Українська література 6 клас на 12.11.2025

Зображення  історичного минулого в поемі Т. Г. Шевченка «Іван Підкова». Героїзм та відвага козаків та їхнього ватажка. Патріотичні мотиви твору

   Сьогодні ми продовжимо подорож у творчість Тараса Шевченка   і познайомимося ще з одним його твором , який має назву «Іван Підкова», вивчимо історичну основу,опрацюємо зміст, проаналізуємо образ головного героя, а також поміркуємо про те , чи є актуальним цей твір у наші дні, адже від часу його написання минуло вже дуже багато років.

 На берегах холодної Неви, у похмурій столиці Російської імперії , 25-річному Шевченкові ясніла Україна. Спостерігаючи за тим, як  під владою Російській імперії його рідна земля втрачала національну культуру, мову, поет вирішив нагадати своїм сучасникам про славне минуле,яке вважав повчальним прикладом. Саме тому він звернувся до славної доби в історії нашої держави – козаччини, яку оспівано в народних піснях ,думах, переказах.

  Історія написання твору.

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.

Ой, маленьких витоптала, великих забрала.

назад руки постягала, під хана погнала.

   Так співається у давній українській  пісні  про напади татарів і турків на Україну .

     Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата і жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків забирали до військових казарм, щоб виховати з них  воїнів - яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівництві або вони доживали віку прикутими до весел гребцями на турецьких галерах.

    Український народ не корився загарбникам. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога « в гості»; перепливали Чорне море і визволяли побратимів з неволі.

     Про  відважних людей і їх ватажків ідеться в історичній поемі  «Іван Підкова ». Написана вона в 1839 р. у Санкт-Петербурзі і була вміщена у першому виданні «Кобзаря» - 1840р.

  Історична основа твору

      На Запоріжжі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке. Добираючи прізвисько новому побратимові, козаки любили пожартувати .Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Непийвода, Корж,  Загнибіда, Скачистрибайло.

 Повідомлення про Івана Підкову

   1.За всіх часів на Запорізькій Січі з'являлися лицарі, що походили з чужинських земель, належали до інших народів .

           Саме таким воїном був Іван Підкова -  козацький отаман Іван Вода. За походженням він - молдаванин. Перше слово, почуте немовлям, було: "Ого!" Це вигук баби-пупорізки, яку вразив зріст Івана. Дійсно, дорослий Підкова мав унікальний зріст (2 м 29 см.) , а також рідкісну  силу.  У підписі під єдиним збереженим  портретом Підкови йшлося про те ,що він був таким сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри,тобто великі срібні монети, а коли увіткнув таляр у дерев'яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявшись за заднє колесо, козак  зупинив віз, запряжений шістьма кіньми. Схопивши зубами бочку меду, перекинув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота.

        Високий красень обрав собі малесеньку на зріст наречену, мріяв про весілля, але і батьків, і наречену забрали нападники, спалили село. От і зібрав тоді 17-річний юнак загін таких же відчайдухів, як сам, і гайнув в степ, на Хортицю.

       2.На Запоріжжі Іван  з'явився близько 1550 року. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Козловом. Кілька разів Іван Підкова обирався кошовим отаманом Запорізької Січі.

 На початку листопада 1577 року Іван Підкова почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра  Кривого. Козацьке військо  30 листопада 1577 року визволило Ясси. Іван Підкова, який відібрав у Туреччини Молдавію, був проголошений молдавським господарем. Прагнув запровадити там козацькі звичаї і приєднати ці землі до України.

      Цей факт не сподобався турецькому султанові, тож він пригрозив польському королю війною, якщо той не розправиться з Підковою. Коли Підкова поїхав до Львова, що тоді належав Польщі, його схопили  , а 16 червня 1578 року  в присутності великої кількості народу і турецьких послів  відрубали голову на площі Ринок.

      За переказами, в останньому слові гетьман сказав: «Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо, як чесний лицар, проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом... »

   Поховали козака спочатку у Львові в Успенській церкві, але згодом козаки викрали його тіло й перевезли до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.

Повідомлення про козацьку чайку

    Чайки – це бойові човни, виготовлені з величезних видовбаних колод верби або липи, з вітрилами й веслами. Вони мали понад дванадцять метрів завдовжки й п’ять – завширшки. Борти суден просмолювали, а потім обшивали тугими оберемками сухого очерету, іноді ще й липовою корою. Це робилося для того, щоб підвищити плавучість човнів. Ніяких надбудов і захисту від негоди козаки на чайках не робили. Зате ставили по два стерна – на носі та кормі, а посередині - щоглу.  Завдяки цьоому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180 градусів.

 Кожна чайка мала по 10 - 15 весел з кожного борту. На щоглі передньої чайки майорів козацький прапор. За півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали один корабель до походу. Залежно від розміру походу будували від декількох до 80 човнів.

    На кожному  судні вміщалося до шістдесяти осіб з усім спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат.

 Словникова робота

 Китайка – щільна, переважно синя шовкова тканина; 

 Лиман – озеро на півдні України; 

 шинок –заклад,де можна було пообідати,повеселитись,відпочити;

 поставець – кухоль;

 гирло – місце,де річка впадає в море;

 рибалка – тут: птах, який живиться рибою; 

 Синоп –  портове місто в Туреччині на березі Чорного моря;

 Царград (Царгород) – давня слов’янська назва Константинополя (Стамбула) – столиці     Туреччини;

 байдак – великий човен; козацька назва – чайка; 

Складання паспорта твору

Дата написання	1839 рік
Місце створення	Росія, місто Санкт- Петербург
Літературний рід	Ліро-епос
Жанр твору	Історична поема
Тема	Зображення спогадів діда про героїчне минуле рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Головна думка	Возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови .
Композиція	1 частина. Сучасність. Дід, дивлячись на високі могили, згадує про козаків.
	2 частина. Минувшина. Морський похід запорожців у Царгород.

 

Характеристика головного героя поеми

Іван Підкова –це узагальнений образ , який втілює найкращі риси українських козаків

Асоціативне гроно

Складіть асоціативне гроно до образу Івана Підкови, підтверджуючи відповіді цитатами із тексту.                                             

                                       витривалий             патріот                    врівноважений

 

             впевнений у собі                                                                              рішучий

 

безстрашний                                        Іван Підкова                                   захисник  

                                                                                   

                    турботливий                                                                          вміє бути вдячним

                                              користується авторитетом

Висновок Герою поеми притаманні всі риси справжнього козака: мужність, хоробрість, відданість справі, волелюбність, ненависть до ворогів. Саме такими сильними, відважними і духовно красивими людьми бачив Шевченко борців за справу свого народу.

 В історії будь-якого народу є події, які не забуваються. Про них згадують і пам’ятають усі. Український поет М. Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

  Пам’ятники мужньому козацькому ватажкові встановлені в Каневі,біля місця його поховання, у Черкасах ,а також у Львові,де було страчено сміливого козацького отамана. На Сході України воює з ворогом добровольчий батальйон «Січ». Його бійці гідно продовжують славні традиції українських козаків . Пам’ятайте і ви ,що є нащадками козаків і   від вас також залежить ,яким буде майбутнє нашої землі.

 Домашнє завдання

 Скласти сенкан «Іван Підкова».