мотиви — сни, зорі, розмови з природою?

10. Які емоції об’єднують усі три твори?

 

Тестування –підсумок за творами Івана Андрусяка

 1. Що об’єднує всі три твори?

 А. Герої-люди

Б. Опис історичних подій

 В. Оживлення явищ природи

 Г. Детективний сюжет

 2. Яка риса стилю Андрусяка найбільш помітна у цих текстах?

 А. Сувора науковість

Б. Легка грайливість і поетичність

В. Політична сатира

Г. Епічність

3. Які емоції переважають у всіх трьох творах?

 А. Агресія

Б. Ніжність, доброта й грайливість

В. Страх

Г. Безнадія

 

 

            Українська література 6 клас на 10.12.2025

Ігор Калинець. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (зб. «Дивосвіт») 

Його називають «чарівним казкарем зі Львова». Письменник, громадський діяч, автор багатьох книг для дорослих, лауреат Шевченківської премії. Відзначений преміями ім. Івана Франка, ім. В. Стуса, Міжнародною премією родини Антоновичів, Міжнародною поетичною премією у Франції. Світ визнав Ігоря Калинця одним із кращих поетів нашого часу. Його вірші перекладено дванадцятьма мовами.

   Ігор Калинець виріс у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових арештів у Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною думкою. Страждав, що доводилося мати одне обличчя для родини і близьких друзів, а інше – для школи, університету, тому свої думки почав висловлювати на папері.

   Після закінчення філологічного факультету Львівського університету в 1961р. працював в обласному архіві аж до арешту 1972.

   Перша збірка віршів «Екскурсія», присвячена історії, мистецтву й архітектурі Львова, готувалася до друку у видавництві «Молодь». Вона зібрала найкращі рецензії відомих критиків, але так і не побачила світу. Часто читав вірші на неофіційних зустрічах у приватних помешканнях, де бувало 10-20 і більше осіб. Таких зустрічей було дуже багато. У їхній дім почали приїздити гості з Заходу. Ігор Калинець та його дружина беруть участь у громадських і правозахисних акціях: підписують заяви і протести проти сваволі властей, неофіційно, без дозволу виступають на громадських заходах.

  У січні 1972 була заарештована дружина Ірина Стасів-Калинець, а згодом і сам Ігор Калинець. Вирок: 6 років таборів і 3 роки заслання .

   Тим часом у Нью-Йорку у 1972 і 1975 рр. друкувалися його книги. Перебуваючи в таборі, Ігор Калинець став членом міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом премії імені І. Франка (Чикаго). Заслання письменник відбув разом з дружиною в Читинській області, працював токарем, кочегаром.

   Вірші, написані до арешту, увійшли до виданого у Варшаві 1991р. тому «Пробуджена муза». Написане в таборах склало виданий у Канаді того ж 1991р. том «Невольнича муза».

   Повернувся до Львова 1981. «Звичайно, це була свобода, було звичайне життя, – згадував, – але не було того натхнення, замовк як поет».

   1991 в інтерв’ю журналові «Україна» письменник висловив свій погляд на майбутнє України: «Нема таких сил у народі, з якими можна було б вимостити для України велику дорогу… Може, вони цю Україну зроблять поряднішою, не примарною».

                       Загальна характеристика циклу поезій І. Калинця «Дивосвіт»

У доробку поета є книжки і для дітей: «Книжечка для Дзвінки» (К., 1991). Дзвінка — цим іменем, що належало й коханій ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша, названа дочка Ігоря Калинця. Коли писався цикл «Дивосвіт», вона була ще зовсім юною. Для неї зовнішній світ поставав багатобарвним, багатоголосим, дивовижно-загадковим, тобто — образним. Він пробуджував найкращі почуття, що робили її душу чистішою, добрішою, а тому і щасливою.

   Он дівчинка Дзвінка повела стежечку на високу гору, щоб глянути звідти, який він — «всенький світ». А «світ красний — голова крутиться». Бо в ньому і пустотливий легінь-вітер, і хмара з малими хмаренятами на плечах, і криничка та її мудра підземна мати, і камінь, який «серце м’яке має і маленьку дівчинку любить…»

   Барвистим, як веселка, глибоким, як криниця, і щедрим, як весняний дощ, стає життя людини серед природи, у злагоді з нею, у мирі, в любові.

                Опрацювання творів з поетичного циклу І. Калинця «Дивосвіт»

                                                «Стежечка»

 Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи.

 Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе.

Основна думка: «світ красний — голова крутиться»; тільки той сприймає чарівний світ природи, хто вміє її відчувати, любити, сприймати, як живу істоту; стежечка — початковий шлях малої дитини для пізнання дивосвіту.

       Художні особливості твору:

• метафори: «стежечка виросла, біжить, перескакує, цвюхає, збочує, топче»; «голова крутиться»;

• епітет: «світ красний», «стежечка верчена»;

• порівняння: «…як дзига»;

• риторичні оклики: «…ого, як ти виросла!», «на всенький світ!».

                                           «Блискавка».

Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка повсякчас намагається милуватися власною красою.

Ідея: уславлення краси як необхідність задоволення спокою героїні.

Основна думка: краса повинна бути не тільки зовнішня, а й внутрішня, душевна.

 

                       Художні особливості твору:

• метафора: «королева зблисне світлом», «відкаже дзеркало»;

• епітет: «писана красуня»;

• риторичні запитання: «Хто на світі найгарніший?».

                                      «Веселка».

Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.

Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання.

Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат.

 

                                    Художні особливості поезії:

• метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;

• порівняння: «як у свято»;

• епітет: «золотий черевичок»;

• риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».

                                                   «Криничка».

Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля.

Ідея: уславлення кринички як життєдайного цілющого джерела.

Основна думка: без води не може уявити життя жодна природна істота, людина.

                                         Художні особливості твору:

• повторення: «глибоко-глибоко»;

• епітети: «підземна мати», «студене молоко», «водяне царство», «весняна калина», «калинова вода», «золоті соломинки»;

• метафори: «криничка спить, … розповідає», «калина не хоче забрати…», «сонце п’є».

                                                                    «Дим».

Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища.

Ідея: запах диму свідчить про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в садку, робота промислового підприємства).

Основна думка: хоча дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не може.

                              

7. Закріплення вивченого.

                                         Пошукове завдання.

— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?

                                                Словникова робота

    Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.

Домашнє завдання

Підготуватися до виразного читання поезій циклу «Дивосвіт».

                                                   Загадки:

Ой полем, за горами золота нагайка в’ється.   (Блискавка)

Два брати рідні:

Одного всі бачать, але не чують,

Другого всякий чує, але не бачить.       (Грім і блискавка)

Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)

Така я велика,

Що кінця не маю,

Лежу собі тихо,

Нікого не займаю,

Тільки добрі люди І день, і ніч топчуть груди.   (Дорога)

Тягнеться нитка,

А в клубок не змотаєш.   (Дорога)

Стоїть верба серед села,

Розпустила пір’я у кожне подвір’я.  (Дорога)

Йде з села до села,

А з місця не зрушить.  (Дорога)

Лежить Гася,

Простяглася,

Як устане —

До неба дістане.       (Дорога)

 

                     Українська мова 6 клас на 10.12-11.12.2025

                         Рід іменників. Іменники спільного роду .

Давайте пригадаємо тему минулого уроку:

Які назви предметів називаються загальними?

Які назви предметів називаються власними?

З якої букви пишуться власні назви?

У яких випадках ставимо лапки у власних назвах. Наведіть приклади.

Пояснювальний диктант.

Поясніть орфограму.

Президент України,

Голова Верховної Ради України,

Дід Мороз,

Далекий Схід,

Балканський півострів,

озеро Ільмень,

 Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка,

 повість «Тіні забутих предків»,

Леся Українка,

Зозуля Марія Іванівна

Розподільний  диктант

Наближення зими у всьому серце чує:

І в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках,

Що ждуть, коли блакить в сніжинках завирує,

І срібний стане сад, і забіліє шлях.

Ч. р.                                      ж.р.                              с.р.

Шелест                                  зима                              наближення

Листок                                  стежка                        серце

Вітер                                     блакить

Сад                                        сніжинка

шлях

3. Проблемне запитання

Зробити синтаксичний розбір речення, визначити рід іменників.

Усі діти радісно вітали листоношу.

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду. Наприклад: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша.

       Іменники, що означають осіб як чоловічого, так і жіночого роду, називаються іменниками спільного роду. Їх рід визначається в контексті. Деякі іменники — назви осіб за професією чи характером діяльності (інженер, педагог, суддя, професор, льотчик, лікар) — можуть означати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до чоловічого роду.

4. Робота з підручником

Перегляньте матеріал на ст.83.

Культура мовлення

♦    Чому не варто вживати іменники директорка, менеджерка, режисерша, операторка!

 Серед слів іншомовного походження більшість не утворює спеціальної форми для назви професії особи жіночої статі: хірург, режисер, терапевт, декан. І довідатися, що мова йде саме про жінку, можна з контексту (вживання імені й прізвища, дієслова в минулому часі, наприклад: «Конструктор Ніна Кузьминська закінчила проект»). Але від деяких слів чоловічого роду існують і досить поширені утворення жіночого роду: автор — авторка, дипломант — дипломантка, дисертант — дисертантка. «Ми слухали розповідь авторки». 

Проте слід пам'ятати, що відповідне слово в чоловічому роді має більш загальний характер, і коли йдеться про офіційну назву звання, посаду або про ознаку чи вимогу, що стосується всіх, хто виконує цю роль чи роботу, треба вживати відповідне слово в чоловічому роді. Наприклад: «Ми познайомилися з молодою професоркою Київського медичного університету Іриною Шульженко». Але: «Як професор (а не як професорка) і керівник (а не керівниця) кафедри вона проводить величезну наукову роботу».
У рецензії, наприклад, може бути написано: «Авторка добре вивчила фактичний матеріал», але «Як автор (а не як авторка) книжки вона мала б з більшою відповідальністю поставитися до вивчення історичних джерел». 
У певному контексті вживання слова авторка, а не автор передбачає обмежений колом жіноцтва масштаб твердження. Наприклад: «Марія Познанська — одна з популярних авторок віршів для дітей». Це означає, що вона одна з популярних поетес, які пишуть для дітей. Коли б хотіли підкреслити, що вона одна з найпопулярніших серед усіх авторів (і чоловіків, і жінок), що пишуть вірші для дітей, слід було б вжити слово автор, а не авторка.
До речі, усе це стосується не тільки слів, запозичених з інших мов, а й питомих українських. «Моя знайома — викладачка технікуму». «Моя знайома працює лише кілька років, але вже набула досвіду викладача (а не викладачки). «Моя знайома — одна з найкращих викладачок (або викладачів — залежно від думки,яку хочуть висловити) технікуму».
Отже, зваживши на застереження, варто широко вживати такі утворення жіночого роду іменників, як авторка, бібліотекарка, лікарка, директорка, кондукторка, касирка.

5. Творче конструювання.

Складіть речення зі словами бібліотекар, директор так, щоб було зрозуміло, про кого йдеться:чоловіка чи жінку. В яких стилях мовлення можуть уживатися такі іменники

 

1.     Людина, яка постійно живе в біді, горі.

2.     Господар, розпорядник товариської вечері, бенкету.

3.     Неуважна людина.

4.     Людина, якій не щастить, часто нічого не вдається.

5.     Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.

6.     Людина, яка говорить багато і беззмістовно.

Відповідь1. Бідолаха. 2. Тамада. 3. Роззява. 4. Невдаха. 5. Сусіда. 6. Пустомеля.

6. «Навчаючи, учусь»

З дужок виберіть прикметник-означення до незмінюваного іменника.

 (Балакучий, балакуче) какаду;

(вертлявий, вертлява) шимпанзе;

(смачний, смачне) капучино;

(спортивний, спортивне) кімоно;

(багатолюдний, багатолюдне) Токіо;

(піщана, піщане) Гобі;

(сонячний, сонячне) Душанбе;

(мальовниче, мальовничий) Капрі;

(дотепний, дотепне) конферансьє;

(змістовний, змістовне) лібрето;

(авторитетна, авторитетне) ООН;

(гостинний, гостинне) ТЮГ.

7. Вибірковий диктант .Випишіть іменники, які не мають роду, поясніть чому.

   Невістка, окуляри, сани, холод, жаль, ковзани, лижі, син, дочка, піч, річ, канікули, мандри, іменини, вільха, осика, обжинки, шахи, Лубни, Чернівці, тропіки.

Відповідь

Окуляри, сани, ковзани, лижі, канікули, мандри, іменини, обжинки, шахи, Лубни, Чернівці, тропіки.

8.Битва екстрасенсів

Ваше завдання з одного погляду визначити і пояснити рід незмінюваних іменників:

фламінго,

 міс, 

Тбілісі,

інтерв’ю,

таксі,

цеце.

9.Служба розшуку
Дуже відповідальна робота у Служби розшуку, потрібно знайти “зайве” слово й додати власний приклад:
причепа,слюсар,бідолаха,лівша.
веселощі,ворота,ріки,окуляри.
вітер,бензин,хутір,море.-

10.Творча робота

Скласти речення або текст із використанням іменників спільного роду.

Для хлопців •                     молодчина •                     добряга •                     сердега •                     розумниця

Для дівчат •                     задавака •                     гуляка •                     задирака •                     роззява

Робота з прислів'ями.

- Народ склав багато прислів'їв та приказок з іменниками спільного роду

Базіка набалака — і в торбу не збереш.

Соня та ледацюга — рідні брати.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

-Як ви розумієте їх зміст?

- Складіть два речення з одним із іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому — до жіночого. Запишіть, підкресліть підмет і присудок.

Гра “Редактор”

Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення.

З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

Розподільний диктант

Завдання: запишіть іменники за родами. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших літер прочитаєте початок прислів”я “… не страшний”

Двір, роман, четвірка, естакада, вікно, учень, живопис, родина, насип, олово, іней, вапно, економіка, діжа, йод, ілюзія, кошеня.

 Домашнє завдання

Вивчити  § 43-44, вправа 7 ст.85;впр.7 ст.87