Українська література 11-Б клас на 13.03.2025

                                             Ервін Умеров

Ервін Умеров (1938 – 2007) – кримськотатарський письменник, драматург, журналіст, редактор, перекладач.

Цікаві факти з біографії

Ервін Османович Умеров народився 1 травня 1938 року в селі Яни-Сала Жовтневого району Кримської АРСР у родині вчителів.

У 1944 році, шестирічним, разом з батьками та кримськотатарським народом був депортований у Середню Азію (Ферганську область Узбецької РСР).

1957 року закінчив середню школу №1 імені А. С. Пушкіна у райцентрі Алти-Арик, що був за шість кілометрів від глухого селища Паласан, де оселилася його родина.

З 1958 до 1960 року працював слюсарем-арматурником на нафтопереробному заводі, потім – інспектором районного статистичного управління.

У 1959 році з’являється перша публікація Е. Умерова – оповідання в збірці кримськотатарських письменників «Дні нашого життя», що була випущена видавництвом художньої літератури Узбецької РСР до декади мистецтва та літератури Узбекистану у Москві.

Через рік Ервін Умеров вступив до Літературного інституту імені А. М. Горького (Москва). Після закінчення навчання був направлений до Ташкента, де майже п’ять років працював у газеті «Ленин байрагъы», що випускалася кримськотатарською мовою («Ленінський прапор», орган ЦК КП Узбекистану). Потім переїздить до Москви і з жовтня 1971 року працює у Головній редакції літературно-драматичного мовлення Всесоюзного радіо на посаді редактора відділу літератури народів СРСР.

З 1966 року Ервін Умеров – член Спілки журналістів СРСР. Починаючи з 1976 року, працював старшим редактором відділу літератури народів СРСР у видавництві «Дитяча література». У 1978 році його прийняли до Спілки письменників СРСР. Після виходу на пенсію переїхав до Криму, 1993 року прописався в Симферополі і став на квартирний облік, щоб отримати з родиною житло. За 13 років чекання це питання так і не було вирішене. На 68-му році життя – 24 лютого 2007 року, Ервін Умеров помер у Москві від тяжкої хвороби. Похований згідно з його останнім проханням на батьківщині, у Криму.

Творчий доробок

За більш ніж 40-річну літературну діяльність Ервін Умеров створив понад 50 авторських книг кримськотатарською, азербайджанською і російською мовами, серед них видання творів тюркомовних письменників, перекладених ним російською мовою. Повість «Друга наречена», надрукована російською у видавництві «Радянський письменник», привернула увагу читачів з братніх республік, і книжки письменника почали видавати туркменською, азербайджанською, узбецькою мовами. Ціла низка творів Ервіна Умерова присвячена життю дітей та підлітків. А ще була велика кількість публікацій у газетах, журналах та на радіо.

Найпомітнішими стали оповідання про депортацію у 1944 році кримських татар з їхньої батьківщини – Криму. Ці твори були написані наприкінці 1960-х років, але не оприлюднювались через цензуру. Оповідання «Самотність», «Чорні потяги», «Дозвіл» поширювались «самвидавом» – тексти набирались на друкарській машинці й передавались з рук у руки довіреним людям. В авторському перекладі російською мовою вони були вперше надруковані 1961 року у збірнику «Чорні потяги».

Через 41 рік московське видавництво «Текст» за сприяння Фонду Сороса перевидало цей збірник. До нього, крім згаданих оповідань, увійшла документальна повість, яка теж була присвячена трагічним подіям депортації. Особливий успіх у читачів мало оповідання «Самотність». Умеров використовує у ньому прийом антропоморфізму, наділяючи головного героя твору – собаку з кличкою Сабирли (кримськотатарською мовою – терплячий), властивими для людей емоціями та рисами характеру, здатністю мислити. Твір «Самотність» увійшов до програми з української літератури для 11 класів середньої школи.

Нагороди

У листопаді 1991 року проводився конкурс на найкращу п'єсу для кримськотатарського музично-драматичного театру. Перша премія була присуджена Ервіну Умерову за п’єсу «Афат» («Стихія»), присвячену боротьбі кримськотатарського народу за повернення на батьківщину.