Українська література 10 – Б клас на 12.03.2024

Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі («Слово, чому ти не твердая криця»).

Тематичний словниковий диктант «Слово-зброя».

Слово-меч (О. Олесь, Леся Українка), слово-кинджал (М. Лермонтов), слово — твердая криця, слово-штик (В. Маяковський, В. Сосюра), слово — куля (В. Сосюра).

Актор і музикант Олександр Скляр колись сказав:

Когда война на пороге,

Нам не убежать, не спрятаться,

Надо просто выбрать оружие, которым сражаться.

Леся Українка обрала слово.

У віршах, які дослідники відносять до громадянської лірики, лірична героїня Лесі Українки — патріот, мужня та незламна, витривала, волелюбна людина, яка служить Батьківщині словом — пробуджує національну свідомість співгромадян, запалює в них прагнення волі, бажання змінити статус країни. Вона оспівує подвиг заради батьківщини і вірить у її звільнення від полону. Саме тому утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі створює порівняння слова зі зброєю: «Слово, моя ти єдиная зброє».

Ми познайомимося з поетичним маніфестом, мистецьким кредо Лесі Українки, віршем «Слово, чому ти не твердая криця…». розкриємо його ідейно-художній зміст і будемо з його допомогою навчатися справжнього патріотизму.

Ідейно-художній аналіз змісту поезії

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб’єш…

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою…

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам.

1. Цього вірша Леся Українка написала 25 листопада 1896 року, після того, як у 1984-1985 роках у додаток до Емського указу з’явилися статті, які взагалі забороняли все українське.

2. Тема поезії та провідні мотиви. (Звернення до слова як до могутньої зброї в руках людини. Мотив значення художньої творчості, роздуми про призначення поета та поезії.)

3. Ідея твору. (Уславлення могутньої сили слова, яке може стати потужною зброєю у боротьбі за справедливість)

4. Жанр твору. (Громадянська лірика)

5. Ліричний герой. (Лірична героїня — борець за майбутнє свого народу, зброєю якої є слово. Його вона загартовує для майбутніх месників і сподівається на його силу більше, ніж на силу фізичну)

6. Образи, символи твору. (Алегорично-символічні образи: слово — гострий меч на катів, іскриста зброя, «щира гартована мова». — клинок, яку героїня «видобуть з піхви готова».)

7. Сюжетні лінії. (М. Рильський писав, що якби потрібно було б одним словом виразити творчість Лесі Українки, то цим словом була б боротьба. Саме боротьба за свободу народу словом- мечем — основа сюжету вірша. Його ліричний герой — поет, готовий до подвигу, до найважчих випробувань, борець, зброєю якого є «щира, гартована мова».

Перша строфа — звернення ліричної героїні до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, у наступній строфі вона аналізує своєю громадянську позицію. У третій строфі лірична героїня говорить про доцільність своєї письменницької праці. У четвертій строфі звучить думка про те, що її «слово». може стати «кращим мечем на катів». У двох останні строфах лірична героїня ділиться переконанням, що художнє слово стає міцною зброєю лише тоді, коли його візьмуть дужі месники, задля яких вона і гартує цю свою зброю)

8. Настрій твору. (Настрій мажорний, оптимістичний)

9. Художні засоби. (Епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки); метафори: слово — «зброя іскриста». «єдиная зброя». «меч на катів». «щира, гартована мова»; звернення до слова)

М. Євшан, один із перших дослідників творчості поетеси, назвав поезію великої доньки українського народу «цілою програмою духовного та культурного відродження». вогнем, «який має розпалити глухо роджений люд і зробити його видючим». Це «найсильніший вислів нової національної душі після Шевченка». Доведіть цю думку прикладами з вивчених поезій Лесі українки

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку.