Українська мова 6 клас на 12.09.2025

                                            Пряма мова та діалог

         «Бліц-опитування»

1. Розмова двох осіб- це…(діалог).

 2. Розмова однієї особи - це…(монолог).

 3. Перед реплікою ставиться…(тире).

 4. Пряма мова завжди береться в …(лапки).

 5. Після слів автора перед прямою мовою ставиться…(двокрапка).

 6. Кожна репліка діалога починається з  …( нового рядка).

 7. Дослівно передане висловлювання однієї особи називається  (пряма мова)

 8. Чим у реченні супроводжується пряма мова (словами автора)

 9. Де в реченні буває пряма мова? (перед словами автора і після них)

10. Які розділові знаки ставимо, коли пряма мова стоїть на початку речення? (лапки (,?!) те).

11. Які розділові знаки ставимо, якщо пряма мова стоїть після слів автора? (двокрапку, лапки і знак в залежності від виду речення.)

12. Як пишуться слова автора перед прямою мовою? (з великої букви)

 13. Як пишуться слова автора після прямої мови? (з мал. букви).

--Перебудувати речення з прямою мовою в речення з непрямою мовою. Визначити вид речень.

1) Сковорода навчав нащадків: «Будьте обачливими у виборі друзів».

2) Аристотель писав: «Дружба — найнеобхідніше для життя».

3) Далі він роз'яснював: « Дружба не тільки неоціненна, але й прекрасна».

 4) Плутарх доводив: «Дружба не тільки додає втіхи й чарівності життю, але й зменшує страждання».

 «Шкільна сміхопанорама»

Прочитайте діалог про смішні випадки зі шкільного життя. Скільки реплік у кожному діалозі?

— Сергію, знайди, будь ласка, дієслово у реченні «Хлопчик відпочиває».

— Тут немає дієслова.

— Чому

 Дієслово відповідає на питання «що робити?», а хлопчик нічого не робить.

 

 

 

                   Українська мова 6 клас на 11.09.2025

                                       Складне речення

Складне речення – це речення з двома або більше граматичними основами, які пов'язані за змістом та інтонацією, а також за допомогою сполучників або без них. Таке речення складається з кількох простих речень, що утворюють одне смислове ціле. 

Основні ознаки складного речення:

·         Наявність двох або більше граматичних основ: (підмет і присудок). 

·         Смислова та інтонаційна єдність: частин. 

·         Наявність засобів зв'язку: між частинами, якими можуть бути сполучники (наприклад, і, й, та, але, тому що) або інтонація (безсполучниковий зв'язок). 

Приклад:

"Я дуже люблю своїх батьків, і вони люблять мене". 

·         Це речення складне, оскільки має дві граматичні основи: "я люблю" та "вони люблять".

·         Частини речення пов'язані сполучником "і", який стоїть між ними.

Типи складних речень: 

·         Складносурядні: частини речення рівнозначні, і між ними можна поставити питання.

·         Складнопідрядні: одна частина залежить від іншої.

·         Безсполучникові: частини речення пов'язані тільки за змістом та інтонацією, без сполучників.

 

                      Українська література 6 клас на 11.09.2025

                                    Пісні літнього циклу

Пісні "Проведу я русалочку до бору", "У ржі на межі" та "Ой біжить, біжить мала дівчина" належать до літнього календарного циклу, а саме до русальних пісень, що виконувалися наприкінці травня – на початку червня під час русального тижня. Провідними мотивами цих пісень є давні вірування у міфічних істот (русалок), обряди, пов'язані з ушануванням рослинності, а також прагнення застерегти врожай від русалок, які, за повір'ями, могли витоптати посіви. 

Провідні мотиви:

·         Ушанування русалок: 

Пісні виражають поклоніння русалкам, які, за народними уявленнями, виходили з води та бродили полями, коли колосилося жито. 

·         Застереження врожаю: 

Важливим мотивом є оберігання полів від витоптування русалками. Для цього використовували обрядові дії, наприклад, посипали долівку татарським зіллям або залишали на підвіконнях часник і полин. 

·         Обряди, пов'язані з русалками: 

Пісні супроводжували обряд "проводів" русалок, коли їх намагалися "відправити" назад до водойм, щоб вони не зашкодили посівам. 

·         Згадки про померлих предків: 

У русальних піснях також можуть зустрічатися мотиви, пов'язані зі згадуванням померлих предків. 

·         Обряди з водою та рослинністю: 

Пісні відображають давні вірування у життєдайну силу води та рослин, які були важливими для землеробів. 

Художні засоби: 

·         Зменшено-пестлива лексика: 

Використання таких слів, як "житечко", "дівочки", підкреслює ніжність і грайливість, притаманну цим пісням.

·         Повтори: 

Повторення певних фраз чи мотивів посилює їхній емоційний вплив та увиразнює головну думку пісні.

 

 

               Українська література 6 клас на 10.09.2025

Провідні мотиви пісень «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!» та «Щедрик, щедрик, щедрівочка»

Провідними мотивами пісень «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!» та «Щедрик, щедрик, щедрівочка» є, відповідно, радість від народження Христа та побажання щасливих літ родині, вітання господаря з Різдвом Христовим та побажання добробуту, а також привітання з наступаючими святами та добрі побажання в новому році. Всі три пісні є яскравими зразками колядок — жанру народної обрядової пісні, що супроводжує зимові свята, зокрема Різдво та Новий рік. 

«Нова радість стала» 

·         Головний мотив: Народження Ісуса Христа та радість, яку це приносить, а також побажання миру, щастя та злагоди для кожної родини та всієї України.

«Добрий вечір тобі, пане господарю!» 

·         Головний мотив: Вітання господаря з різдвяними святами, народженням Сина Божого. Пісня містить побажання міцного здоров'я, добробуту, щастя та "віку, щастя, долі".

«Щедрик, щедрик, щедрівочка» 

·         Головний мотив: Привітання людей та господарів з наступаючим Новим роком (або Різдвом, залежно від традиції) з побажанням щедрості, добробуту та щастя.

Спільні риси:

·         Усі три пісні є колядками, що належать до народної обрядової пісні. 

·         В них тісно переплітаються релігійні мотиви (народження Христа) та народні традиції вітання з зимовими святами. 

·         Основна ідея цих пісень полягає в побажаннях добра, щастя та добробуту на святковий період та наступний рік. 

 

                       Українська мова 6 клас на 10.09.2025

        Звертання, вставні слова, однорідні члени речення.

1. Звертання 

·         Що це: 

Слово або кілька слів, які називають особу чи предмет, до кого звертають мовлення.

·         На письмі: 

Завжди відокремлюється комами (або знаком оклику, якщо звертання виражає сильні емоції).

·         Приклад: 

«Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику» (Нар. тв.).

2. Вставні слова

·         Що це: 

Слова, що показують ставлення мовця до висловленого, джерело інформації або порядок думок. 

·         На письмі: 

Виділяються комами, їх можна вилучити з речення без втрати його змісту. 

·         Приклади: 

«чужі душа — то, кажуть, темний ліс» (Л. Костенко), «мабуть», «здається», «без сумніву». 

3. Однорідні члени речення 

·         Що це: 

Члени речення, які відповідають на одне й те саме питання, залежать від одного слова і виконують однакову синтаксичну роль.

·         На письмі:

·         Якщо вони з'єднані без сполучника, ставимо кому.

·         Якщо вони з'єднані повторюваними сполучниками (і, й, та, чи, або), ставимо коми між ними.

·         Якщо вони з'єднані сполучником протиставлення (а, але, проте, однак), ставимо кому перед ним.

·         Якщо вони з'єднані неповторюваним сполучником і, й, чи, або, та (у значенні і), кому перед ним не ставимо.

·         Приклади: 

«Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались у небі»; «У парках, садах і лісах осінь фарбує дерева».

 

 

                      Українська мова 6 клас на 09.09.2025

                      Головні та другорядні члени речення

Головні члени речення – це підмет і присудок, які утворюють граматичну основу речення, тоді як другорядні члени – додаток, означення та обставина – пояснюють головні, надаючи додаткову інформацію. Підмет відповідає на питання «хто?», «що?», а присудок – на питання «що робить?». Додаток означає предмет, на який спрямована дія (питання непрямих відмінків), означення вказує на ознаки предмета (питання «який?», «чий?»), а обставина визначає місце, час, спосіб дії тощо (питання «де?», «коли?», «як?» та ін.). 

Головні члени речення 

·         Підмет 

– це головний член речення, який називає предмет або особу, про яку йдеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?.

·         Приклад: Со́нце сховалося за обрій.

·         Присудок 

– це головний член речення, який повідомляє, що робить підмет, або який стан він має, і відповідає на питання що робить?, що робив?, що роблять? тощо.

·         Приклад: Сонце сховалося за обрій.

Другорядні члени речення 

·         Додаток 

– це другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?).

·         Приклад: Моя подруга читає цікаву книгу.

·         Означення 

– це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який?, чий?, котрий?.

·         Приклад: Моя подруга читає цікаву книгу.

·         Обставина 

– це другорядний член речення, який вказує на місце, час, причину, мету, спосіб дії та відповідає на питання де?, коли?, чому?, з якою метою?, як? та ін.