Українська
література 11 – А клас на 29.01.2024
Борис Олійник. Огляд життя і творчості
українського поета. «Вибір», «Пісня про матір»
22 жовтня 1935 - Народився в селі Зачепилівка
Новосанжарського району на Полтавщині.
1953 - Закінчив десятирічку.
Друкуватися почав ще в школі.
1953-1958 - Навчався на факультеті журналістики Київського Національного
університету ім. Т. Г. Шевченка. Став переможцем Всеукраїнського поетичного
конкурсу.
1959 - Збірка нарисів «За Сіверським
Дінцем»
1959-1970 - Очолював парторганізацію СП України і
пишається тим, що за ці роки ніхто з його колег-письменників не був виключений
з її лав і тим паче посаджений за ґрати.
Збірки поезій: «Б'ють у крицю
ковалі»(1962),«Двадцятий вал»(1962),«Вибір»(1964), «Гонг»(1965),
«Поезії»(1965), «Коло»(1968).
Травнь-червень 1986 - Одним з перших
побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж
року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування
Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.
Липень 1988 - на XIX конференції
КПРС в Москві Борис Олійник, зупинившись на сталінському терорі 1937 року,
цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій
республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з'ясувати ще й причини
голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих,
із чиєї вини сталася ця трагедія». Поема «Сім». 1989 - «Поворотній круг»
1993 - Книга «Відступник, або Два
роки в Кремлі»
1995 - Поетична збірка «Шлях»
2000 - Поетична збірка «Таємна
вечеря»
2001 - Поетична збірка «Знак»
2007 - Поетична збірка «У замкненому
колі. Із окупаційного зошита»
15 жовтня 2009 - Удостоєний звання «Почесний доктор
Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
30 січня 2012 - Національною
Академією наук України висунений кандидатом на здобуття "Нобелівської
премії"
Помер 30 квітня 2017
року о 11 годині 45 хвилин на 82-му році життя після важкої і тривалої хвороби
у Національному Інституті хірургії та трансплантології
ім. О. О. Шалімова НАМН
України.
2. Аналіз поезій:
2.1. «Вибір»
Виразне читання поезії
ВИБІР
Над штормом, над шабельним зблиском,
Над леготом теплим в житах
Гойдається вічна колиска
Маятником Життя.
Життю — ні кінця ні
начала.
І вічно по колу землі:
Комусь — лебеді від’ячали,
Комусь — ще сурмлять журавлі.
Один передбачливо очі
Прикрив ще за крок від межі,
Ввійшовши клітиною ночі
Тихенько: чи жив, чи й не жив?
А інший — на кроки не
міряв:
Летів, і гримів, і... згорів,
І люди відкрили в сузір’ях
Зіницю нової зорі.
Коли б загадали: —
Хочеш,
Одне лише слово твоє —
І вища — лаврова! — почесть
Чоло твоє обів’є,—
Я б вибрав найвищу
почесть:
У чистім і чеснім бою
На чорному мармурі ночі
Зорю записати свою!
Аналіз поезії:
Тема:
розповідь про різноманітний вибір людини у
своєму житті.
Ідея:
возвеличення прагнення кожної людини мати свій
життєвий вибір.
Основна
думка: Я б вибрав найвищу почесть:
У чистім полі і чеснім бою
На чорному мармурі ночі
Зорю записати свою!
Жанр: громадянська лірика.
Художні засоби
Метафори: гойдається… маятником Життя», «сурмлять журавлі», «люди відкрили
…зіницю нової зорі».
Антитеза: «На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!».
Епітети: «чистий бій», «теплий легіт», «вічна колиска».
Риторичне запитання: «Тихенько: чи жив, чи й не жив?»
Риторичний оклик: «Зорю записати свою!»
2.2. «Пісня про матір»
Теорія літератури
Балада — це ліро-епічний твір про якусь незвичайну, драматичну подію.
Виникла у фольклорі, за часів романтизму упевнено утвердилась у системі
літературних жанрів.
Прослухати аудіозапис пісні, ознайомитись із
текстом
Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! —
сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? —
онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко...
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.
Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
красива і сива, як доля,
Махнула рукою —
злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі",-
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.
Аналіз поезії:
Тема: розповідь про матір, яка все життя працювала і виховувала своїх
дітей .
Ідея: возвеличення образу матері, приклад шанобливого ставлення дітей до
своїх матерів, виховання почуття обов'язку і відповідальності перед рідними.
Жанр: філософська лірика. Твір змушує нас замислитися і поміркувати над
багатьма питаннями життя.
Проблематика: це відношення поета до матері, яке є віддзеркаленням його ставлення до Батьківщини.
Творчість Бориса Олійника
надзвичайно різноманітна, але більшість його творів характеризується близькими
до фольклорних образами та стилем, легкістю ритміки, утвердженням зв'язку
поколінь та найкращого у людині, а найвище призначення істоти на землі, за
Борисом Олійником, — бути корисним людям та творити добро.
Домашнє завдання: виразне читання поезіїї Б. Олійника
Комментариев нет:
Отправить комментарий