Урок українська мова 11-А клас на 30.01.2024

Зображувально-виражальні засоби синтаксису: синтаксичний паралелізм; риторичне питання, звертання; повторювані сполучники.

Робота зі словником

Художні засоби (зображально-виражальні) — сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети — творить художньо-естетичну вартість (зі словника).

 Який художній засіб було використано на початку уроку і навіщо? (Риторичне питання для привернення уваги до теми уроку)

Риторичні питання комунікативно не зорієнтовані на відповідь. Вони виконують функцію стилістично яскравого образного засобу мовлення. Це риторична фігура у  вигляді запитання, яке не потребує відповіді: відповідь або закладено в  ньому самому, або вона вже відома слухачам.

Виконання практичних завдань

1. Прочитайте виразно вірш. Визначте основну думку. Над чим авторка змушує замислитися? Назвіть використані в тексті риторичні фігури.

Скільки коштують хмари в євро, доларах, кронах?

Поцілунок дитини, рученята в долонях?

Ніжний матері погляд і обійми коханого?

Як багато у світі в грошах непізнанного…

Скільки вартує Слово, молитовне, до Бога?

Квіт духмяної вишні, що росте край дороги?

Скільки вартує Сонце – коло див золотисте?

Небо синє? Багряне? А замріяно чисте?

Скільки коштує доля в діамантах, сапфірах?

Скільки коштує пісня білокрила на лірах?

Почуття світосяйні: Щира Вдячність? Пробачення?

Як багато чого у грошах не побачено…

М. Дем’янюк

Які ще риторичні фігури ви знаєте?

Риторичне звертання – риторична фігура, яка полягає в  тому, що висловлення адресується не конкретній особі, а  всім особам узагалі, відсутній особі, явищам природи, абстрактним поняттям.

Практичне завдання творчого характеру

Подані слова введіть у  складені вами речення так, щоб в  одних вони були підметами, а в інших — звертаннями. Уведіть у речення, де це можливо, частку о. Яку роль виконує частка о  при звертанні?

Батько, Україна, моя гімназія (моя школа), сучасник, рідне місто.

Ви створили прекрасні поетичні речення. А ще один засіб увиразнення поезії – це синтаксичний паралелізм. Це стилістичний засіб, фігура однакової синтаксичної побудови, розміщення схожих за певною ознакою членів речення або речень, своєрідне дублювання чого-небудь.

 «Хто швидше». З’ясуйте, чи є в наведених рядках синтаксичний паралелізм.

1. Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?

Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці! (пісня Марусі Чурай)

Дійсно, в останніх рядках немає синтаксичного паралелізму, але є інші зображувально-виражальні засоби. Ви помітили?

Повторювані сполучники зазвичай уживають перед кожним компонентом синтаксичної конструкції (і…і, ні…ні, або…або, то…то). Кожен доречно використаний у мовленні повторюваний сполучник стилістично вагомий.

Домашнє завдання

Параграф 43, впр.410

 

       Українська література 10 – Б клас на 30.01.2024

              “Тіні забутих предків” образи

“Тіні забутих предків” головні герої повісті Коцюбинського вигадані автором, але живуть в уяві кожного читача. Характеристика героїв твору “Тіні забутих предків” – Івана, Марічки, Палагни та Інших допоможе розкрити їх внутрішній світ та образи.

Характеристика Івана Палійчука

Іван Палійчук  — дев’ятнадцята дитина у родині. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою, дівчинкою з ворожого роду. Між дітьми зав’язується дружба, а згодом — кохання. Після смерті батька хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула.  З великого горя Іван йде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчується його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Іван йде за нею в ліс без страху, але мара зникає при появі чугайстра, доброго лісового духа. Потім Іванові вчувається її голос, і він, слідуючи за ним, падає з гори. “Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню…” “Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах. Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з’явився…”   “Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний. Оповідав, що пастушив на угорському боці…”

Характеристика Марічки

Марічка Гутенюк  — кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще з малечку. Поетична душа, складає і співає пісні, в той час як Іван грає на флоярі. Передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені.  Марічка Гутенюк та Іван Палейчук покохали одне одного, та їхні батьки ворогували та не сприймали почуттів закоханих. Зрештою, Марічка втопилася, поки Іван працював на полонині. А Іван потім уже не зміг знайти щастя ні в роботі, ні в подружньому житті з нелюбою Палагною. Знудьгувавшись за Марічкою, Іван піддався маренню та стрибнув зі скелі за химерою коханої.  Діти природи, Іван і Марічка у своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. Їхня фізична близькість сприймається не як розпуста, а як природнє продовження їхніх душевних поривань: «…все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця». Гармонія людини й природи, гармонія почуттів і дій — це те, що бачить автор у такому «первісному» житті гуцулів.

Характеристика Палагни

Палагна  — дівчина з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень.   На відміну від ніжної, вразливої та романтичної Марічки, Палагна постає як доволі вульгарна, приземлена жінка. Між Іваном та Палагною немає кохання, лише тверезий розрахунок. Їх шлюб, продиктований суто господарськими потребами. Але Палагна, як будь-яка жінка прагне уваги та любові, яку вона знаходить в обличчі сусіда, могутнього чарівника Юри. “Його Палагна була з багацького роду, горда, пихата, зарозуміла, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю…” “З неї була добра Газдиня…” “Палагна, що звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала…” “На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, як Іванова мати, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало у неї стільки намиста, що челядь з заздрощів аж розсідалась…”

Характеристика мольфара Юри

Юра  — мольфар, людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залеж­но від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни і прагне звести чарами Івана зі світу.

 

 

Українська мова 10 –б клас на 30.01.2024

З ІСТОРІЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ. СЛОВНИКИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

    Першим етапним словником став «Лексись» Лаврентія Зизанія (Вільно, 1596), 1061 словникова стаття. Лаврентій Зизаній-Тустановський (народився в 60-х роках ХVІ ст.— помер після лютого 1634 р.) був мовознавець, письменник, педагог, перекладач, церковний діяч. Тут церковнослов’янські слова, перекладені тодішньою українською мовою: алчба — голодность; ведро — погода; супруг — пара. Уперше використано екземпліфікацію (приклади в тексті), застосовано паспортизацію. Уперше слова проакцентовано.

Велике значення мав «Лексикон» («Лексиконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє») Памви Беринди (1627), підготовлений у друкарні Києво-Печерської лаври. Народився між 1555-1560 — помер 23 липня 1632 р. Близько 7000 статей, серед них близько 1400 онімів. Паспортизований. Низка статей енциклопедичні, іноді подана й етимологія. Уперше вказує на метафоричне й образне вживання слова. Уперше в східнослов’янській практиці вводить граматичні ремарки й відсилання («зри», «зр.»).

У ХІХ ст. з’являються словнички й словники О. Павловського, І. Войцеховича, І. Вагилевича, П. Білецького-Носенка, Ф. Шимановича, Т. Вітвицького та ін.

Перший великий Словник української мови уклав П. П. Білецький-Носенко (1774-1856). Обсяг понад 20000 статей. До реєстру добирались майже завжди слова, властиві тільки українській мові, або ж спільні з російською, але відмінні звуковим складом: він, вона, воно; вúтришок; витряк; гвинтúвка; копúлити; коровáй. Подаються відомості із словотвору, описується словозміна, даються синтаксичні коментарі.

Найвидатнішою лексикографічною працею до початку ХХ ст. був чотиритомний Словарь української мови за ред. Б. Грінченка, єдиний з усіх, який часто називають Словник Грінченка(1907-1909). Матеріал до нього опрацьовувала редакція журналу «Киевская старина». Це перекладний українсько-російський словник, хоча він деякою мірою й енциклопедичний. Так, у Словнику знаходимо рисунок верстáта (варстáта) й не тільки дефініцію, а й 34 деталі (і їх назви) гуцульського верстата. Незважаючи на обумовлене редакцією хронологічне обмеження (від І. Котляревського до 1870 року), автор зумів довести реєстр Словника до 68 тис. слів. Представлена літературна лексика ХІХ ст., фольклор, діалекти. Широко подає українську фразеологію, іноді з поясненням її походження.

Словнику Б. Д. Грінченка була присуджена Російською Академією наук друга премія М. І. Костомарова «за лучший малорусский словарь». Хоча сам Грінченко оцінював його скромно і вважав свій труд «першою сходинкою на шляху створення наукового українського словника».

З 1938 р. була розпочата робота над великим Російсько-українським словником. Війна призупинила роботу, та вона була відновлена в евакуації в Уфі, а потім у Москві. Словник був опублікований у 1948 р. з реєстром в російській частині в 80 000 слів і був доповнений і перевиданий уже як тритомний у 1968 р. з реєстром у 120 000 слів.

Важливим фактом став одинадцятитомний Словник української мови, що спочатку планувався як десятитомний; тлумачний, довідково-нормативний, публікувався в 1970-1980. Хронологічні рамки реєстру з граматичною та стилістичною кваліфікацією досить широкі — від Котляревського до наших днів, тобто до 1980 року. Укладачі зосередилися переважно на відбитті загальновживаної літературної лексики (мати, іти, праця, свій, учора). Проте немало тут і застарілих слів (війт, волость, кріпаччина), чимало відомих діалектизмів (ґазда, арідник, файний, вуйко). Рясна й фразеологія — десь 10-12 тис.: байдики бúти, брáти ноги на плéчі, альфа і омéга.

Словник укладений на основі 5-мільйонної картотеки НАН України, реєстр 134-135 тис. слів.

Важливе досягнення словникарів — Великий тлумачний словник сучасної української мови (укладач і редактор — В. Т. Бусел). Словник створено на основі мільйонної картотеки видавництва «Перун». До реєстру Словника внесено: 1. активну лексику української мови (відомо, відомості, відомство); 2. терміни й номенклатуру (асфальт, ракета університет); 3. назви народів і племен (болгари, китайці, поляни); 4. назви мешканців (львів’янин, луганець, луганчанка) (З посібника).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ . Опрацювати конспект уроку.

 

          Українська література 11 – А клас на 29.01.2024

 Борис Олійник. Огляд життя і творчості українського поета. «Вибір», «Пісня про матір»

22 жовтня 1935 -          Народився в селі Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині.

1953 - Закінчив десятирічку. Друкуватися почав ще в школі.

1953-1958 -         Навчався на факультеті журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Став переможцем Всеукраїнського поетичного конкурсу.

1959 - Збірка нарисів «За Сіверським Дінцем»

1959-1970 -  Очолював парторганізацію СП України і пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений з її лав і тим паче посаджений за ґрати.

Збірки поезій: «Б'ють у крицю ковалі»(1962),«Двадцятий вал»(1962),«Вибір»(1964), «Гонг»(1965), «Поезії»(1965), «Коло»(1968).

Травнь-червень 1986 - Одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.

Липень 1988 - на XIX конференції КПРС в Москві Борис Олійник, зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з'ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія». Поема «Сім». 1989 - «Поворотній круг»

1993 - Книга «Відступник, або Два роки в Кремлі»

1995 - Поетична збірка «Шлях»

2000 - Поетична збірка «Таємна вечеря»

2001 - Поетична збірка «Знак»

2007 - Поетична збірка «У замкненому колі. Із окупаційного зошита»

15 жовтня 2009 -          Удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

30 січня 2012 - Національною Академією наук України висунений кандидатом на здобуття "Нобелівської премії"

Помер 30 квітня 2017 року о 11 годині 45 хвилин на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби у Національному Інституті хірургії та трансплантології

ім. О. О. Шалімова НАМН України.

2. Аналіз поезій:

2.1. «Вибір»

Виразне читання поезії

ВИБІР
Над штормом, над шабельним зблиском,
Над леготом теплим в житах
Гойдається вічна колиска
Маятником Життя.

Життю — ні кінця ні начала.
І вічно по колу землі:
Комусь — лебеді від’ячали,
Комусь — ще сурмлять журавлі.

Один передбачливо очі
Прикрив ще за крок від межі,
Ввійшовши клітиною ночі
Тихенько: чи жив, чи й не жив?

А інший — на кроки не міряв:
Летів, і гримів, і... згорів,
І люди відкрили в сузір’ях
Зіницю нової зорі.

Коли б загадали: — Хочеш,
Одне лише слово твоє —
І вища — лаврова! — почесть
Чоло твоє обів’є,—

Я б вибрав найвищу почесть:
У чистім і чеснім бою
На чорному мармурі ночі
Зорю записати свою!

Аналіз поезії:

Тема: розповідь про різноманітний вибір людини у своєму житті.

Ідея: возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір.

Основна думка: Я б вибрав найвищу почесть:

                            У чистім полі і чеснім бою

                            На чорному мармурі ночі

                            Зорю записати свою!

Жанр: громадянська лірика.

Художні засоби

 Метафори: гойдається… маятником Життя», «сурмлять журавлі», «люди відкрили …зіницю нової зорі».

Антитеза: «На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!».

Епітети: «чистий бій», «теплий легіт», «вічна колиска».

Риторичне запитання: «Тихенько: чи жив, чи й не жив?»

Риторичний оклик: «Зорю записати свою!»

 

2.2. «Пісня про матір»

Теорія літератури

Балада — це ліро-епічний твір про якусь незвичайну, драматичну подію. Виникла у фольклорі, за часів романтизму упевнено утвердилась у системі літературних жанрів.

Прослухати аудіозапис пісні, ознайомитись із текстом

Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! —
сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? —
онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Махнула рукою —
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.

Аналіз поезії:

Тема: розповідь про матір, яка все життя працювала і виховувала своїх дітей .

Ідея: возвеличення образу матері, приклад шанобливого ставлення дітей до своїх матерів, виховання почуття обов'язку і відповідальності перед рідними.

Жанр: філософська лірика. Твір змушує нас замислитися і поміркувати над багатьма питаннями життя.

Проблематика: це відношення поета до матері, яке є віддзеркаленням його ставлення до Батьківщини.

 

 Творчість Бориса Олійника надзвичайно різноманітна, але більшість його творів характеризується близькими до фольклорних образами та стилем, легкістю ритміки, утвердженням зв'язку поколінь та найкращого у людині, а найвище призначення істоти на землі, за Борисом Олійником, — бути корисним людям та творити добро.

Домашнє завдання: виразне читання поезіїї Б. Олійника

 

           Українська мова 11 – А клас на 29.01.2024

              Діалог…Полеміка. Дискусія. Дебати

Дискусія — (від лат.— дослідження) коректне за формою публічне обговореннябудь-якогосуперечливого наукового питання; для неї характерні чіткість формулювання теми, бажаність дійти єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину, що дозволяє віднести дискусію до вищого розряду полемічного діалогу.

Дебати — (від фр. —сперечатися) обмін думками на зборах чи засіданні, як правило, у процесі обговорення доповіді.

Диспут — (від лат.— сперечатися, розмірковувати) публічне обговорення спірного наукового чи суспільно важливого питання; для нього характерна, як і для дискусії, бажаність дійти єдиної думки, встановити істину.

Полеміка — (від грец. — ворожий, войовничий) зіткнення різних або протилежних поглядів у процесі обговорення питань, гострий спір. Мета полеміки — не досягнення згоди, а перемога над протилежною стороною, ствердження власної позиції з використаннямбудь-якихзасобів.

Проблема — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, дослідження, розв’язання.

Істина — достовірне знання, що правильно відтворює реальну дійсність у свідомості людей.

Рольова гра  «Загальні вибори» - проведення дебатів

·        Обираємо президента

·        Група обирає політичну партію, кандидата в президенти, готує передвиборчу промову.

·        Кандидати по черзі вступають і відповідають на питання

·        Обирають президента таємним голосуванням

Домашнє завдання

– написати есе «Що означає бути громадянином своєї держави»

 

Українська література 10 –Б  клас на 29.01.2024

Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського "Тіні забутих предків"

"Тіні забутих предків", правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою.

Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя казкового народу, він прагнув зазирнути в душу людини, показати її світосприйняття і внутрішній світ. Коцюбинський — художник-психолог хотів зрозуміти саме психіку гуцулів, адже я маючи величезну фантазію, вони вірять в перекази і легенди, надзвичайні сили природи і ворожіння. Глибокі язичники, вони все життя проводять у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори, води. Вірять, що є люди, які знають мову духів, вірять в силу слова, в чародіїв, що супроводжують бурю, град і грім. Саме тому не останнє місце в повісті належить нявкам і Чугайстру, градівнику Юрі, що в змозі відвернути бурю, ворожці Химі, що неодноразово заважала і шкодила Іванові. Всі ці персонажі ще раз підкреслюють страх гуцулів перед нечистою силою і силами природи.

У повісті щільно переплітається фантастика і реальність. Особливості цього краю накладають певний відбиток навіть на побут, звичаї гуцулів.

З самого початку йде розповідь про хлопця, і нібито все досить просто, але вже й тут є елементи фантастичного. Неспокійний, дивний хлопчик все частіше наводить матір на думку, що при пологах, мабуть "не засвітили свічки" і їй замінили сина на бісеня. Отже, від самого народження Іван потрапляє в фантастичний світ вірувань, і вже в сім років він знав, що на світі є нечиста сила і злий дух править всім, що в лісах є лісовики та веселий чугайстер, що роздирає нявок. Ці знання ніколи не ставились під сумнів, так було і по-іншому не могло бути.

Фантастичною, наприклад, є зустріч малого Івана зі щезником. І хоч ми розуміємо, що це лише уява хлопчика, який дуже вірить в надзвичайні сили, але для Івана це досить реально і важливо.

У дорослому житті фантастичні елементи присутні в житті Івана в різних формах. Цікавим є свідоме обожнення вогню на полонині. Люди вірять в живу силу вогню, що захищає їх від ворогів, допомагає в повсякденному житті. Навіть просте запалення вогню супроводжується різними ритуалами і горить протягом літа.

Майстер психологічної новели, Коцюбинський знаходить напрочуд вдали засоби для розкриття внутрішнього світу Івана, поєднуючи його з природою Душа гуцула, не лише може чути мелодію гір, лісів, струмків, а й здатна створювати свою музику.

Протягом життя Івана супроводжують фантастичні події, що пов'язані зі світосприйняттям, вірування гуцулів. Найреальнішим, найчистішим є почуття між Іваном і Марічкою, але й воно незримо пов'язано з вигадками. Після смерті коханої Іван часто відчував її, це ніжний голос, наприкінці зустрічається з Марічкою-нявкою, розмовляє з нею. І розуміємо, що це лише плід збудженої уяви, але Іван ніби насправді чує поклик коханої, що змушує його йти на її пошуки, на її оклик і, втративши пильність, Іван зривається в провалля, а згодом помирає.

Є ще багато прикладів фантастичного в повісті: те що мольфар Юра зупиняє хмари, танець Івана на галявині із Чугайстром, ворожіння Юри над лялькою, що уособлює Івана, постійні ворожіння Пала гни на врожай, на гарну худобу та інші.

Вражаючим і дуже дивним є обряд поховання. У хаті лежить покійник зі свічкою в руках, в його головах спочиває душа, що ще не покинула хату, а біля нього поставлено багато лавок для людей, як в театрі. Трохи згодом зібралась молодь, щоб повеселитись. Сміх, крики в різних кутках хати, що продовжуються цілу ніч, і це в ту мить, коли поряд лежить покійник. Досить дивно для нас, але звично для гуцул якнайбільше людей повинно побудувати і якнайвеселіше повинно бути в хаті тієї ночі, щоб не було сумно і страшно жити людям цього дому. Автор хоче показати, що гуцули цінують життя більше, ніж смерть, що вони довго не замислюються над смертю людини, зневажають її і навіть не оплакують померлого.

Не є випадковою і назва повісті, що повністю віддзеркалює її зміст. Серед гуцулів, відрізаних горами від широкого світу, збереглися ті давні світовідчуття, коли природа і людина, дійсність і вигадка. Реальне й фантастичне зливались водне нероздільне ціле.

 

                                                                   

                          Українська мова  10 -Б клас на 29.01.2024

Словники як відображення історії і культури українського народу. Загальні відомості про словники

 Епіграф:  Неможливо уявити собі культурну людину, яка б не мала потреби в словнику, ніколи в нього не зазирала, не зверталась до нього.

 М. Рильський.

 ·        Говорити, не думаючи, – все одно, що стріляти, не цілячись.

                       Сервантес.

·        Читаючи гарних авторів, ми звикаємо гарно висловлюватись.                                                            Вольтер.

 Лексикографія  (від грецьких слів лексикос – той, що відноситься до слова, і графо – пишу) – це розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників.

 Реєстр слів – список усіх слів, що розглядаються у словнику.

Словникова стаття – це реєстрове слово та його опис

 Словникова справа має в Україні давні і славні традиції. Перший словник Лаврентія Зизанія вийшов  1596 року – 7 тисяч слів старослов'янської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову. У 1627 році у Києві Панва Беринда видає другий словник.

 Серед словників початку ХХ ст. варто згадати «Словарь української мови» Бориса Грінченка у чотирьох  томах,  виданий у Києві (1907-1909). Словник містить 70 тис. слів української літературної і народної мови ХІХ ст., перекладених або витлумачених російською мовою. Свого часу був відзначений премією Російської Академії наук. Деякі мовознавці вважають, що цей словник переобтяжений розмовними й діалектними варіантами. Але мене вразило інше. Всі слова, що починаються на  У-В , помістив на літеру У незалежно від того, яким ілюстрованим матеріалом користувався. Такі слова УДОВА, УРАГ, УРАГОВИЙ ,УЛАДІТИ ( записано кожне слово на окремому аркуші паперу, учень їх показує) подає, користуючись народномовними джерелами. А слово УДАЧА подається автором як багатозначне :                          « УДАЧА, чі, ж.1) Характер, натура,

 свойство. Удачу до чого мати.

                                                                  2) Удача, успіх.»

У сучасній літературній мові  УДАЧА і ВДАЧА розрізняються лексичними значеннями і не мають варіантів, вони однозначні.

Слово «енциклопедія» у перекладі з грецької мови означає «безперервне, систематичне навчання». З українських енциклопедичних словників варто назвати такі: «Українська радянська енциклопедія в 12-ти томах»  (1977 – 11985),  «Енциклопедія українознавства» за редакцією Володимира Кубійовича в 10 – ти томах.  Енциклопедіями називають і ґрунтовні довідкові видання з окремих галузей знань, систематизовані за алфавітом чи  в тематичному порядку: енциклопедія медична, технічна тощо.

Наприклад,    у нашій бібліотеці є…

 Древні говорили: «Є три речі, які не можна повернути: пущена стріла, сказане слово і втрачена можливість»

А великий поет розмірковував: «Ну що б, здавалося, слова?» Але потім, вболіваючи за долю скривджених, поневолених, він казав: «Я на сторожі коло їх поставлю слово». Великі  люди  завжди розуміли, яку велику силу має слово.

·        Чи  можете ви з  впевненістю заявити, що вже досягли мовленнєвого ідеалу, тобто повністю володієте   лексичним багатством рідної  мови?

·        Над чим же треба працювати в першу чергу?

  Активний запас лексики підлітка – 9000 слів, дорослої людини – 11700 слів, ерудита – 13500. Лексика видатних ораторів, письменників наближається до 20000 слів. 

Які ж поради дають мовознавці для того,  щоб навчитися добре говорити. 

 Щоб добре говорити, треба не тільки мати предмет розмови, а й уміти висловлюватися. Від чого це залежить?

Від вибору слів. Люди, які мало читають і мало говорять, мають дуже бідний словник. Говорячи, часто замовкають, підшукують слова. Через це їх мова малоцікава. Збагачуйте свій словниковий запас. Тренуватися щодня можна таким чином. Прочитайте якийсь невеликий твір, а потім спробуйте його вголос переказати. Практикуйте такі заняття систематично. Почувши чи прочитавши незнайоме слово, за допомогою тлумачного словника з'ясуйте його значення, запишіть до свого нотатника.  Мовленнєвому збагаченню також сприяють розгадування кросвордів.

Робота з епіграфом

     Часто молоді люди вдаються до вживання грубих, вульгарних слів. Це, на жаль, ознака не тільки бідного словникового запасу, а й відсутності виховання. Навіть цю проблему можна вирішити з допомогою словників, адже їх не випадково називають супутниками цивілізації. Зверніть увагу на епіграф уроку (зачитує).

Але щоб отримати від словників  допомогу, треба для початку знати,  яких типів бувають словники, а потім і те,  як ними користуватися.

Реєстр слів – список усіх слів, що розглядаються у словнику.

Словникова стаття – це реєстрове слово та його опис.

·         Чи користуєтесь ви електронними словниками?

Для чого служать двомовні або перекладні словники?   Доберіть українські відповідники до російських слів.

Жареный –

Натощак –

 Для чого служать орфоепічні словники? Запишіть слова, поставте наголос, потім перевірте  правильність вимови за орфоепічним словником:

Помилка, завдання .

 Для чого служать орфографічні словники?  Прочитайте виразно речення,  вставте пропущені букви, перевірте правильність написання за словником.

        Ідея українських л…ксикографів скласти повний словник української мови свого часу була втіл...на  у словнику за р…дакцією Бориса Грінченка у чотирьох томах.

 

Що таке синоніми?  Яка роль синонімічних словників?

Дібрати синоніми до слова  їсти 

 Дайте визначення фразеологізмів.  Доберіть із словника фразеологічних синонімів фразеологізми, що за значенням відповідають слову  «Голодний». 

 Що таке антоніми?  За словником антонімів дібрати антоніми до слів:

Батьківщина –

Щедрий –

 Для чого служать словники іншомовних слів? Доберіть українські відповідники до іншомовних слів:

Орфографія –

Екзамен –

 Поясніть роль  тлумачного словника, а також  значення слова «спеції». Порівняйте власне визначення  із статтею в  тлумачному словник

 Абсолютно всіх слів та їх значення  людина знати не може, але вона повинна знати, «де воно лежить». Якщо ж необхідного словника під рукою не виявилося, не панікуйте. Ту саму інформацію вам надасть електронний словник.

 Сподіваюсь, значення наступних слів вам вже відоме.  Назвіть їх за статтею  тлумачного словника:

-  Улюблена  в Україні страва з вареного тіста з начинкою … (вареники)

- Хліб, змащений маслом, прикрашений свіжими овочами… (бутерброд)

- Прозора драглеподібна солодка маса … (желе)

- Головною стравою японського столу зі свіжої риби є … (суші)

- Прохолодний древній напій… (квас)

Гарнір  ? знайдіть тлумачення слова.

Гарнір – це каші, макарони, картопля овочі тощо, що їх подають до м'ясних і рибних страв.

 Борис Грінченко на початку 20 століття уклав  український словник у 4 томах.  Словник містить 70 тисяч слів української літературної і народної мови.  Олесь Гончар говорив, що у ньому зібрано все, що «на той час вродило квітчасте поле живої української мови».

Квітчасте поле живої української мови збагачується постійно новими словами та термінами. Сьогодні українська мова обслуговує не тільки сферу духовної культури, а й пов’язана з усіма галузями виробництва. Словник різних професій, у тому числі і кухарів, постійно збагачується.  Але у контактах з представниками своєї професії, а також з клієнтами вам допоможе не тільки знання мови професії, а і доречно підібраний для мовленнєвої ситуації афоризм. Влучні і дотепні фразеологізми не тільки роблять нашу поведінку мудрішою, а мовлення багатшим, вони ще й відображають характер, темперамент, звичаї та уподобання українського народу.

 Той чи інший словник вам допоможе:

ОРФОГРАФІЧНИЙ  – якщо ви задумалися над написанням слова, бо воно є винятком до правила.

ДВОМОВНИЙ – якщо виникають проблеми з перекладом слів.

ОРФОЕПІЧНИЙ – тут особливості і вимови, і написання. Наголоси можна перевірити.

ТЛУМАЧНИЙ – пояснить лексичне значення слів.

ІНШОМОВНИХ СЛІВ – пояснить лексичне значення слів іншомовного походження.

ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ – пояснить значення стійких сполучень слів (фразеологізмів).

АНТОНІМІВ – допоможе знайти протилежне за значенням слово.

СИНОНІМІВ – допоможе підібрати синоніми до слів.

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ – висвітлить етимологію (походження) слова.

Домашнє завдання:

                                                                                                           

                      Тестування

1   Лексично неправильне словосполучення утворить іменник «легіон» із прикметником
А    іноземний
Б    почесний
В    військовий
Г    промисловий
Д    жіночий

2     Позначте речення, що містить застаріле слово
А    І можу поклястись на знамені, що мав би за найвищу нагороду потрібним бути власному народу.
Б    Марічка любила, коли він грав на флояру.
В    Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині.
Г    Козаки йшли під білими хоругвами, з піками, у зухвалих магерках.
Д    Маєва нічка леготом дише...

3      Лексичної помилки НЕМАЄ в рядку
А    чинний закон
Б    пам'ятний сувенір
В    вільна вакансія
Г    несподіваний сюрприз

4   Фразеологізм стріляний горобець означає
А    боязкий
Б    кмітливий
В    досвідчений
Г    сміливий

 5      Помилково вжито слово в рядку
А    знаний у столиці
Б    бувший у користуванні
В    охочий відвідати виставку
Г    необхідне для кожного
Д    прикрі помилки

6     З поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні
А    (Ретельні, проникливі) дослідження археологів підтверджують слова Геродота.
Б    Червоні жоржини (сильніше, потужніше) мерехтять росами.
В    Старі дуби (оточували, облягали) галявину.
Г    Представники різних поколінь не завжди (здатні, здібні) порозумітися.
Д    Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів

7       Помилково вжито слово в рядку
А    брати участь
Б    здавати іспит
В    додати води
Г    завдати шкоди

8    НЕ можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні:
А    За високими осокорами почало світліти (світлішати) небо.
Б    М'який (незлостивий) докір корисніший за нещиру подяку.
В    Ми не хотіли брати участь у цих темних (підозрілих) справах.
Г    Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого організму.
Д    Подекуди (місцями) пройшов сліпий дощик

9     Помилково вжито слово в рядку
А    брати участь
Б    здавати іспит
В    додати води
Г    завдати шкоди

 10     Лексичну помилку допущено в рядку
А    освітлювальний прилад
Б    освітній заклад
В    освічене перехрестя
Г    освітянська спільнота

11      Утворіть граматично правильні словосполучення.

1    згідно 2    відповідно 3    керуючись 4    усупереч

А    наказам Б    наказами В    наказів Г    до наказів Д    з наказами

 12        Доберіть синоніми.

Слово 1    абсолютний 2    автентичний 3    автономний 4    аналогічний

Синонім А    справжній Б    сучасний В    самостійний Г    схожий Д    цілковитий