Українська мова 6 клас на 23.10.2025

                                 Лексикологія. Фразеологія.

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви,

а цих відтінків кожна барва має тисячі.

В. Сухомлинський

АРФА

(притча)

Одного разу чоловік прийшов до вчителя й запитав:

– Що потрібно, для того, щоб пізнати істину й досягти досконалості?

– Іди в село, і там, на перехресті двох доріг, ти знайдеш, що шукаєш, – сказав він.

Сповнений надій і передчуттів, чоловік побіг до села й виявив на перехресті доріг звичайнісінькі крамнички. В одній торгували шматочками металу, в іншій – якимись деревинками, в третій – тонким дротом. До істини це не мало ніякого відношення, і розчарований шукач повернувся до вчителя і сказав, що нічого не знайшов.

– Колись ти це зрозумієш.

Минали роки. Й одного разу чоловік почув звуки прекрасної арфи. Музика була пречудовою й виконувалась із великим майстерністю й натхненням. Коли чоловік побачив інструмент, він зрозумів, що арфа була зроблена точно з таких же металевих і дерев’яних деталей, які він бачив у крамничках. Нарешті він зрозумів, про що йому розповів учитель:

– Ми маємо все, що нам потрібно, наше завдання – зібрати це все докупи й використовувати за призначенням.

1. Вправа «Так-ні».

1.     Лексикологія вивчає правильну вимову слів (Ні).

2.     За походженням слова бувають власне українські та запозичені (Так).

3.     Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів (Так).

4.     До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні).

5.     Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові (Так).

6.     Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії (Так).

7.     Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії (Ні).

8.     Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так).

9.     Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так).

10.                    Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень (Ні).

11.                    Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Так).

12.                    Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику (Ні).

13.                    Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів (Так).

-----До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

 

---------До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.

Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.

Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.

1.     Реконтрукція.

Замініть виділені в реченнях слова власне україн­ськими.

За потребою користуйтеся довідкою.

1.     Дівчинка хвалилася новим голубим платтям.

2.     Він не хотів гратися з дітьми, бо ті насміхалисязйого веснянок.

3.     Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися.

4.     За горизонтом верби і то­полі.

Слова для довідки. Бавитися, баритися, бентежити, виднокіл, ластовиння, хизуватися.

2.     Назвіть одним словом.

Назвіть одним словом, запишіть і введіть два слова (на вибір) у речення.

1.     Наука про землю (географія).

2.     Інша назва усної народної творчості (фольклор).

3.     Група людей, які оцінюють різноманітні конкурси, турніри (журі).

4.     Частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів (префікс).

5.     Копіювальний пристрій (ксерокс).

6.     Найпопулярніша пісня сезону (хіт).

3.     Вибірково-розподільча робота.

Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.

1.     На голові у жінки був високий очіпок.

2.     Не створюйте та не розсилайте спам.

3.     Устами дитини глаголить істина.

4.     Листя падає – осінь листопадує.

5.     Ми сім’єю ходили грати в боулінг.

6.     Крикнув цар на свої гайдуки.

7.     Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась.

8.     Роззули козака із чобіт у постоли.

 

                      Українська мова 6 клас на 22.10.2025

                      Джерела українських фразеологізмів.

 

Фразеологізми – скарби нашої мови

й народного досвіду.

І. Я. Франко

   Записати речення, визначити фразеологізми, витлумачити лексичне значення кожного (бажано з використанням словника).

  Нема тієї драбини, щоб до неба дістала. (Нар. творч.) Правду кажуть, що в кожного – свій скелет у шафі. (М.Павленко). З ним ніхто не зварить каші: він і  нашим, він і вашим. (М. Негода). Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.  Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.   Таке меле, що вуха в’януть. (Народна творчість).  Люди набалакають, навішають лапші на вуха! (Є.Гуцало). Хоч кілок на голові теши.(  Народна творчість).

 

Творче завдання.

Пояснити значення кожного фразеологізму. З мови представників якої професії походить кожен з них? Чому? З двома фразеологізмами скласти речення (усно).

 

     1. Лити воду на чужий  млин. 2. Не святі горшки ліплять. 3. Пасти задніх.

4. Взяти в шори.  5. Грати першу скрипку. 6. Міряти на свій аршин. 7.Тріщить по всіх швах. 8. Цей номер не пройде. 9. Дати зелене світло. 10. Під димовою завісою.

Для довідок. 1. Із мови мірошників. 2. Гончарів. 3. Пастухів. 4. Лимарів.

5. Музикантів. 6. Продавців. 7. Кравців. 8. Артистів. 9. Залізничників.

10. Військових.

 

“Читаю – відповідаю – узагальнюю”.

   До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення. 
  Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати). 

    Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети. 
  Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка із собакою. 

 

                       Українська мова 6 клас на 21.10.2025

                     Джерела українських фразеологізмів

Джерела українських фразеологізмів: жива народна мова (прислів'я, приказки, дотепи), професійно-виробниче мовлення (ткацьке, ковальське, кравців), антична міфологія, біблійні вислови та авторські крилаті вислови (наприклад, Т. Шевченка). Багато з них виникли з переосмислення вільних словосполук, які набули нового, образного значення. 

Основні джерела

·         Жива народна мова: 

найважливіше джерело, з якого фразеологізми потрапляють у літературну мову. Це прислів'я, приказки, дотепи, жарти, що пов'язані з побутом, звичаями, обрядами та характером народу. 

·         Приклади: як Пилип з конопель, добрий початок – половина справи, сім разів одміряй, один раз одріж. 

·         Професійно-виробниче мовлення: 

вислови, що походять з мови різних професій.

·         Ткачі: де тонко, там і рветься, розмотати клубок. 

·         Ковалі: куй залізо, поки гаряче, гайки підкрутити. 

·         Кравці: куди голка, туди й нитка, на живу нитку. 

·         Військові: схрещувати мечі, не нюхати пороху. 

·         Антична міфологія: 

вислови, що походять з давньогрецьких міфів.

·         Приклади: дамоклів меч, авгієві стайні, муки Тантала, прокрустове ложе, гордіїв вузол. 

·         Біблійні вислови: 

фразеологізми, що походять зі Святого Письма.

·         Приклади: Ноїв ковчег, книга за сімома печатями, манна небесна, терновий вінець, оливкова гілка. 

·         Авторські крилаті вислови: 

фразеологізми, які створили відомі письменники, філософи чи громадські діячі.

·         Приклади: вислови Тараса Шевченка: учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь; Борітеся — поборете. 

·         Поведінка людини: 

вислови, що утворилися з словосполучень, які описують вчинки, емоції, стосунки людей.

·         Приклади: бити себе в груди, гнути спину, задерти носа, кліпати очима. 

 

 

                                 Українська мова 6 клас на 10.10.2025

                                     Професійні слова та терміни

Професійні слова та терміни — це спеціальна лексика, яку використовують представники певної професії. Терміни є офіційними науковими назвами понять (наприклад, атом, синус, видатки), тоді як професіоналізми — це часто розмовні, неофіційні слова або звороти, які можуть бути синонімами термінів або називати предмети праці, процеси та явища, що не мають офіційних назв (наприклад, платіжка замість платіжне доручення). 

Терміни

·         Це точні, офіційні назви понять, що належать до певної галузі знань чи діяльності.

·         Використовуються переважно у науковому, офіційно-діловому та технічному стилях.

·         Приклади:

o    Математика: синус, косинус, чисельник, ділення, бісектриса.

o    Економіка: видатки, брутто-прибуток, господарський механізм.

o    Фізика: атом, молекула, вольт, електрон. 

Професіоналізми

·         Це неофіційні слова та вислови, характерні для мови людей певної професії.

·         Виникають як розмовні замінники термінів.

·         Часто вживаються в усному мовленні, але можуть використовуватися і в професійній літературі для створення колориту.

·         Приклади:

o    Платіжка (замість платіжне доручення).

o    Пара (дві академічні години).

o    Квок (спосіб підкликання сомів).

o    Виповзок (великий земляний черв’як). 

Професійні вислови

·         Це стійкі словосполучення, що вийшли за межі професійної групи і набули образного значення.

·         Приклади: грати першу скрипку, підрізати під корінь, закручувати гайки.