Українська мова 11-Б клас на 28.01.2025

Діалог-полеміка, діалог-дискусія, самостійне визначення теми і змісту діалогу

   Класичне визначення риторики  - «мистецтво переконувати». Перші згадки знаходимо в міфах. Передумовою розвитку риторики _ була Давня _Греція.  Риторичний  ідеал сформував Сократ .  Метод діалогічного пошуку істини має назву  Сократівський діалог.

1.     Прийом «Словникове намисто»

·        Дібрати синоніми до слова  Діалог - спілкування, розмова, бесіда, переговори, дискусія.

·        Сократівський діалог з погляду психологів

·        Діалог. Визначається як мовне спілкування між двома і більше людьми, передбачаючи обмін репліками. У широкому розумінні реплікою вважається і відповідь у вигляді дії, жесту, мовчання. Грунтується на традиції усного інтелектуального спілкування у Стародавній Греції. У її витоках знаходиться діяльність Сократа, яка, крім цього, знайшла своє відображення у психотерапевтичній методиці «Сократівський діалог». В основі цієї методики знаходиться логічна аргументація, що подається спеціалістом клієнту у вигляді запитань, які припускають тільки позитивні відповіді. При формулюванні запитань консультант свідомо ігнорує непослідовні, суперечні, бездоказові судження клієнта. У результаті клієнт планомірно підводиться до прийняття судження, яке перед цим ним не приймалося чи не розумілося.

Техніка «слухання». Ця техніка передбачає, перш за все, «чути» іншу людину, а в даному випадку – клієнта. Тобто, в процес «чути клієнта» включається не тільки сприйняття слів, що вимовляються, але й фону, на якому вони були висловлені.

Відповідно, можна виділити два аспекти слухання: вербальний і невербальний.

До вербального аспекту відносяться безпосередньо слова, словосполучення, метафори, які вживає клієнт у своєму мовленні.

До невербального аспекту (фону) належать:

·         «мова тіла» (пози, жести, міміка);

·         психофізіологічні реакції (зміна кольору шкіри, частота та глибина дихання та ін.);

·         голосові характеристики (тон, тембр, темп, інтонація

 

·         Сократ:

-  Менон, поклич мені зі своєї челяді когось, щоб я міг показати суть спеціальних питань. 

·        Менон:

-  З радістю! Йди-но сюди, хлопче!

·        Сократ:

-          Це грек? І чи говорить грецькою?

·        Менон:

-          Так, звісно! Він народився у моєму домі.

·        Сократ:

-          А тепер спостерігай уважно за тим, що буде: чи самостійно хлопчик згадуватиме теорію чи навчиться від мене.

·        Менон:

-          Дивлюсь уважно.

·        Сократ:

-          Скажи, хлопчику, чи ти знаєш, що таке квадрат?

·        Хлопчик:

-          Знаю.

·        Сократ малює на піску квадрат.

·        Сократ:

-          Чи всі боки рівні у цій квадратній фігурі і чи боків чотири?

·        Хлопчик:

-          Так, усе правильно.

·        Сократ:

-          А чи будуть між собою рівними всі лінії, що проходять через центр фігури?

·        Хлопчик:

-          Так, вони будуть однаковими.

·        Сократ:

-          Чи може існувати така ж фігура? Більша або менша, ніж ця?

·        Хлопчик:

-          Звісно, могла б.

·        Сократ:

-          Тож якщо цей бік – 2 фути і цей теж, хіба у нас не вийде чотири рази по два фути?

·        Хлопчик:

-          Вийде.

·        Сократ:

-          Тож у цьому квадраті буде чотири рази по два фути?

·        Хлопчик:

-          Правильно.

·        Сократ:

-          А скільки ж це буде – чотири рази по два фути? Порахуй і скажи мені.

·        Хлопчик:

-          Буде вісім, Сократ.

·        Сократ:

-          А скажи мені, чи може фігура бути вдвічі більшою, ніж ця, але також із рівними боками?

·        Хлопчик:

-          Так, може бути.

·        Сократ:

-          Скільки ж у ній буде футів?

·        Хлопчик:

-          Хм… Буде шістнадцять футів.

·        Сократ:

-          А тепер спробуй сказати наступне: яку довжину матиме кожен бік? У цієї фігури по два фути, а у тієї, що буде вдвічі більшою?

·        Хлопчик:

-          Сократ, кожен бік буде вдвічі довшим.

·        Сократ:

-          Ось бачиш, Менон, я йому нічого не нав'язував. Лише запитував. Тепер він знає, які боки будуть у шістнадцятифутового квадрата. Чи, на твій погляд, це не так?

·        Менон:

-          Усе правильно, Сократ.

·        Сократ:

-          Чи сказав хлопчик хоч щось, що не було його особистою думкою?

·        Менон:

-          Ні, лише власні думки озвучував.

·        Сократ:

-          А він нічого не знав до розмови.

·        Менон:

-          Ти маєш рацію.

 

 Домашнє завдання

Скласти діалог дискусійного характеру  на тему «Чи можуть електронні носії інформації повністю витіснити друковану книжку?»

 

                 Українська мова 11-Б клас на 27.01.2025

      Діалог на професійну тему. Телефонна ділова розмова.

Діалогічне мовлення — це процес мовленнєвої взаємодії двох або більшої кількості учасників спілкування.

До діалогічних жанрів належать бесіда, телефонна розмова, листування.

Телефонна розмова — один із жанрів усного ділового мовлення й приватного спілкування, що передбачає розмову на відстані. Оскільки співрозмовники не бачать одне одного, то жести, міміка та зовнішній вигляд не відіграють ролі в спілкуванні.

Фахівці з проблем спілкування пропонують дотримуватися певних правил ведення телефонної розмови.

Якщо телефонуєте ви: насамперед привітайтеся, назвіть своє ім’я та прізвище, якщо ви не знайомі зі співрозмовником чи співрозмовницею; бажано також спочатку запитати, чи є у вашого співрозмовника чи співрозмовниці достатньо часу для бесіди; можна також попередньо записати перелік запитань, які необхідно з’ясувати, і тримати цей перелік перед очима впродовж розмови; за етикетом, спілкування завершує та чи той, хто телефонує.

Якщо вам потрібно завершити раніше, можна ввічливо сказати, що з тієї чи іншої причини ви поспішаєте. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся.

Нетактовно класти слухавку, не дочекавшись фінальних слів вашого співрозмовника чи співрозмовниці.

Якщо телефонують вам: спробуйте якомога швидше взяти слухавку й назватися; розмовляйте тактовно, увічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує; не кладіть несподівано слухавку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас; якщо виникають складні питання, запропонуйте співрозмовникові чи співрозмовниці зустріч для детального обговорення суті проблеми; наприикінці розмови варто стисло підсумувати її зміст, перерахувати ще раз домовленості, яких ви досягли.

Незалежно від того, хто телефонує: будьте доброзичливими; ставте запитання та уважно вислуховуйте відповіді на них; намагайтеся залишатися тактовними й стриманими, навіть якщо розмова стає неприємною для вас; називайте співрозмовника чи співрозмовницю на ім’я чи ім’я по батькові; пам’ятайте, що по телефону звучання голосу може бути дещо спотвореним, тому ваша артикуляція неодмінно має бути чіткою, темп мовлення — рівним, а тон — спокійним, урівноваженим; розмовляйте середнім за силою голосом.

Послуговуючись мобільним телефоном, потрібно враховувати специфіку мобільного зв’язку, оскільки телефон завжди у його власника.

Не можна використовувати мобільний телефон для розмов під час перегляду спектаклю,кінофільму, на концертах, конференціях, під час нарад і, звичайно ж, під час навчальних занять. Краще переадресувати вхідні дзвінки, увімкнути вібродзвінок замість звукового сигналу чи взагалі вимкнути телефон. Фахівці з етикету радять не класти телефон на стіл під час зустрічі, щоб не засвідчити неповаги до співрозмовника чи співрозмовниці.

Якщо все ж вхідний дзвінок перервав бесіду, треба спілкування по телефону закінчити якнайшвидше і на час розмови відійти або вийти взагалі.

Не можна голосно розмовляти по телефону в транспорті, на вулиці;

небезпечно зосереджуватися на телефоні, коли переходите дорогу;

не варто гратися телефоном під час занять, неввічливо демонструвати його функційні можливості без потреби.

 

                  Українська література 11- б клас на 27.01.2025

Іван Драч – невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» - поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця.

Його поезія — органічна, природна, вона не з самопримусу писана в риму,

а з необхідності душі та серця існування саме в такому вигляді, саме в такій формі.

Є. Гуцало

Наш сучасник Іван Малкович так сказав про творчість поета-шістдесятника Івана Драча: «Поезія Івана Драча у 60-і роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше — взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це теж дуже добре робив. Іван Драч був поетичним лідером шістдесятників».

Тож давайте ближче познайомимося із життям і творчістю цього майстра слова. Уявіть, що Іван Федорович відомий блогер, а ви — його підписники. Він запросив вас на фан-зустріч, де ви зможете поставити йому запитання про те, що вас цікавить.

·  Із усіх поетів-шістдесятників Іван Драч є чи не найбільшим шукачем нових масштабів художнього мислення, образної досконалості, гармонії людини зі Всесвітом, він фіксує живе життя в кожному своєму слові. Але багато кого дратувала асоціативність, метафоричність, символізм його творів, введення в мову вірша наукової лексики.

Іван Дзюба так охарактеризував творчий феномен Івана Драча: «За енергією шукань, розгоном випереджування і садизмом самозміни Іван Драч явище небувале в усій українській поезії. Він увесь — скімлива душевна незакінченість, моторошна невіднайденість, постійно поновлювана незгармонізованість».

Уже в першій збірці поета «Соняшник» оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. У Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці). І. Драч назвав свій твір про соняшник баладою.

Поезія «Балада про соняшник»

Теорія літератури (повторення)

 Балада — вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Особливості: реальне часто поєднується з фантастичним, невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість у викладі матеріалу, композиція (вступ, основна частина, висновок), гостросюжетність.

Отже, «Балада про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчі, то медитації, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» — твір незвичний. Йому притаманні баладні елементи фантастики (олюднення образів соняшника й сонця за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм, адже справжнє потрясіння переживає незвичний персонаж із зеленими руками й ногами від фантастичної картини сонця на велосипеді.

Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет. Особливості балади І. Драча в тому, що він розширив просторові координати художнього світу, увів побутову конкретику, універсальність і велич життя, поєднанні в цілісність.

Сонце в баладі — це втілення людських прагнень до правди, до краси, до ніжності, до справедливості, це морально-етична категорія.

В Україні здавна до рослин ставилися, як до істот, наділених душею, що відбилося в багатьох легендах та піснях, а також у літературних творах. Соняшник — рослина, завезена з Північної Америки, яка відразу вписалася в український краєвид, стала квіткою національного світовідчування. Очевидно, не останню роль тут відіграла її досконала короно-подібна форма, схожа на сонячнце, а також жовтий колір як невід'ємна частина національної символіки.

Аналіз балади

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: балада (модерна).

Тема: розповідь про хлопчика-соняшника, показ природи мистецької творчості.

Ідея: возвеличення таїнства пробудження творчого духу в людині; усвідомлення високості поезії, що базується на рідному ґрунті, на національних коренях.

Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні.

Віршовий розмір: верлібр.

Художні засоби балади:

□ епітети: тіло шорстке і зелене; красиве засмагле сонце; золоті переливи; червона сорочка; золоте німе захоплення; сонце оранжеве;

□ розгорнута метафора: В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі...

□ риторичне звертання: Поезіє, сонце моє оранжеве; дайте покататись, дядьку!

□ риторичне питання: Дядьку, хіба вам шкода?

Метод «Прес»

▼ На скільки частин можна поділити вірш? (На дві: притчеву і роз'яснювальну) Зачитати.

▼ Назвіть головні образи твору та їх роль. (Соняшник — хлопчик-підліток. Бігав наввипередки з вітром; вилазив на грушу; рвав гнилиці; купався коло млина; лежав у піску; стріляв горобців з рогатки; стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. Тоненький, жвавий, непосидючий, рухливий, сільський хлопчик-підліток. Їхав на велосипеді, застиг на віки і століття в золотому німому захопленні. Сонце — дядько. Красиве; засмагле; в золотих переливах; у червоній сорочці навипуск)

▼ Проаналізуйте алегоричність образів сонця і соняшника. (Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій. Вони розкривають приховані можливості творчого життя за законами краси, духовного злету. І. Драч через образи сонця і соняшника поєднує дві сфери: порив до високості із закоріненням у рідний ґрунт)

Отже, перед нами притча про красу й силу поезії Іван Драч стверджує: «У кожного мусить бути своє сонце, своя заповітна верховина, у вічному русі до якої ми очищаємось од випадкового, від хатянської суєти суєт, стаємо вищі та красивіші». Слід відзначити новаторство змісту та форми, переосмислення жанру балади, етюду, введення наукової лексики, відгук на злободенні теми, самоіронію, метафоричність, алегоричність та символічність образів.

·  1. Асоціативний кущ

СОНЦЕ (світло, радість, піднесення, сяйво, оптимізм, енергія, літо)

СОНЯШНИК (сонце, Україна, рідна домівка, село, поле, город, урожай)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Аналізувати поезію «Балада про соняшник». Підготувати повідомлення про М. Вінграновського.

 

 

                     Українська мова 5 клас на 23.01-24.01.2025

                      Спрощення в групах приголосних.

Нумо, діти, підведіться !

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок !

Діти, вдивляючись у ваші допитливі очі, впевнена, що на уроці ми встигнемо зробити багато, а для цього нам потрібно отримати сонячний заряд бадьорості. Потріть долоньки. Відчуйте, як вони зігрівають вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові. Нехай тепло, доброта, щедрість вашої душі зігрівають тих, хто поруч. І разом ми поринемо у чарівний та цікавий світ рідної мови. Давайте візьмемо з собою старанність, охайність, увагу, активність та гарний настрій.

Бесіда за питаннями:

-Скільки всього звуків в українській мові ? (38)

-Що таке звук ?

-На які основні групи поділяються звуки мовлення ? (голосні й приголосні, наголошені й ненаголошені, дзвінкі й глухі, тверді, м'які й напівпом'якшені)

Уявіть собі, що в абхазькій мові 70 приголосних, а в гавайців – 7, в адигейців – 66.

- Скажіть, а скільки приголосних в українській мові ? (32)

Ви вже знаєте, що українську мову в усьому світі вважають однією з наймелодійніших. Це досягається шляхом чергування приголосних звуків та засобами милозвучності. Одним із таких засобів є спрощення в групах приголосних як в усній, так і в письмовій формі. Іноді при творенні або зміні слів виникає збіг трьох приголосних, що ускладнює вимову. Тоді один із звуків випадає. Отже, спрощення – це випадання середнього звука в групах приголосних.

 Опрацювання теоретичного матеріалу. Робота з таблицею.

Робота з підручником.

Виконання вправи 2.

Вам потрібно від поданих іменників утворити прикметники. Назвати групи приголосних, у яких відбулося спрощення.

Кількість (кількісний) , область (обласний), доблесть (доблесний), лестощі (лесний), піст (пісний), масло (масний), швидкість (швидкісний).

Від поданих слів утворити прикметники. Назвати групи приголосних, у яких відбулося спрощення.

Виїздити, тиждень, честь, радість, щастя, користь.

Вправа ключ-символ «Рука».

Проте наявні такі слова, у яких спрощення не відбувається. Це – слова -винятки, які потрібно запам'ятати й допоможе нам в цьому ключ-символ «Рука».

Лівою рукою обхопіть зап'ястя правої руки – «зап'ястний». Проведіть від зап'ястя до згинів пальців правої руки – «пестливий», потім проведіть по фалангах пальців – «кістлявий», загніть і розітріть кілька разів пальці правої руки – «шістнадцять, шістдесят, шістсот», зробіть рух, ніби щось збираєте – це символ «хворостняк», і нарешті робимо жест, що показує на себе, він асоціюється зі словами «хвастливий, хвастнути».

Робота з підручником.

А тепер давайте ще раз прочитаємо ці слова - винятки за підручником

- Які ще слова ви помітили в цьому правилі ? (контраст - контрастний, баласт – баластний, аванпост – аванпостний) . Ще сюди відноситься слово форпост – форпостний , компост – компостний.

Це слова іншомовного походження, які закінчуються на –ст і в них при творенні прикметників літера т зберігається.

Робота з лінгвістичним словником.

А тепер давайте з'ясуємо значення цих слів.

Контрастний – протилежний. Баластний – зайвий.

Аванпостний – передовий військового посту. Форпостний – передовий.

 Тренувальні вправи.

Словниковий диктант.

Запишіть слова, підкресліть орфограму «Спрощення в групах приголосних».

Швидкісний, пестливий, проїзний, хвастнути, шелесне, заздрісний, болісний, усний, цілісний, тижневик.

Вправа «Злови помилку».

Знайдіть можливі помилки в словах.

Совісний, доблестний, якісний, злістний, областний, жалісливий, радістний, тиждня, пестливий.

Фразеологічний тренінг.

Поясніть значення фразеологізмів. Знайдіть слова , у яких відбулося спрощення.

Народитися під щасливою зіркою. – Бути щасливим, везучим у всьому.

Триматися на чесному слові. – Ледве.

Справляти сім неділь на тиждень. – Характеризує людей, яким не можна довіряти, бо вони не виконають даних обіцянок. Швидко змінюють своє рішення.

Домашнє завдання.

Написати листівку другові із привітанням на День народження, використовуючи такі слова: щасливий, радісний, чесний, добросовісний .

 

               Українська мова 5 клас на 22.01.2025

              Правопис префіксів роз- (розі-), з- (зі-, с-)

Що таке префікс?

Пригадай!  Префікс — це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових і спільнокореневих слів: покривати, приносити, розгортати, розібгати, безкорисливий, зшити, зірвати, спитати.

В українській мові багато префіксів (на-, під-, від-, по-  тощо), які не викликають труднощів у написанні й вимові. Та вживання деяких  регулюється певними правилами.

Коли пишемо префікс з- , а коли — с- ?

В українській мові вживається префікс з- , який передаємо літерою з  незалежно від вимови. Але перед п’ятьма звуками [к], [п], [т], [ф], [х], що передаємо відповідно буквами к, п, т, ф, х, позначаємо його  буквою с.

Приклад:

Зрубати, зцідити, зламати, скотитися, спитати, сформувати.

   Зверни увагу!

Запам'ятай таку фразу: КаФе «ПТаХ». Перед цими приголосними пишемо префікс с-.

Префікси роз-, без-, через- завжди пишемо з літерою з.

Чому в префіксах з'являється літера і?

Для милозвучності й полегшення вимови перед коренем, що починається кількома приголосними, з'являється звук [і], який передаємо літерою і. Так утворюються префікси розі-, зі-.

Приклад:

Розіслати, розірвати, зіставити, зіщулитись.