Українська література 5- А клас на 21.10.2024

Казка «Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці, зав’язок з міфами.

Усім дітям та дорослим затишно у пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана, Колобка, дурня, який будував чарівний летючий корабель. Про вороних коней з полуменем грив, про чаклунів, що можуть все на світі. І хто б що не говорив, а правда та добро переможе брехню та зло.

1.     Ми вже перегорнули декілька сторінок із казками, назвіть їх.

-          «Мудра дівчина», «Про правду і кривду»

2.     Хто є автором цих казок? (Народ)

3.     Які існують різновиди казок? (побутові, про тварин, фантастичні)

4.     Хто є головним героєм казок про тварин? (дикі звірі та домашні тварини)

5.     Соціально-побутових казок? (пани, бідні селяни  тощо)

 

      Сьогодні ми будемо подорожувати сторінками казки «Яйце-райце»

 

1.     Міфологічні уявлення наших предків, пов’язані з яйцем. 

Яйце — символ зародження Всесвіту, Сонця з його весняним відродженням, життя та його безсмертя й воскресіння. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком.

У слов'ян яйце було символом сонячного культу, зародження життя, символ бога сонця. Також яйце посідало важливе місце у ритуалах родючості. Звідси писанка на Великдень є символом родючості. В давнину воно символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток.

Яйце — не тільки джерело родючості землі, але й різних щедрот. Воно дає людині не лише необхідність, а й багатство.

 

2. Аналіз казки «ЯЙЦЕ - РАЙЦЕ»

Тема: повчальна розповідь про те, як маленьке зернятко стало причиною великої війни між царем-жайворонком та царицею-мишею, що привело до негараздів і тривалого пошуку гармонії в протистоянні добра та зла.

Головна думка: від зла усі негаразди, тільки добро дає гармонію.

Композиція:

Зачин: «Колись була …»

Головна частина: «Цар на це діло не згодився … »

Кінцівка: «Тоді парубок згадав …»

 

Прийом «літературний диктант» до казки «Яйце-райце»

1.     Що  не  могли  поділити  миша  і  жайворонок?

2.     Хто  повідкушував  птиці  пір’я  коло  крил?

3.     Скільки  років  стрілець  відгодовував  орла?

4.     Хто  дав  чоловікові  яйце – райце?

5.     Хто  допоміг  загнати  скот  у  яйце – райце?

6.     На  кого   перекинулася  зміїна  дочка?

7.     Кого  відправила  в  погоню  змія?

8.     На  кого  перекинулася  змія,  коли  підбігла  до  річки?

9.     Чому  парубок забув  дівчину?

    10.Кого  зліпила  дівка  з  тіста?

    11.Чи  згадав  парубок  дівку?

    12.За  жанром  «Яйце – райце»…

 

Домашнє завдання

1.     Поділіть казку на частини, до кожної частини доберіть заголовок.

2.     Намалювати яйце-райце.

 

 

                    Українська мова 5 клас на 21.10.2024

             Пароніми. Значення паронімів у мовленні

Сьогодні ми дізнаємося про дуже цікаві словах - пароніми. Знання і розуміння паронімів допоможе вам правильно вживати їх у мовленні, збагатить ваш словниковий запас, навчить мислити. Але на початку нашої роботи давайте згадаємо, розповімо про інші цікаві словах - синоніми і антоніми.

Перевірка домашнього завдання

1. Складіть із поданих слів синонімічні ряди. Запишіть їх.

Дружити, приятелювати, товаришувати, ладити, брататися; сучасний, нинішній, сьогоднішній, модерний, теперішній; найновіший, минулий, дотеперішній, попередній, колишній, тодішній, пережитий.

 

2. До поданих слів доберіть антоніми. Прочитайте перші літери дібраних антонімів. Яке вийшло слово?

Пасивний – активний,

день – ніч,

голосно – тихо,

песиміст – оптиміст,

вчений – неук,

колективний – індивідуальний,

багато – мало.

 

Пароніми  ─ це  слова  близькі  зазвуковим  складом  і  вимовою,  але  різні  за  значенням: 

незгода ─ негода, кампанія ─ компанія,  віра ─ вірність, ціна ─ цінність.                                                                             Вони  переважно  належать  до  однієї  частини  мови,  мають  однакові  граматичні  ознаки.  

Пароніми  є  активно  вживаними  словами  у  різних  мовних  стилях.  Крім  того,  вони  

вживаються у  мовленні,  як  і  омоніми,  для  створення  каламбурів,  словесної  гри. Лексичне  значення  паронімів  пояснюють  у  словниках  паронімів  української  мови.

Не всі слова, схожі за звучанням, можна вважати паронімами. До паронімічних належать тільки ті, що мають невелику відмінність у вимові:

Уява –уявлення,

Дефектний –дефективний,

Виборний. Виборчий

Робота зі словником

З'ясувати значення паронімів: абонемент, абонент, горластий – горлатий, звичай – звичка. 

 Гра «Вгадай слова-пароніми»

1. Письмове привітання (переважно ювілейне); місце проживання особи чи знаходження установи, а також відповідний напис на конверті або посилці.(адрес - адреса)
2. Урядова особа, уповноважена для зносин з іншими державами; синоніми іменника «дипломник» (студент, який готує дипломну роботу). (дипломат - дипломант) 
3. Синонім слів «товариство», «група», а також «об'єднання» (підприємців); синонім слова «заходи» (для здійснення завдання). (компанія - кампанія)
4. Синонім слова «грамотний»; антонім слова «усний»; (уживається, наприклад, у словосполученнях зі словами «мова», «стіл»); прикметник (того ж кореня), що вживається у словосполученнях з іменниками «приладдя» (для писання), а також «робота», «праця». (писемний - письмовий)
5. Те, що має відношення до тактики (зокрема ведення бою); той, хто володіє почуттям міри, синонім слів «правильний», «делікатний» (у поведінці, наприклад). (тактичний - тактовний)

7. Пошукова  робота

─ Складіть  словосполучення  з   такими паронімами:  авторитетний – авторитарний,  людний – людяний,  континент  -  контингент,  музичний – музикальний, рідкий – рідкісний,  сердечний  -   сердешний,  тактовний – тактичний. Складіть  речення  з чотирма  словами (на  вибір).

 Гра  «Я ─ редактор»

─ Прочитайте  подані  речення,  відредагуйте  їх  та  запишіть  правильні

відповіді.

1. Зачекай  пару  мінуток,  я  запишу  її адрес  і  телефон.

2. Лікар  назначив  мені  лікарство,  але  воно  оказалось  неефектним.

3. Він  не  мав  ніякої  уяви  про  те,  що  сталося.

4. Громадяни  України  називають  свої  гроші  гривнами.

5. Виконуючи  домашнє  завдання,  я  мимохідь   згадав  про  літній

відпочинок.

6. Надія  купила  для  своєї  бабусі  сердешні  ліки.

7. Голова  виборної  дільниці  повідомив  про  порушення.

8. Нещодавно  в  моєму  місці  відкрилася  музикальна крамниця.

 Коментоване письмо

Перепишіть  речення,  добираючи  з  дужок  потрібне  слово.  Обґрунтуйте свій вибір.

В акціонерному товаристві посада голови правління (виборча, виборна).

Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують (виборчі, виборні) комісії.

Мій  товариш  охоче  виконує  різні  (громадські,  громадянські) доручення.

(Громадський,  громадянський)  мотив  є   одним  із  провідних у  творчості В.   Сосюри.

Між  учнями  та  вчителем  були  дружні  (відношення,  відносини).

На  сьогоднішньому  занятті  ми  вчилися  розпізнавати  типи синтаксичних (відносин, відношень).

Дівчина була в  складному матеріальному (стані, становищі).

Катя була в  поганому (стані, становищі) і  не могла йти далі.

 

           Українська мова 11-Б клас на 16.10.2024

Контрольний твір на морально-етичну тему в публіцистичному стилі

–       Що є основною метою публіцистики? (Вплинути на громадську думку.)

–       Назвіть відомі вам жанри публіцистики. (Заклики, прокламації, відозви, звернення, статті, нариси, памфлети, фейлетони, репортажі, інтерв’ю, огляди, звіти, замітки, радіо-, кіно- й телепубліцистика.)

Дослідження-характеристика

     Прочитайте народні вислови. З’ясуйте, яких загальнолюдських і моральних цінностей вони стосуються?

      Будь господарем своєму слову. Добре ім’я – краще багатство. Світ не без добрих людей. Красніша цнота од золота. Безчестя гірше смерті. Добро стратиш – наживеш, честь утратиш – пропадеш. Сумління – найкращий порадник. Скупий бідніший від жебрака. Хто хоче пропасти – нехай навчиться красти. Зароблений сухар кращий від краденого бублика. Хто вчора збрехав, тому завтра не повірять. Усе з рук валиться, а він хвалиться. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Чоловік без друга – що їжа без солі(народна мудрість).

Робота зі словником

Мораль – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Етика – норми поведінки, сукупність моральних правил, якими керується людина в житті.

     Творче спостереження з елементами аналізу

     Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. З’ясуйте, чи актуальна тема в ньому висвітлюється. Дайте назву. Виділіть у тексті мікротеми, автосемантичні речення.

     Милосердя й доброта – два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба у звичайному житті немає людей, які потребують допомоги?

     Ще з часів давньоруських благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним уважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, відстояти скривдженого.

     Доброта й милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами.

     В Україні проживає майже 2 мільярди одиноких людей. Близько 200 тисяч із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тисяч із них знаходяться в  будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність.

     У злигоднях живуть більше мільйона наших земляків. Є й таких немало, що існують на межі бідності.

     Сумні цифри, незвичні. Та це – правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через те, що не чують вкрай необхідних теплих слів.

     А чи задумувалися ви над тим, що таке доброта? Звичайна людська доброта? Добросердечність? Чуйність?  Справді, різні люди є у світі. Та все ж хочеться вірити, що більше хороших. Письменник, учений Білецький-Носенко писав: «Думай добре, роби добре – і буде добро». На злі далеко не заїдеш. Добро – не наука, воно – дія. Прикладів тому  в нашому житті  безліч  , вони є на кожному кроці.

     Колись у Сербії був закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і  плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в XVII столітті, плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

    Віддані людям тепло й душевна доброта обов’язково повернуться до вас. Маємо таке коротке життя, тож хай не буде в ньому місця злим помислам.

                                                                                 (За Г.С.Грай)

     Виділіть у тексті тезу, доведення й висновки.

  Робота з пам’яткою

                                       Пам’ятка

«Як працювати над твором-роздумом на морально-етичну тему в публіцистичному стилі»

1.     Продумайте послідовність викладу думок, складіть план майбутнього твору.

2.     У вступі сформулюйте тезу, яку вам треба довести в основній частині твору.

3.     Обґрунтовуючи твердження, використовуйте переконливі аргументи й докази, наводьте приклади.

4.     Висловіть власне ставлення до порушеної у творі проблеми.

5.     Свої міркування ілюструйте відомими сентенціями, крилатими висловами, прислів’ями та приказками морально-етичної тематики.

6.     Використовуйте слова й сполучення слів, що пов’язують тезу й аргументи, аргументи й висновок: тому що, оскільки, тому, відтак, таким чином, отже та ін.

7.     Завершіть роздум висновком у вигляді побажання, заклику, звернення чи поради.

8.     Дотримуйтеся вимог публіцистичного стилю (доречно вживайте риторично-питальні речення, вставні слова й словосполучення, звертання, багатозначні слова й емоційно-експресивну лексику).

Написання твору

     Користуючись пам’яткою, виписаними в зошити «позичених» думок афоризмами, складіть твір-роздум на одну з тем:

ü Роби добро – добром озветься.

ü Людина починається з добра.

Афоризми про добро

 Сама доброчинність стає вадою, коли застосовують її помилково.

                                                                                               ( О. Довженко)

Кожного разу, коли тобі  чого-небудь  дуже хочеться,  спинись і поміркуй: чи добре те, чого тобі хочеться (Л. Толстой).

Добрій людині буває соромно навіть перед собою (А. Чехов).

Держави гинуть тоді, коли не можуть відрізнити добрих людей від поганих (Антисфен).

І тільки той прожив немарно,

Хто злу ішов наперекір (І. Муратов).

Немає величі там, де нема простоти, добра й  правди (Л. Толстой).

Коли Добро безсиле, воно — Зло (О.Уальд).

               Українська література 11- Б клас на 16.10.2024

Філософський вимір кохання («Дівчина з ведмедиком»)

Жанр і тематика

Чи годиться в одному творі поєднувати разом кохання й філософію? І яким тоді буде твір: любовним чи філософським? Виявляється, таке незвичне поєднання цілком можливе в інтелектуальному романі. Уперше до цього жанру звернулись німецькі автори Томас Манн («Чарівна гора») і Герман Гессе («Гра в бісер»). Саме вони розробили роман, який передбачає наявність головного героя-інтелектуала та містить складні теоретичні роздуми й висловлювання, що зіставляються з конкретними життєвими ситуаціями. У нашій літературі одним із засновників інтелектуального жанру був В. Домонтович.

В інтелектуальному романі «Дівчина з ведмедиком» зображено українську дійсність 1920-х років. Це час стрімких перетворень, коли на зміну попередньому століттю з його спокійним плином життя приходить динамічна модерна епоха ХХ століття. Революція суспільних відносин спричинила злам у побуті й людських взаєминах. Старий світ зіткнувся з новим: нове швидко ширилось, але попередня доба ще нагадувала про себе. Межа епох проходила через людські долі й драматично визначала життя багатьох українців. Головний герой Іполіт Варецький за своїм вихованням цілком належить ХІХ століттю. Він опиняється на межі двох світів: єднальною ланкою стає кохання до набагато молодшої за нього Зини Тихменєвої.

Двоє живуть в одному часі, але насправді належать до різних епох, а отже, мають відмінні погляди на кохання і шлюб. Він живе у світі патріархальних умовностей, натомість Зина — людина нової доби. Дівчина відмовляється від шлюбу, бо сприймає його як непотрібну угоду, що вбиває почуття, зводить їх до рівня буднів: мовляв, кохання поступово зникає, а взаємини перетворюються на обтяжливу звичку. Саме завдяки темі кохання автор має змогу підняти важливу філософську проблему існування на зламі епох. Він розкрив внутрішній конфлікт людини, яка опинилась немовби поза своїм часом і зрештою усвідомила себе зайвою в бурхливому вирі нової доби.

Герой і кохання

Інженер-хімік Іполіт Варецький у голодні пореволюційні роки, поки не відбудували заводську лабораторію, працював у різних закладах: викладав у школі, читав лекції червоноармійцям, був репетитором. Коли ж впливовий керівник із Москви, який щойно перебрався до Києва, запросив «підтягнути» з хімії його доньок, Варецький не дуже й вагався: не відмовлятися ж від підробітку! Так він познайомився з родиною Тихменєвих: подружжям Олександра Владиславовича і Мар'ї Семенівни та двома їхніми доньками — старшою Лесею й зовсім юною шістнадцятирічною Зиною. Уже тоді Варецький звернув увагу, наскільки різними є рідні сестри: «Леся, та вся вкладається в канонічну чіткість класичних строф 4-стопового ямба. Для Зини, навпаки, характеристичний vers-libre, розірвані рядки, поплутані слова, повна занедбаність метричних розмірів, галаслива безглуздість плутаних фраз, де кінець попереджає початок і де синтаксичну усталеність послідовної зміни головних і додаткових членів речення обернено в хаос сумбурної «вздибленості».

На літній період заняття припинилися, і Варецький відчув, що йому бракує Зини. Довго не міг заспокоїтися, але із часом переконав себе, що його почуття навіяні самотністю й нудьгою. А коли знову відчув самоту, згадав про свою колегу Мар'ю Іванівну, шкільну вчительку. З нею все було просто. Вона не брала на себе жодних зобов'язань і нічого не вимагала. Залишок літа Варецький і Мар'я Іванівна вирішили провести разом.

Кохання в романі зображене у складній конфігурації. Мар'я Іванівна у стосунках з Варецьким шукає спосіб урізноманітнити своє існування й одержати частку потрібного їй чоловічого тепла. Варецький подобається й Лесі Тихменєвій, бо відповідає уявленням про прийнятну шлюбну партію, до того ж є людиною доброю й уважною. А Зина чекає від стосунків з Варецьким того, чого він їй дати не може — кохання без обмежень та умовностей: «Вона була надто розумна, щоб надавати будь-яку вагу й значення цінностям, що їх попередні покоління вважали за усталені правила, принципи, норми й мораль. Для Зини не було нічого забороненого, недозволеного, неможливого або ж недосяжного». І в коханні дівчина сама встановлює норми, точніше, шукає способу звільнитися від будь-яких норм. Коли Варецький заговорив про одруження: «А для мене кохання є спосіб звільнитись од шлюбу, одруження, родини — всього, що зв'язує і може зв'язати мене і волю. Я хочу бути вільною й залежати в своїх вчинках від себе й нікого більше».

Філолог Василь Гриб, який добре усвідомлює проблему кризи старої епохи з її цінностями, пояснює Варецькому: «Ви озброєні цілим арсеналом усталених упереджень та забобонів: поняттями про честь дівчини, порядність чоловіка, падіння, дівоцтво, шлюб. Вас турбує, що дівчина може нехтувати всім цим. Ви турбуєтесь за неї, а вона вважає, що ваша стурбованість з-за неї — то вираз невіри в її сили. Ваше поводження аж надто необережне й майже образливе».

Зрештою драма нерозуміння призводить до кризи в стосунках. Ось як коментує це сам Варецький: «Вона сподівалась, що кохання є щось більше, ніж кохати, що наше кохання спопелить попельність буденних днів і тижнів, що в коханні розквітне блакитний сон незнаного майбуття. Вона сподівалась, вона чекала на це. Але що я можу дати їй, окрім самого себе, я — проста, звичайна людина, надто звичайна для дівчини, яка шукає незвичайного, неможливого й неправдоподібного?»

Роздуми про сутність людини

Однією з прикмет інтелектуального роману є художнє розкриття проблем у різних, часто не пов'язаних з основним сюжетом епізодах. Щоб розвинути свої ідеї, автор «Дівчини з ведмедиком» теж запропонував низку історій переважно філософського характеру, що доводять умовність звичних поглядів на людину й культурну традицію.

Цікавою є розповідь про «дивного поета» Стефана Хоминського, який «цитував німецьких романтиків і проповідував вогневе оновлення світу в полум'ї революційного катаклізму, загибель старого світу й прихід світу нового...» і сам немовби складався з парадоксів. Він заявляє: «Шукаючи останньої істини, я, Стефан Хоминський, метр ґільдії деструктивістів, заперечую все правдоподібне задля вищої єдино істинної неправдоподібності».

У розповіді про Миколу Буцького автор розглянув різні пояснення його жахливого вчинку. Перше: чоловік убив дружину, бо в нього були приховані гроші, мовляв, не хотів сплачувати аліменти. А друге пояснення парадоксальне: основним мотивом стала велика любов. У відчаї, щоб полегшити долю дружини, Буцький зважився на вбивство — із любові, а не з корисливих міркувань: «Він не міг звільнитись од думки, що вбити — це єдиний спосіб позбавити страждань жінку, яку він кохає». Дві версії автор розглянув як рівноцінні, визнаючи, що тут немає абсолютної правди.

Коментар фахівця

«Дівчину з ведмедиком» можна прочитати як захопливий і доволі екстравагантний любовний роман. Але водночас це й роман про ірраціональність історії, про зміну культурних орієнтацій і про трагічну розколотість людини, якій випало жити у кризову добу. У «Дівчині з ведмедиком» проблема зміни культурно-історичних епох інтерпретується, зокрема, як проблема стилю. Стилю життя, побуту, людських взаємин, навіть і стилю кохання. Відносність усіх загальноприйнятих понять і сакралізованих цінностей демонструється в романах Домонтовича з епатажною гостротою й одвертістю. Насамперед це стосується кохання, шлюбу й патріархальної родини. Персонажів «Дівчини з ведмедиком» можна виразно поділити на людей, скажімо, «вікторіанських» чеснот, людей дев'ятнадцятого віку — і бунтарів-аванґардистів, яким важливіше заперечити усталене, ніж ствердити абсолюти