Українська мова 5 клас на 27.11.2024

Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-

Перевірка вивченого матеріалу. Експрес- тест. Вправа « Так або ні »

1) Слово складається з кореня та закінчення ( Ні )

2) Закінчення – це змінна частина слова, яка слугує для зв’язку слів у словосполученні та реченні ( Так )

3) Префікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів  ( Ні )

4) Суфікс –  значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів  ( Так )

5) Корені слів,які звучать однаково, але мають різне значення – це різні корені ( Так )

6) Спільнокореневі слова – це слова, які мають однаковий корінь ( Так )

7) В українській мові усі слова змінні ( Ні )

8) Закінчення не позначене буквою називають нульовим ( Так )

9) Незмінні слова не мають закінчень ( Так )

10) Слова таксі, бюро, метро – це незмінні слова ( Так )

11) Слова вода, водою, на воді – це спільнокореневі слова ( Ні )

12) Усі прислівники належать до незмінних слів ( Так )

Дібрати означення з префіксом пре-.  Прийом «Комплімент».

Мамині руки (дуже ніжні) –

Мамина усмішка (дуже ласкава) –

Татусеві поради (дуже цінні) –

Бабусині слова (дуже лагідні) –

Бабусині пампушки (дуже смачні) –

Дідусева наука (дуже мудра) –

Утворення слів з префіксом пре- або при-. «Орфографічний тренажер»

Утворити слова з префіксом пре- або при-.

Багатий, везти, веселий, малий, вітати, в’язати,

сісти, крутити, світлий, солити, писаний, довго.

Підбір слів із вивченими префіксами. Прийом «Овочевий кошик». Творча робота

Підібрати слова із вивченими  префіксами.

Яблуко (пресолодке, пречервоне, превелике…)

Морква (предовга…)

Цибулина  (прегірка…)

Лимон ( прекислий , прежовтий…)

Часник ( прегіркий, прекорисний…)

Відновити слово. Прийом «Наповни кошик». Розподільна робота.

Придбати, приазовський, предорогий, прізвисько, приблудитися, привабити, преспокійний, пригнічувати, превисокий, прізвище, пригортати, преславний, пригубити, присудити, преглибокий, придорожній, присісти, прегаряче, прірва, привітати, прив’язати, престарий, прибити, премудрий, прездоровий, прегарний, пречудовий.

Знайти слово з помилкою. Прийом «Злови помилку».

Знайти слова , що містять помилки, записати їх правильно, пояснити правопис.
На березі моря жив-був дім. Коли  люди виїхали, то будинок вийшов із ладу. Став сумувати і старіти. І сад біля будинку сумував і навіть здичавів від самотності. Яблука стали прикислими, а вишні – придрібними. Замість квітів привисока трава, кропива та будяки виросли. От і жив старий запущений будинок в пристарому запущеному саду.
Та одного дня листоноша преніс йому телеграму: "Приготуйся зустрічати гостей, які преїдуть здалеку. На приготування у тебе є два тижні." Зрадів будинок, що до нього повертаються люди і відчув себе знову молодим і повним сили. Недарма українська приказка говорить: «Гість в дім – радість в нім».

Знайти зайве слово.  Прийом « Четверте зайве»

1) Приспати, приїхати, прибрати, прегарний

2) Прізвище, прізвисько, пригріти, прірва

3) Премудрий, превеликий, принести, предобрий

4) Прилаштувати, пресмачний, просидіти, прізвище.

Взаємоперевірка питання відповідь

—    Коли в словах пишеться префікс пре-?

—    Коли пишеться префікс при-?

—    Коли пишеться префікс прі-?

Домашнє завдання

Скласти розповідь про користь овочів та фруктів, використовуючи слова з  вивченими префіксами (не менше п’яти речень).

 

Українська література 5 – А клас на 25.11.2024

Літературна казка. І. Франко «Фарбований лис»

Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.
В. Шевчук

 

 

Змалку нам знайомі казки. І такі вони нам рідні, «свої», і про автора їхнього ніхто нічого не каже, бо автор той — народ. Але є інші казки, ті, які складали талановиті представники народу. Таку казку ми вивчатимемо сьогодні.

Казки можуть створювати письменники. Такі казки називаються літературними або авторськими. Складаючи свої оригінальні казки, письменники спираються на кращі зразки народної творчості, черпаючи з цього безцінного джерела сюжети й мотиви.

Літературні казки мають ті самі ознаки народної казки: зачин, кінцівку, повтори і щасливий кінець — у казці найчастіше добро перемагає зло.

Ми повинні знати українських письменників-казкарів: Марко Вовчок «Кармалюк», Василь Королів-Старий «Потерчата». В І. Франка є ціла збірка казок під назвою «Коли ще звірі говорили».

Є казкарі-письменники і в зарубіжній літературі: Г. Х. Андерсен, брати Грімм, Шарль Перро.

Отже, літературна казка — це авторський твір, заснований на фольклорних джерелах або зовсім оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих казкових героїв.

Франко — автор казки «Фарбований лис».

Казка І. Франка, яка першою відкриває для нас дивосвіт літературних творів, має назву «Фарбований Лис».

Читання із зупинками казки «Фарбований Лис» та розгляд її змісту. Поділ її на частини:

1) Лис Микита на торговищі.

2) У бочці з фарбою.

3) Переляк у лісі.

4) Микита проголошує себе царем.

5) «Справедливе» царювання Лиса.

6) Свято в лісі.

7) Загибель Лиса Микити.

Бесіда за змістом казки.

·         Хто головний герой твору?

·         Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити. Визначте основні риси його вдачі. Підкріпіть свою думку словами із тексту.

·         Поясніть, який випадок різко змінив життя Лиса?

·         Якою була його справедливість? Зачитайте.

·         Як розправилися звірі з фарбованим Лисом, викривши його обман?

·         Як про це говориться в тексті?

·         Кого й за що висміяв І. Франко в казці? Доведіть своє твердження.

·         Що перемагає — добро чи зло?

Мудро колись сказав І. Франко: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті».

Справді, казкові герої змалечку живуть з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

Домашнє завдання

Виразно читати і переказувати казку «Фарбований Лис», намалювати до неї ілюстрацію; скласти невелику казку про пригоди домашніх тварин: «Якби звірі могли говорити».

 

                Українська мова 11 –Б клас на 20.11.2024

                 Типи зв’язку слів у словосполученні

Словосполучення будують на основі підрядного зв’язку між словами, що входять до їх складу. Суть цього зв’язку поля­гає у граматичній залежності одного слова від іншого, за якої наявність залежного (підпорядкованого) слова у певній фор­мі визначається категоріальними властивостями головного, стрижневого (підпорядковуючого).

В українській мові розріз­няють три типи підрядного зв’язку:

1) узгодження;
2) керуван­ня;
3) прилягання.

Узгодженням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого форми словозміни залежного слова повністю або частково упо­дібнюються до форм стрижневого (головного) слова.

Стриж­невим (головним) словом при узгодженні виступають іменник, займенник, співвідносний з іменником, або субстантивоване слово, а залежним — прикметник, дієприкметник, займенник, співвідносний з прикметником, порядковий числівник.

Напри­клад: цікава книжки, прочитана книжка, моя книжка, перша книжка. 

При узгодженні зміна форми стрижневого (головно­го) слова неминуче зумовлює відповідну зміну залежного.

На­приклад: зимовий ранок зимового райку, зимовому ранку, зи­мовим ранком і т. ін.

Узгодження може бути повним і неповним. Повним воно є, якщо всі можливі форми залежного слова уподібнюються фор­мам головного (див. попередній приклад).

За неповного узго­дження формам стрижневого (головного) слова уподібнюються не всі можливі форми залежного, а тільки їх частина.

Так, у сло­восполученнях на зразок місто Одеса, місто Київ узгодження є лише в числі й відмінку і немає в роді (пор.: міста Одеси, міста Кисни, містом Одесою, містом Києвом, у місті Одесі, у місті Києві і т. ін.), у словосполученнях озеро Балатон, озеро Балатон узгодження наявне лише в числі (пор.: озера Балатон, озера Балатон, озером Балатон, в озері Балатон).

Керуванням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головно­го слова.

Наприклад: читаю, читайте, читали б та ін. книжку. 

Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керовани­ми — тільки ті з них, що змінюються за відмінками.

Залежно від морфологічного вияву головного слова розрізняють керу­вання:

• придієслівне (читати книжку)
• приіменне (захоплення книжкою, чотири броди)
• прислівникове (вниз по сходах, близь­ко від міста). 

Отже, головним словом при керуванні може бути:

1) іменник (розпорядження декана, виконання завдання, полюван­ня на зайців); 2) прикметник (останній з могікан, старший за віком);
3) числівник (п ‘ять кроків, перший зі спортсменів);
4) за­йменник (хтось із студентів, декому з нас);
5) прислівник (за­душно від спеки, недалеко від матері);
6) дієслово (зустріти то­вариша, захоплюватися полюванням, полювати на зайців).

Залеж­ним словом при керуванні найчастіше є іменник (пор. наведені вище приклади), а також займенник та будь-яке субстантивоване слово (останній з них, найвищий за всіх, перший з хороб­рих, рівнятись на кращих, одне з двох, поділити на трьох, видно кожному).

При керуванні відмінок залежного слова зумовлюється лек­сичним і граматичним значенням головного слова.

Залежно від участі прийменників у вираженні відношень між словами розрізняють керування прийменникове, опосередко­ване (піти за книжкою, знати про книжку) і безприйменнико­ве, безпосереднє (староста групи, видно кожному).

За характером сполучуваності компонентів керування бу­ває сильне і слабке.

Приляганням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово, будучи незмінним, граматично не виявляє своєї залежності від головного слова словосполучення, а по­в’язується з ним лише за змістом.

У ролі залежних слів у словосполученнях, організованих способом прилягання, зазвичай виступають прислівники і дієслівні незмінні форми—дієприслівник та інфінітив, а також ідіоми, а в ролі головних, до яких прилягають невідмінювані члени словосполучення, — дієслова (добре вчитися, посміхну­тися скупо, іти поспішаючи, намагатися допомогти), а також прислівники, зокрема так,звані предикативні (слід подумати, треба вчитися), прикметники (давно відремонтований, здатний працювати, готовий виїхати) й іменники (вміння працювати, біг наввипередки).

 

Українська мова 11 –б клас на 19.11.2024

ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА МОРФОЛОГІЧНИМ ВИРАЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО СЛОВА

Залежно від того, до якої частини мови належить головне слово, словосполучення поділяються на такі типи:

• 1. Іменникові (субстантивні) - з іменником у ролі головного слова, який сполучається: з) з прикметником (сучасне життя, рухливі ігри, вступна бесіда, погожі дні); б) з іменником у непрямих відмінках без прийменника та з прийменником (перемога народу, мрії про волю); в) з займенником (цей день, твоя увага, наша радість); г) з дієрикметником (пожовкла трава, зів 'ялі квіти, посивіле волосся); ґ) з прислівником (читання вголос, їзда верхи); д) з інфінітивом (уміння говорити, бажання вчитися).
• 2. Дієслівні (вербальні) словосполучення, в яких головним словом виступає дієслово, що сполучається: а) з іменником у непрямих відмінках без прийменника та з прийменником (виконати доручення, шанувати бабусю, навчатися мови, вірити людині, писати на папері); б) з інфінітивом (учитися малювати, просити привітати);
• в) з прислівником (жити чесно, відповідати чітко, читати вголос);
• г) із займенником без прийменника та з прийменником (поважати ЇЇ, турбуватися про нього).
• 3. Прикметникові (ад'єктивні) словосполучення - з прикметником у ролі головного слова, який сполучається: а) з іменником у непрямих відмінках, з прийменником і без прийменника (потрібний людям, вдячний дітям, рожевий від сонця); б) з прислівником (дуже цікавий, надзвичайно вдалий, напрочуд вродливий); в) із займенником без прийменника та з прийменником (відомий всім, залежний від мене); г) з інфінітивом (здатний працювати, змушений залишити, готовий допомогти).
• 4. Числ і в н ико в і (нумеральні) словосполучення - з числівником у ролі головного слова, що найчастіше сполучається: а) з іменником у непрямих відмінках (двоє курчат, обидві дівчинки, кілька кварталів); б) з числівником (один з п яти).
• 5. Займенникові (прономінальні) словосполучення - з займенником у ролі головного слова, який сполучається: а) з іменником (хтось із малюків, когось із класу); б) з прикметником (щось цікаве, хтось у білому); в) з займенником (щось інше, кожного з нас).
• 6. Прислівникові (адвербіальні) словосполучення - з прислівником у ролі головного слова, який сполучається: а) з іменником (високо в небі, далеко від міста); б) з прислівником (зовсім добре, пізно ввечері, досить повільно).
• До прислівникових словосполучень належать також і словосполучення з предикативними прислівниками (словами категорії стану) в ролі головного слова (цікаво послухати, мені холодно, темно в лісі).

 

           Українська мова 11- б  клас на 18.11.2024

Синтаксис української мови. Загальна характеристика синтаксичних одиниць. Словосполучення як одиниця синтаксису.

Синтаксис - це елементарна гігієна думання.

О. Забужко

  Проблемне запитання. Яка різниця між словом, словосполученням і реченням. Наприклад: осінь, чарівна осінь. За вікном так і ваблять різнобарвні фарби осені.(Думки-відповіді учнів.)

2.     Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника, стор. 85. (Автор С.Караман. Українська мова, профільний рівень, 11клас)

 

3.     Складання опорної схеми «Синтаксичні одиниці»

 

Словосполучення	Речення
– Номінативна одиниця (щось називає); – зміст не співвіднесений із дійсністю; – непредикативна одиниця; –складається з головного й залежного слова (завжди двокомпонентне); – підрядний зв'язок між словами;   –  інтонаційно не оформлене.	– Комунікативна одиниця (одиниця спілкування) – висловлює закінчену думку; – зміст співвіднесений із дійсністю; – предикативна одиниця; – має граматичну основу (буває одно-компонентним і двокомпонентним); – між членами речення підрядні і сурядні зв”язки; - інтонаційно оформлене.

4.   Практична робота.

Завдання: розподілити словосполучення  окремо, з речення окремо.

 Приємний співрозмовник, а до школи рукою подати, класна стінгазета, популярний у молоді співак, Наталка надягла на виставу нову шовкову сукню, військо швидкого реагування. Називає предмет, люблю слухати альбоми гурту “Океан Ельзи”, Вправа цікава, приїхали відпочити, не сполохай рідного слова, а захисти його, знайшов бурштин, бёіжу наввипередки,  моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала, черга до лікаря, домашнє завдання, весни такої не було й не буде, виконувати самостійно.

Із запропонованих уривків роману В.Підмогильного “Місто” виписати словосполучення.

“На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів”.

“…Найбільш турбували його проріхи в тій галузі, що інститутської науки не торкалась зовсім, а була його особистою, трохи болючою справою. Вона стала йому близькою і найдорожчою з причин, яких він не мав охоти докладно аналізувати, виправдуючи своє захоплення тією поважною підставою, що знати літературу є перша ознака культурної людини”

7.      Вправа “Мої висновки”

- Чому Оксана Забужко сказала, що “Синтаксис - це елементарна гігієна думання”?

 

- Чи справдились ваші очікування?

- Я зрозумів (не зрозумів), що  ...

- Мені легко (не легко) визначити...

Домашнє завдання.

Параграф 21 впр.216