Українська мова 6 клас на 12.11.2025

Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксами  -ин(а) від прикметників на  -ськ(ий), -цьк(ий); буквосполученням  -чн- (-шн-)

І

   1. Утворити словотвірні ланцюжки від слів море, читати, багатий. З одним із утворених слів скласти речення

   2. Від  поданих слів утвори по 2-3 слова суфіксальним способом. Познач словотвірні суфікси

День_______________________________________________________________________________;

осінь_______________________________________________________________________________;

 

·         Сьогодні ми продовжимо працювати з іменником і вивчимо нову не менш цікаву тему : Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксами  -ин(а) від прикметників на  -ськ(ий), -цьк(ий); буквосполученням  -чн- (-шн-). Ми вже повторити словотвірні ланцюжки, а далі будемо вчитися пояснювати чергування приголосних при творенні іменників, виправлятимемо орфографічні помилки, вивчаючи нові правила, проте спочатку пропоную подумати над такими питаннями:

§  Як називалася українська козацька держава на території України? (Гетьманщина)

§  Що таке країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами, вітчизна? Утворіть це слово зи допомогою суфіксів –ин, -щ. (батьківщина).

§  Синонім до слова «нещасний»? (сердешний)

·         

·         При творенні іменників із суфіксом –ин(а) від прикметників на –ський, -цький відбуваються зміни приголосних:

·         –ськ(ий) + -ин (а)           –щ–: львівський – Львівщина  

·         –цьк(ий) + -ин (а)           –чч–: хмельницький – Хмельниччина  

•  

 Вправа 1. Від поданих прикметників утвори іменники із суфіксом –ин(а):

німецький - _____________________________, угорський - ___________________________,

словацький - __________________________, турецький - ___________________________, житомирський - __________________________, панський - ________________________, рівненський - __________________________, кріпацький - __________________________, миргородський - __________________________, козацький - _______________________, галицький - __________________________, дрогобицький - _________________________.

 

При творенні прикметників із суфіксом –н– кінцеві приголосні [к], [ц], [ц'] іменників змінюються [ч]: комік – комічний, вулиця – вуличний.

ВИНЯТОК: рушник, рушниця, торішній, мірошник, сердешний (нещасний)

Вправа 2. Від поданих іменників утвори прикметники із суфіксом –н–:

звук          ________________________     аптека _________________________

подяка     _________________________ місяць _________________________

залізниця _________________________ пшениця _______________________

рука  _________________________ столиця _______________________

 

 

Прочитай речення, встав пропущені літери.

1) Люблю тебе, слов’ян_____ино зелена, тумани вільх, ялинок веретена (Д. Павличко). 2) Хмельни_____иною скрізь по Вкраїні запахло (П. Куліш). 3) Козацьке військо вже посувало просто в Туре_____ину, вели його полковники хоробрії (Марко Вовчок). 4) Кожне поселення козацьке в Побужжі на Інгуле_____ині ставало серйозною перепоною на шляху татарської кінноти (А. Дрофаль). 5) За ставом біліла під солом’яною покрівлею міро_____никова хата з городом, з якого визирало багато золотих соняшників (П. Куліш). 6) І тихо плакала у золотих житах соня_____на пісня (Г. Косинка)

 

Спиши речення,  вставляючи  пропущену букву  щ або  чч. Обґрунтуй написання  слів з великої букви.

1)  Мов  той  орел,  літав  Богун  по  Київщині  й  Брацлав_____ині (А. Кащенко).  2) Україна  за  гетьманства  Богдана  Хмельницького налагоджувала стосунки  зі Швецією,  Туре_____иною,  Молдовою,  Угорщиною  (3 посібника). 3)  Цвіте Гуцуль_____ина квітками (Олександр  Олесь). 4)  Звенигород_____ина  —  співучий  куточок України  (С. Васильченко).

 

Українська література 6 клас на 12.11.2025

Зображення  історичного минулого в поемі Т. Г. Шевченка «Іван Підкова». Героїзм та відвага козаків та їхнього ватажка. Патріотичні мотиви твору

   Сьогодні ми продовжимо подорож у творчість Тараса Шевченка   і познайомимося ще з одним його твором , який має назву «Іван Підкова», вивчимо історичну основу,опрацюємо зміст, проаналізуємо образ головного героя, а також поміркуємо про те , чи є актуальним цей твір у наші дні, адже від часу його написання минуло вже дуже багато років.

 На берегах холодної Неви, у похмурій столиці Російської імперії , 25-річному Шевченкові ясніла Україна. Спостерігаючи за тим, як  під владою Російській імперії його рідна земля втрачала національну культуру, мову, поет вирішив нагадати своїм сучасникам про славне минуле,яке вважав повчальним прикладом. Саме тому він звернувся до славної доби в історії нашої держави – козаччини, яку оспівано в народних піснях ,думах, переказах.

  Історія написання твору.

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.

Ой, маленьких витоптала, великих забрала.

назад руки постягала, під хана погнала.

   Так співається у давній українській  пісні  про напади татарів і турків на Україну .

     Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата і жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків забирали до військових казарм, щоб виховати з них  воїнів - яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівництві або вони доживали віку прикутими до весел гребцями на турецьких галерах.

    Український народ не корився загарбникам. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога « в гості»; перепливали Чорне море і визволяли побратимів з неволі.

     Про  відважних людей і їх ватажків ідеться в історичній поемі  «Іван Підкова ». Написана вона в 1839 р. у Санкт-Петербурзі і була вміщена у першому виданні «Кобзаря» - 1840р.

  Історична основа твору

      На Запоріжжі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке. Добираючи прізвисько новому побратимові, козаки любили пожартувати .Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Непийвода, Корж,  Загнибіда, Скачистрибайло.

 Повідомлення про Івана Підкову

   1.За всіх часів на Запорізькій Січі з'являлися лицарі, що походили з чужинських земель, належали до інших народів .

           Саме таким воїном був Іван Підкова -  козацький отаман Іван Вода. За походженням він - молдаванин. Перше слово, почуте немовлям, було: "Ого!" Це вигук баби-пупорізки, яку вразив зріст Івана. Дійсно, дорослий Підкова мав унікальний зріст (2 м 29 см.) , а також рідкісну  силу.  У підписі під єдиним збереженим  портретом Підкови йшлося про те ,що він був таким сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри,тобто великі срібні монети, а коли увіткнув таляр у дерев'яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявшись за заднє колесо, козак  зупинив віз, запряжений шістьма кіньми. Схопивши зубами бочку меду, перекинув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота.

        Високий красень обрав собі малесеньку на зріст наречену, мріяв про весілля, але і батьків, і наречену забрали нападники, спалили село. От і зібрав тоді 17-річний юнак загін таких же відчайдухів, як сам, і гайнув в степ, на Хортицю.

       2.На Запоріжжі Іван  з'явився близько 1550 року. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Козловом. Кілька разів Іван Підкова обирався кошовим отаманом Запорізької Січі.

 На початку листопада 1577 року Іван Підкова почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра  Кривого. Козацьке військо  30 листопада 1577 року визволило Ясси. Іван Підкова, який відібрав у Туреччини Молдавію, був проголошений молдавським господарем. Прагнув запровадити там козацькі звичаї і приєднати ці землі до України.

      Цей факт не сподобався турецькому султанові, тож він пригрозив польському королю війною, якщо той не розправиться з Підковою. Коли Підкова поїхав до Львова, що тоді належав Польщі, його схопили  , а 16 червня 1578 року  в присутності великої кількості народу і турецьких послів  відрубали голову на площі Ринок.

      За переказами, в останньому слові гетьман сказав: «Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо, як чесний лицар, проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом... »

   Поховали козака спочатку у Львові в Успенській церкві, але згодом козаки викрали його тіло й перевезли до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.

Повідомлення про козацьку чайку

    Чайки – це бойові човни, виготовлені з величезних видовбаних колод верби або липи, з вітрилами й веслами. Вони мали понад дванадцять метрів завдовжки й п’ять – завширшки. Борти суден просмолювали, а потім обшивали тугими оберемками сухого очерету, іноді ще й липовою корою. Це робилося для того, щоб підвищити плавучість човнів. Ніяких надбудов і захисту від негоди козаки на чайках не робили. Зате ставили по два стерна – на носі та кормі, а посередині - щоглу.  Завдяки цьоому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180 градусів.

 Кожна чайка мала по 10 - 15 весел з кожного борту. На щоглі передньої чайки майорів козацький прапор. За півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали один корабель до походу. Залежно від розміру походу будували від декількох до 80 човнів.

    На кожному  судні вміщалося до шістдесяти осіб з усім спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат.

 Словникова робота

 Китайка – щільна, переважно синя шовкова тканина; 

 Лиман – озеро на півдні України; 

 шинок –заклад,де можна було пообідати,повеселитись,відпочити;

 поставець – кухоль;

 гирло – місце,де річка впадає в море;

 рибалка – тут: птах, який живиться рибою; 

 Синоп –  портове місто в Туреччині на березі Чорного моря;

 Царград (Царгород) – давня слов’янська назва Константинополя (Стамбула) – столиці     Туреччини;

 байдак – великий човен; козацька назва – чайка; 

Складання паспорта твору

Дата написання	1839 рік
Місце створення	Росія, місто Санкт- Петербург
Літературний рід	Ліро-епос
Жанр твору	Історична поема
Тема	Зображення спогадів діда про героїчне минуле рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Головна думка	Возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови .
Композиція	1 частина. Сучасність. Дід, дивлячись на високі могили, згадує про козаків.
	2 частина. Минувшина. Морський похід запорожців у Царгород.

 

Характеристика головного героя поеми

Іван Підкова –це узагальнений образ , який втілює найкращі риси українських козаків

Асоціативне гроно

Складіть асоціативне гроно до образу Івана Підкови, підтверджуючи відповіді цитатами із тексту.                                             

                                       витривалий             патріот                    врівноважений

 

             впевнений у собі                                                                              рішучий

 

безстрашний                                        Іван Підкова                                   захисник  

                                                                                   

                    турботливий                                                                          вміє бути вдячним

                                              користується авторитетом

Висновок Герою поеми притаманні всі риси справжнього козака: мужність, хоробрість, відданість справі, волелюбність, ненависть до ворогів. Саме такими сильними, відважними і духовно красивими людьми бачив Шевченко борців за справу свого народу.

 В історії будь-якого народу є події, які не забуваються. Про них згадують і пам’ятають усі. Український поет М. Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

  Пам’ятники мужньому козацькому ватажкові встановлені в Каневі,біля місця його поховання, у Черкасах ,а також у Львові,де було страчено сміливого козацького отамана. На Сході України воює з ворогом добровольчий батальйон «Січ». Його бійці гідно продовжують славні традиції українських козаків . Пам’ятайте і ви ,що є нащадками козаків і   від вас також залежить ,яким буде майбутнє нашої землі.

 Домашнє завдання

 Скласти сенкан «Іван Підкова».

 

 

 

 

 

     Українська мова 6 клас на 11.11.2025

         Основні способи словотворення.

 Необхідно розрізняти словозміну і словотворення.

    Словозміна — це утворення різних форм того самого слова: школа, школи, школі, школою, у школі. Форми слів різняться між собою лише граматичним значенням.

Словотворення — це утворення від наявних у мові нових слів. Наприклад: школа — шкільний (пов'язаний із навчальним процесом у школі або належний школі); школа — школяр (учень школи); школяр — школярський (властивий школярам).

Творення нових слів від тих, які в мові вже існують, є найважливішим засобом збагачення словникового складу мови.

 Гра «Хто швидше».

Згрупуйте слова у дві колонки: у першу – спільнокореневі, а у другу – різні форми одного й того самого слова.

Ріка, ріками, ліс, рік, лісовий, лісник, на ріці, рікою, підлісок, лісок, року, перелісок, ріку, ріки, праліс, узлісся.

 В українській мові виділяються морфологічні і неморфологічні способи творення слів.

Морфологічний спосіб творення слів — основний. До нього належать такі типи творення: суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний і складання основ та слів.

1. Префіксальний спосіб — це утворення нового слова додаванням до твірної основи префікса.

2. Суфіксальний спосіб — це утворення нового слова додаванням до твірної основи суфікса.

3. Суфіксально-префіксальний спосіб — утворення нового слова додаванням до твірної основи префікса і суфікса.

4. Безафіксний спосіб — утворення нового слова від твірної основи без додавання префіксів і суфіксів.

5. Основоскладання — такий спосіб утворення слів, при якому дві і більше основ об’єднуються в одне слово.

6. Якщо складаються усічені основи, то утворюються складноскорочені слова (абревіатури) різних типів: мінздрав, ДАІ.

До неморфологічних способів належать:

1. Морфолого-синтаксичний (перехід однієї частини мови в іншу): відпочиваючий школяр — відпочиваючий лежав.

2. Лексико-синтаксичний (злиття сполучень слів в одне слово): перекотиполе, мимохідь, добраніч.

3. Утворення нового слова через набуття ним нового значення: корінь (у рослини) і корінь (у математиці, мовознавстві).

Вибірково-розподільна робота.

Випишіть з висловів усної народної творчості слова, утворені різними способами. Розберіть ці слова за будовою.

Як вересніє, то й дощик сіє.

У жовтні виореш мілко, навесні посієш рідко, то вродиться дідько.

Вересень пахне яблучками, а жовтень капусткою.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

У листопаді сонечка, як у старої бабці чепуріння.

Сніг на Покрову – щастя молодим.

Гра «Ти – мені, я – тобі».

Розгадайте подані загадки, використовуючи префікси та суфікси, утворіть від слів відгадок по два-три нових слова. Визначте спосіб їх утворення.

·         Без сокири і дрючків ставить міст через річки.

·         Стоїть верба серед села, розпустила гілля в кожне подвір’я.

·         Сивий кінь на весь світ заліг.

·         Навесні веселить , улітку холодить, восени годує, узимку гріє.

(Мороз. Дорога. Туман. Дерево)

 Домашнє завдання.

 Утворити  від поданих слів  нові слова безафіксним  способом.

Зелений, виходити, далекий, лютий, юний, синій, бігати, співати.