Українська мова 11-Б клас на 10.02.2025

Редагування речень (текстів), у яких допущено лексичні та граматичні помилки

НЕВИГАДАНА ІСТОРІЯ ПРО ПОЯВУ МОВИ

Колись первісні люди не знали ані слова,

не вміли пояснити: це – мамонт, то – корова.

Вони порозумітись старались між собою –

показували пальцем, кивали головою.

Якщо чужинці раптом з’являлися з-за лісу,

нахмурювали брови, хапалися за списа.

Стрічали друзів з миром, усміхнено, охоче,

і дивувались щиро, до неба звівши очі.

А потім, щоб онукам про все це розказати,

то вигадали мову і стали розмовляти.

 Кожна людина полюбляє розмовляти про цікаві та актуальні питання  або просто ділитися з кимось своїми  думками на якусь тему. Але ті, хто поряд,  не завжди розуміють деякі слова правильно. Тут треба враховувати те, що у спілкуванні є надзвичайно важливим ЩО людина говорить, які слова добирає, які приклади наводить. Промовець, що сплутує значення слів, розмовляє суржиком, навряд чи зможе викликати захоплення слухачів. Недарма Марк Твен колись казав, що різниця між правильно і майже правильно сказаним словом – як між блискавкою і світлячком.

Недаремно у світі існує приказка: «Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові». Так,  уміння говорити, висловлюватися – це мистецтво, котре кожного разу потребує удосконалення та розвитку особистості.

«РОЗСИПАНІ ПЕРЛИНКИ».

Відновити народні прислів’я про уміння володіти словом.

Слово до слова – золотий ключ.

Мовивши слово, наперед обміркуй.

Красне слово – треба бути йому паном.

Що маєш казати – зложиться мова.

 Слово – це сама людина. Нас зіткано зі слів. Вони єдина наша реальність, принаймні єдине свідчення того, що ми існуємо (Октавіо Пас, мексиканський поет)

ЕТАП АКТУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ДОСВІДУ

1.Те, про що йде мова у творі, зміст. (тема)

2.Художнє означення у творі. (епітет)

3.Спільна частина споріднених слів. (корінь)

4.Розділ науки про мову, що вивчає стилі мовлення. (стилістика)

5.Однозначне слово чи словосполучення, що називає певне наукове поняття. (термін)

Зв’язані за змістом речення, розміщені у певній послідовності – це… (текст)

БЕСІДА.

     – Які речення утворюють текст?

–        Що таке тема і мета тексту?

–       Як дати заголовок тексту?

–       З чого складається текст? Назвіть його складові частини.

–        Які види текстів ми вчили?

–       Яка мета тексту-розповіді?

–        Яке призначення тексту-опису?

Визначити тип тексту.

Україна – це наша рідна земля. Тут ми народилися, тут почули перші звуки материнської мови. Україна – це чудові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ.

Україна – це велика незалежна держава в Європі.

 

Наш рідний край великий і багатий. Він має бистрі ріки, високі гори, широкі урожайні поля і квітучі луки.

Гарний наш рідний край!

СТИЛІСТИЧНИЙ  ЕКСПЕРИМЕНТ

Прочитайте текст. Що в ньому не так? Виконайте завдання до нього.

1.     Тоді хтось викотив на небо сонце. 2. Потім простягнуло свої  руки-промінці. 3. Нічка склала крила, і зорі пішли спати. 4. Народився новий … 5. Спершу воно несміливо всміхнулося і привіталося до хмаринок.

Завдання

Текст належить до… стилю.

Замість крапок у 4-му реченні має бути слово… .

Доберіть заголовок.

          

«Немає людини, яка б не робила помилок, але той, хто виправляє свої помилки, – мудрець», – каже  китайська мудрість.

Уважно прочитайте слова лівої колонки. Вони характеризують ідеальне, зразкове мовлення. Установіть відповідність між характеристикою   мовлення та поясненням її.

1.     змістовність                           А) уживання синонімів, образних слів;

2.     логічна послідовність           Б) вибір з-поміж інших потрібного слова;

3.     багатство                               В) відсутність помилок;

4.     точність                                 Г) урахування адресата, типу мовлення;

5.     доречність                                      Ґ) додержання хронології подій;

6.     правильність                         Д) відповідність темі висловлення.

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ

–        Що буде, коли мовець не додержуватиме хронології, відійде від теми, не використовуватиме синонімічного багатства мови?

–        Завдання. Відредагувати речення та словосполучення (письмово).

1.Місто повстало із фортеці.

2. Воно виглядає дещо провінційним із-за невеликих одно- та двоповерхових будинків у самому центрі.

3.Здебільшого  вулиця Велика Перспективна забудована багатоповерхівками, тому і є така велика кількість проживачів на ній… Також вулиця повноцінно освічена, не дасть впасти людям у темноті.

 

1. Я рахую, що місто Кропивницький справді є «маленьким Парижом».

2. Архітектори Яків Паученко, Андрій Достоєвський та Олександр Лишневський приклали зусилля для створення універсальних будівель.

3. На протязі ХІХ-ХХ століть був «золотий вік» розвитку міста.

Граматиці підкоряються навіть імператори (Латинське прислів’я).

 Домашнє завдання.

Відредагувати речення.

1.     Багато людей збираються жаркими днями охолонути на річці.

2.     Моя вулиця найкрасивіша. Вулиця освічена періодично добре. Дороги на вулиці напівзруйновані.

3.     Кафе-піццерія «The Boss» працює у Центральному скверику Кропивницького. Власник кафе – українець з нігерійським корінням Джон. По суботах тут збираються охочі попрактикувати англійську мову.

  

 

            Українська мова 5 клас на 06.02-07.02.2025

Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь і є ю я

Звукове значення літер я, ю, є, ї, ь

В українській мові м’якість приголосних на письмі позначають:

1) літерою ь (м’який знак): січень, льодовий;

2) літерами є, ю, я, коли вони стоять після м’якого приголосного: синє, люди, пісня;

3) літерою і: ліс, сірий.

! Літери ь, і, я, ю, є можуть передавати на письмі м’якість відразу двох приголосних звуків:

кузня [к у з' н' а ],

честь [ч е с' т' ].

М’які та пом’якшені приголосні звуки

Приголосні звуки бувають тверді й м’які. У звуковому записі на м’якість приголосного звука вказує скісна риска [ ' ] після літери: синь [с и н' ],        сіль [с' і л' ],  на пом’якшеність – вказує знак [ ’ ]: вік [в’ і к ]. М’який знак у звуковому записі не вживається.

Деякі приголосні утворюють пари: [д] –  [д' ], [т] –  [т' ], [з] –  [з' ], [с] –  [с' ], [дз] –  [дз' ], [ц] –  [ц' ], [н] –  [н' ], [л] –  [л' ], [р] –  [р' ].

Не мають пар м’яких такі приголосні: губні [б],[п],[в],[м],[ф], шиплячі [ж],[ч],[ш],[дж]. Вони лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [облич’:я].

Приголосні [г], [ґ], [к], [х] завжди тверді. Пом’ якшуються вони лише перед голосним [і]: [г’ і р к о ], [к’ і т ].

Приголосний [й] завжди м’який.

Позначення м’якості приголосних на письмі літерами ь, і, я, ю, є

Літери я, ю, є можуть позначати по два звуки:

я – [й а]: яр [й а р], олія [о л ’і й а];

ю – [й у]: юнак [й у н а к ], співаю [с п’ і в а й у ];

є – [й е]: єдиний [й е д и н и й ], моє [м о є ].

Літери я, ю, є можуть позначати на письмі голосні звуки [а], [у], [е], що стоять після м’яких приголосних.

Наприклад:

маля [м а л' я], людина [л' у д и н а ],синє [с и н' е].

Якщо літери я, ю, є позначають на письмі м’якість подовженого приголосного (його передано подвоєними літерами), то звукописом слово передаємо так: волосся [в о л о с': а].

Розподільна робота. Завдання: записати слова з м’якими приголосними у 3 колонки. І-ша колонка – м’якість передається ь, ІІ-га колонка - м’якість передається і, ІІІ-тя колонка – я, ю, є.

Брунька, білий, безодня, учень, близнята, березень, вечеря, довідка, життєвий, люк, жаль, літній, побачення.

Гра «Знайди зайве слово»

1. Тінь, сіль, тік, хміль;

2. Дитя, моя, сім’я, надія;

3. Льон, сльоза, підйом;

4. Земля, доля, воля, поле.

Вставте там, де потрібно м’який знак, та відкрийте ключ

Куз..ня, (на) яблун..ці, (в) хатин..ці, велетен..ський, біл..ший, мен..ший, Об.., чотир..ма, ател..є, чотир..ох, ірпін..ський, урал..ський, кубан..ський, дон..чин, промін..чик, цвірін..чання, різ..кий, низ..кий, Іркутс..к, Хар..ків, порт..єра, кур..єр, різ..бяр, дз..вякати, повір..те, оглянис..

Ключ: підкресли ті слова, у яких на місці крапок треба вставити знак м’якшення. З перших букв підкреслених слів утвориться речення. Запиши його.

 

 

             Українська мова 5 клас на 04.02-05.02.2025

Позначення м’якості приголосних на письмі. Правила вживання знака м’якшення.  

Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак

                                              Казка

 У головному місті Абетка, країни Мова жили собі 33 українських літери. Серед них був і Знак М’якшення. Цей знак відчував себе нещасним, бо не міг стояти першим у бодай одному слові і дуже сумували через це. Інші  літера зневажали його .Образився тоді цей знак і пішов геть з Абетки. Зітхнули з полегшенням літери цього міста. Та дарма...

 Раптом у мовному місті все пішло шкереберть, бо у багатьох слів Знак М’якшення є важливим і необхідним. По-перше, всім прийшлося ходити пішки, бо зник автомобілЬ. Зникли майже всі місяці, рік без Знака М’якшення це лише Лютий і Листопад. Всі інші місяці пішли геть, слідом за своїм знаком. Так і жили абетківці: то дощ, то сніг, то мороз, то вітер, бо восени та взимку лише така погода. Зникли всі свята, бо вони святкуютЬся у місяцях із Знаком М’якшення. Все, що було близЬко, стало дуже далеким. Зник лЬон і жителям не було у що одягтисЬ. І ще багато чого змінилось у гірший бік...

 Тоді літери визнали свою помилку і провину. ВибачившисЬ, покликали вони Знак М’якшення назад. Тоді і місті Абетка знову все стало на своє місце.

 

Словниковий диктант. Горобець, вогонь, сьомий, льон, повінь, сільський, люди, третє, ліхтар, камінчик, кузня, пісня.

Гра «Знайди зайве слово»

1. Тінь, сіль, тік, хміль;

2. Дитя, моя, сім’я, надія;

3. Льон, сльоза, підйом;

4. Земля, доля, воля, поле.

 «Правила вживання м’якого знака»

 

Ь пишеться	Ь не пишеться
1. Після м’яких д,т,з,с,ц,н,л: мідь,гість, вісь, сіль, олень	1. Після б,п,в,м,ф : голуб,насип, вісім,верф
2. У дієсловах на –ться: Вибачається, умивається	2. Після букв ж,ч,ш,щ: ріж,річ,вишня
3. Після л , що позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним: їдальня, пальці	3. Після букви р : базар,кобзар,писар
4. У буквосполученнях –льк-, -льч-, -льц-, -ньк-, -ньч-, -ньц-:лялька-ляльці-ляльчин, ненька-неньці-неньчин	4. Після н,л у буквосполученнях –лк-, -лч-, -лц-, –нк-, -нч-, –нц- : Наталка-Наталчин – Наталці, хустинка – хустинці
5. Слова-винятки : тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, женьшень, Маньчжурія.

        Зверни увагу!

       У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский,  

       різкий і похідних утвореннях: боязкість, в’язкість, баско, різко тощо знак м’якшення  не  

       пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-.

     «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи?» або «Де СоНЦе ЗоЛоТе?»

·         Якими літерами позначається м’якість приголосних?

·         Коли вживається м’який знак в українській мові?        

·         Коли ми не пишемо м‘який знак?

·         Чи можемо ми обійтись без цих знань у повсякденному житті? 

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Чим різняться м’які приголосні звуки і пом’якшені?

2. Що нового ви дізналися про вживання сполучень ьо, йо?

 

           Українська література 5-А клас на 03.02.2025

 Микола Степанович Вінграновський (07.11.1936-26.05.2004)

Поет, прозаїк, кінорежисер, сценарист, кіноактор. Народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Батько – працьовитий заможний селянин, мати походила з давнього запорізького роду. Батьки й сонячний степовий край наділили хлопця бунтівною козацькою вдачею.

ДИТЯЧІ РОКИ Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.

НАВЧАННЯ середня школа № 17 у Богополі; акторський відділ Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка Карого ( І курс); 1960 – закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії ( ВДІК) у Москві, куди його забрав із собою О. Довженко (непомильне око вирізнило обдарованого юнака, а щаслива рука «коронувала» на долю артиста, кінорежисера й поета).

Повісті: «Світ без війни» (1958) «Президент» (1960) «Первінка» (1971) «Сіроманець» (1977) «У глибині дощів» (1979) «Літо на Десні» (1983) «Кінь на вечірній зорі»(1986) «Чотирнадцять столиць України» (1997, історичний нарис) «Манюня» (2003) Роман «Северин Наливайко» (1996)

Дитяча література На початку шістдесятих років у журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «На добраніч» та інші. За ці збірки присуджено Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка

Помер після важкої хвороби 26 травня 2004 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.  Пам’ятник у селі Яблунівці Білоцерківського району.

Словникова робота Клямка – засув, механізм, яким зачиняють і відчиняють двері. Цяпота – капотиння, в даному вірші капають краплі з клямки. Чамрота – сильний аромат. Стежкояблуката – стежка, всипана яблуками. Дрижаки – хто-небудь мерзне, труситься від холоду. Бульбо хата – калюжі, покриті бульбашками.

“Бабунин дощ” Бабунин дощ, на клямці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри — іскри! З м’яти — чамрота! Пускає бульби на порозі хата… Іде хтось темним садом - заховайсь! Іде, й стає знадвору за стіною, І мокро дихає над мокрою губою; Як звуть його? Чи взагалі він звавсь?

Хто він такий в залатанім кожусі, В кожусі, а хапає дрижаки?. Попискують пташата в його вусі, І в бороді дрімають їжаки. Одне — сов’яче око, друге — вовче, Рука — крило, друга рука — весло, Упівобличчя день, а півобличчя з ночі, На голові посріблене сідло, Де ж кінь його? У торбі кінь, я знаю.

Порожню торбу він би не носив… Стоїть, і передихує, й чекає, Мабуть, насправді вибився із сил, Бо хто ж то знає, скільки йому років І скільки він живе тисячоліть? Прийшов під нашу хату ненароком, Прийшов перечекати і стоїть: Зайти чи ні до нас, до бульбохати?. З ноги на ногу ось переступив, Щось наче хтів було мені сказати, Та садом знов почапав у степи…

Скажіть, будь ласка, дощ у вірші добрий чи злий? Попискують пташата в його вусі, І в бороді дрімають їжаки. Птахи і тварини завжди відчувають добро. ) Ми знаємо, що старість - це мудрість. Чому автор малює нам дощ із совиними та вовчим очима. (Сова – це мудрий птах. Коли вона полює, то бачить свою здобич в темряві на великій відстані і нападає раптово. Так і дощ – для нього немає перешкод: приходить несподівано, коли йде, то зволожує все. Вовк – хижа тварина, але є багато прикладів, коли саме він рятував людину. Пильність, боротьба за збереження своєї родини – риси, притаманні вовкам).

Дощ має дві руки: одна – крило, друга – весло. Чому саме крило і весло? (У дощу є крило, за допомогою якого він летить, падає з неба, а весло – дає йому можливість спрямувати воду туди, де її чекають.)

 У тексті є рядки: «Де ж кінь його? У торбі кінь, я знаю. Порожню торбу він би не носив…». Чому саме коня вибрав автор для дощу? (Кінь –це опора для сім ї, надійний товариш господаря. У вірші дощ іде і кінь йому не потрібний, а тому до певного часу він у торбі, бо інколи ми говоримо: «Дощ промчав, пролетів. Ми навіть не встигли помітити, де він подівся, залишив лише мокрі сліди».) А що ще може бути в торбі?

 (Грім, блискавка, град, веселка,а головне - вода, яка дає життя рослинам.) Отже, про цей дощ розповів нам ліричний герой, автор. Що ви можете сказати про автора як людину, що написала цю поезію? (Творча натура, багатий внутрішній світ, тонко відчуває природу, любить свою бабусю.)

Тема вірша: пізнання Всесвіту, гармонії природи Ідея:змалювання неймовірної сили дощу Головний образ: дощ

  «СА МА СОБОЮ РІЧ КА ЦЯ ТЕЧЕ» Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем.

Цвіте над нею небо здоровенно Солодкими хмаринами з дощем. Ця річечка тече для клена і для мене, Її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом, Як тата й маму і як мед, люблю.

Тема: спогади героя про родину та Батьківщину. Ідея: любов до маленької безіменної річки як символу рідної домівки. Основна думка: річка — символ рідного краю. Для ліричного героя річечка – це рідна земля, де народився і яку любиш, як тата й маму, і як солодкий спомин дитинства.

Художні засоби Епітети: маленька, вузенька (річечка); гомінлива (доля), тихенька  синя  (доня), солодкими  (хмаринами) Порівняння: Вузенька, як долоня; Я  річечку …Як  тата  й  маму  і  як  мед  люблю. Метафори:солодкі хмарини; цвіте над нею небо здоровенно, хата пахне борщем.

Домашнє завдання. Підготуватися  до уроку літератури рідного краю

                     Українська мова 5 клас на 03.02.2025

Розвиток мовлення. Есе (розмірковування в довільній формі) про красу й милозвучність української мови.

1. Емоційна зарядка.

- Обміняйтесь один з одним «зимовими» словами (наприклад, сніжний, снігова баба, віхола, мороз).

- Трішки посвіжішало на душі від «зимових» слів. А тепер зігрійтесь «теплими» словами (піч, ковдра, сонечко, вогонь, тепло).

- Ну ось у нас на душі  знову стало тепло! Виявляється, що слова можуть гріти! Яка чарівна сила є у слова!

А особливо сильними можуть бути слова у тих, хто ними вправно може керувати, доречно їх використовувати, точно й креативно висловлювати свої думки.

Сьогодні на уроці ми будемо розвивати мовлення, навчаючись писати есе. Ви дізнаєтесь, що це за жанр, у чому його особливості. Ви зможете удосконалити вміння висловлювати власні думки, послідовно викладати їх на папері. Ви знову відчуєте неперевершену силу слова й будете вчитися нею вправно керувати. А краса рідного слова і його милозвучність будуть вас надихати.

Есе – це самостійна творча письмова робота, невелика за обсягом, у якій автор висловлює власну думку з приводу будь-якої проблеми, змальовує свої відчуття, власне сприйняття світу (людей, предметів, явищ, подій).

 ---- Діти, скажіть, а які слова є ключовими у визначенні есе? (власна думка, свої відчуття, власне сприйняття).

 ----  А наскільки важливим  є вміння висловлювати власну думку?

Щоб написати есе,   нам потрібно:

1)                з’ясувати проблему;

2)                зібрати потрібну інформацію;

3)                обговорити зібрані дані;

4)                висловити власну точку зору.

Сьогодні ми складаємо есе про красу і милозвучність української мови. Висловіть свої думки щодо питання «У чому краса і милозвучність української мови?»

Ознайомлення із зразком учнівського есе на тему «Краса і милозвучність української мови».

Про красу своєї мови я вперше замислилась, коли почула пісню «Плакала» у виконанні українського гурту «Казка». Неймовірне поєднання і  звучання слів створило таку магію, від якої захотілось жити. Адже мене вразила не стільки мелодія, як гармонія звуків, особливо повторення звуку «А» у приспіві: «Поплакала - і знов фіалка розцвіла, засяяв день таємними знаками…» Ці звуки довго не відпускали. Вони і зараз звучать у моїй душі казковими переливами.

--Чи  можна назвати дану роботу есе?

-- Чи відповідає вона вимогам до написання есе?

Домашнє завдання.

Завершити роботу в чернетках, відредагувати написане, переписати в зошит.