Відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду однини
У родовому відмінку однини
іменники ІІ відміни чоловічого роду можуть мати
закінчення -а (-я) або -у (-ю): клен — клена,
гай — гаю.
Зверни увагу!
Уживання того чи
іншого закінчення залежить від значення
іменника.
У давальному відмінку однини
більшість іменників другої відміни чоловічого роду мають паралельно
закінчення -ові, -еві (-єві) і рідше -у
(-ю): батько — батькові і
батьку, рідний край —
рідному краєві і краю.
Зверни увагу!
У деяких іменниках
чоловічого роду (з кінцевими основи -ів-, -ов-)
у давальному відмінку однини можливе лише закінчення -у, -ю: острів —
остров-у, Яків —
Яков-у.
У знахідному відмінку однини
деяких іменників (назв неістот) можливі паралельні закінчення: писати
лист і листа, зрізати дуба і дуб, дати ніж і ножа, полагодити приймач і
приймача, узяти стілець і стільця.
В орудному відмінку однини іменники другої відміни чоловічого роду
·
твердої групи мають закінчення -ом: майстром,
робітником;
·
мішаної та м’якої груп мають закінчення -ем (після голосного та апострофа -єм): кущем,
ножем, секретарем,
слухачем; пирієм, урожаєм.
У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення: -і (-ї); -ові, -еві (-єві); -у (-ю).
·
Найчастіше вживається
закінчення -і (-ї): стіл
— на столі, камінь — на камені, поріг — на порозі, бік — на боці, рух — у русі.
·
Іменники з основою на
-к- мають, як правило, закінчення
-у (-ю): будинок — у будинку, сік — у соку, візок — на візку,
парк — у парку.
·
Закінчення -ові, -еві буває
переважно в назвах істот: батько —
при батькові, син — при синові, кінь — на коневі (і на коні, на коню).
Зверни увагу!
У давальному
й місцевому відмінках однини перед -і відбувається
чергування:
Г//З — поріг — на
порозі;
К//Ц — байрак —
у байраці;
Х//С — вухо — на вусі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий