Українська література 6 клас на 04.02-05.02 2026

М. Вороний. Поема «Євшан-зілля», її головна дум­ка, образи та художні особливості.

Літературний диктант.

 1.Звідки автор узяв історичний факт про полоненого сина по­ловецького хана? (З літопису.)

2.Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (Був узятий в полон під час походу.)

1.     Як жилося хлопчикові у князя? (Дуже добре.)

2.     Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (Страждав у самоті.)

3.     Кого хан вирішив послати по сина? (Гудця-співця.)

4.     Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам'ять юна­ка? (Заспівати пісню, дати понюхати євшану.)

5.     Як поставився хлопчик до слів посланця від батька — поло­вецького хана? (Він залишився байдужим.)

6.     Які пісні співав посланець юнакові? (Бойові та колискові.)

7.     Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (Рідний степ і батенька.)

8.     Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові-половчанину? (Відчуття волі.)

9.     Що вчинив юнак під впливом спогадів? (Він вирушив додому.)

10.           До кого звертається із заключним словом автор поеми? (До України.)

 Твір М. Вороного «Євшан-зілля» названий поемою. Це жанр мі­шаної форми, тому що носить ознаки таких родів літератури, як лі­рика й епос, тобто ліро-епічний твір.

Згадаймо, що епосом називається зображальний рід літератури, в якому подається об'єктивне зображення людини у взаємодії з ін­шими людьми, подіями, явищами; епос має прозову форму; ліри­ка — виражальний рід літератури, де зображення людини подається через відтворення її почуттів, переживань, роздумів; лірика здебіль­шого має віршову форму.

У ліро-епічних жанрах (це співомовки, поезії в прозі, балади, поеми, романи у віршах) наявний розгорнутий сюжет; розкриваєть­ся внутрішній стан героїв; крім образів, що входять у розвиток сю­жету, є ще й образ ліричного героя; використовуються різноманітні засоби; мова, як правило, віршована.

 

Доля України, проблема історичної пам'яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році він написав прекрасну зворушливу поему «Євшан - зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку

М. Вороний дізнався з Іпатського літопису.

Автор її не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема переносить

нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володимира Моно- маха.

 Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.

  Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї.

 Основна думка:

1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;

2) «...хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають»,

 Композиція.

• Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика і тих, хто край свій рідний «...зацурали, занедбали...».

• Зав'язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину.

 • Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля !

• Розв'язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який потрапив у полон до хана і не має вже шляху вороття додому.

 Стислий зміст твору.

Горе тій людині, яка відцуралась від свого і, потрапивши на чужу землю, забула рідне слово, блиск материнських очей та мозолисті руки батька.

Йдеться в поемі про взятого в полон сина половецького хана, якого, хоч він і був у неволі, оточили розкошами, і він став забувати рідний степ, бо вже звик до чужини. Хан страждає від розлуки з сином, і тоді він посилає старого віщуна, щоб той повернув додому юнака. Але це доручення виявилося дуже складним. Бо на юнака не подіяли ні розповіді про батькові сльози, ні половецькі пісні: «...де пустка замість серця, порятунку вже не буде!» Тоді посланець дав понюхати зав'язане у вузлику зілля, привезене з батьківщини, і Сталося диво: перед очима хлопця постав рідний степ — «широкий, пишно- I барвний і квітчастий».

 Жанр: ліро-епічний твір, поема.

 • Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й епосу. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі віршів, з ве-  ликою кількістю виражених почуттів (від лірики): дума, поема, байка, балада.

• Поема (гр. роіета, від роіею — роблю, творю) - ліро-епічний оповідний твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами; великий віршований твір з оповідним чи ліричним сюжетом.

 

Домашнє завдання. Підготувати в парах дискусійний діалог «Що таке патріотизм і чи потрібен він у сучасному житті?»