УКРАЇНСЬКА МОВА 11-а клас на 17.05.2024

ПЕРЕКЛАДИ ЄВАНГЕЛІЯ. ПСАЛМИ Т. ШЕВЧЕНКА. ОСНОВНІ МОВНІ СТИЛЬОВІ ЗАСОБИ КОНФЕСІЙНОГО СТИЛЮ. МАРКОВАНА (КОНФЕСІЙНА) ЛЕКСИКА. СТАРОСЛОВ’ЯНІЗМИ — МОВНА ОЗНАКА КОНФЕСІЙНОГО СТИЛЮ. ІНВЕРСІЙНИЙ ПОРЯДОК СЛІВ

 «Мовні особливості конфесійного стилю».

Лексичні особливості
Це передусім такі найменування:
1) центральні, основоположні назви: Бог, Ісус (Ісус Христос), Дух Святий, Богородиця, Матір Божа, ангел, апостол, пророк;
2) назви служителів релігії: патріарх, митрополит, єпископ, архієрей, архімандрит, піп, священик, дяк, диякон, дзвонар, монах;
3) назви таїнств, церковних свят, елементів християнської обрядовості: хрещення, миропомазання, покаяння (сповідь), причастя, вінчання, літургія, говіння;
4) назви постів: Різдвяний піст (Пилипівка), Петрів піст (Петрівка), Піст Великий (Велика Чотиридесятниця, Великоговіння), піст Страсного тижня;
5) назви різних конфесійних реалій, понять: літургія, вівтар, престол, храм, церква, ікона, молитва, кадило, гріх, піст, провидіння, автокефалія, амінь;
6) деякі поняття-назви неправославних релігій: індульгенція, кірха, конгрегація, Аллах, костьол (костел), курія, маца, мечеть, нунцій, халіф, целібат, Ягве (Яхве, Єгова), абат тощо.
Серед конфесійної лексики немало старослов’янізмів: агнець, благословенний, блаженний, взивати ін.
Граматичні особливості.
Поширені серед них такі:
1) переважання розповідних, до того ж стандартно-стійких, здебільшого синтаксично повних, простих і складних речень найрізноманітнішої будови: Як він наближався до сходу з гори Оливної, то весь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили…;
2) синтаксична схожість початкових структур, часто з тим самим службовим словом: А як молитися, то…; А ти, коли молишся…; А як молитися…
Виникає таке питання: «Що дає підстави долучити конфесійний стиль до відомих стилів?»
Найприкметніша риса — значна кількість, так званих, маркованих слів, тобто пристосованих до цього стилю. Наприклад, акафист (акатист) — похвальна пісня на честь Ісуса Христа; митра — богослужбовий головний убір єпископа, архимандрита та нагороженого нею протоієрея, що має вигляд корони, оздобленої іконами; кадильниця — богослужбова посудина, що являє собою круглу чашу з кришкою на ланцюжках, у яку на жевріюче вугілля кладуть ладан для здійснення кадіння; мощі — нетлінні рештки тіла святого, які є предметом релігійного вшанування; хоругва (корогва) — церковне знамено із зображенням священної особи чи події, яке виносять під час урочистих процесій та хресних походів.
Синтаксичні особливості
1) інверсійний порядок слів у реченні та словосполученні, що підкреслює урочисту піднесеність мови релігійного змісту: Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити (Євангеліє від св. Матвія 6.7). Інверсія є нормою виразів: Матір Божа, Син Божий, Різдво Христове, Господь Всемогутній, Агнець літургійний, Хрещення Господнє, Хліб Святий, Служба Божа, Піст Великий, Стрітення Господнє тощо.
2) значна кількість перифраз, алегорій, метафор, порівнянь, слів з переносним значенням: Я зруйную цей храм рукотворний, — і за три дні збудую інший, нерукотворний (Євангеліє від Марка 14).
Для творення образів часто використовуються слова: апостол, нива, світло, вода, вхід, дзвін, літургія, молебень, піст, иждень, хліб, чаша та ін., й вирази: духовні очі, хліб життя, цілування хресне, Святі Дари тощо.
Слід зазначити, що існують навіть вітання та прощання в буденні, а ще більше у святкові дні: Христос воскрес! — Воістину вос-
крес!; Слава Ісусу! — Навіки слава!; З Божем днем Вас!; З Богом!; Мир дому сьому і всім живущим у ньому та ін. (Н. Приходна).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Напишіть твір-роздум за темою «Чи потрібен Україні плюралізм релігійних установ?».