Українська література 11-Б клас на 15.04.2025

Марія Матіос. «Триєдина перспектива» (цикл), « Прості вірші» (цикл)- поезія як прояв сильної жінки в сучасному світі, яка може залишатися жіночною

Марія Василівна народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки, Чернівецька область в родині гуцулів.

У 1982 закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Працювала бібліотекарем університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.

Була заступником голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальним секретарем «Буковинського журналу». З 1997 мешкає в Києві. Працювала помічником секретаря РНБО України. З 2003 по 2010 рік— заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Перші вірші надрукувала у 15 років. Прозою дебютувала 1992 в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав Володимир Дрозд.

2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».
2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах до Верховної Ради України.
2014 — № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної Ради України.

Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.

Заміжня. Чоловік — доктор історичних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків НАКККіМ, Сергій Литвин. Має сина.

Марія Матіос – автор збірок віршів: «З трави і листя» (1982), «Вогонь живиці» (1986), «Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «На Миколая» (1996), «Жіночий аркан» (2001), «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007). Велику популярність здобули її книжки: «Життя коротке» (2001), «Фуршет» від Марії МАТІОС» (2003), «Бульварний роман» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), «Нація. Одкровення» (2006), «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (2008), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010), «Армагедон уже відбувся» (2011), «Вибране» (2011), «Черевички Божої матері» (2013), «Приватний щоденник. Майдан. Війна...» (2015).

Марія Матіос – Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся». Автором подання на Національну премію України імені Тараса Шевченка був Павло Загребельний, заслужений працівник культури України (2008), Лауреат літературної премії «Благовіст» та премії ім. Володимира Бабляка (в галузі публіцистики), переможець конкурсу «Книжка року 2004» за роман «Солодка Даруся», переможець конкурсу «Книжка року 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки», переможець конкурсу «Книга року 2008» за роман «Москалиця. Мама Маріца», Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки» (2007), Почесний громадянин міста Чернівців (2008).

2009 на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця» отримала диплом першого ступеня в номінації «Бестселлер».

22 січня 2015 року Марія Матіос отримала Орден княгині Ольги III ст. за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

12 січня 2011 року Марія Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України, заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її книгу "Вирвані сторінки з автобіографії" з книгарень. На захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк.

Дослідила свій родовід до 1790 року.

Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.

2.Словникова робота

Еліта́рна літерату́ра — один з двох потоків сучасного літературного процесу (іншим є масова література).

Елітарні твори вирізняються інтелектуальною та естетичною ускладненістю, наявністю багатого підтексту та зашифрованої образності. Часто суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого і розвиненого читача, який би у процесі знайомства з текстом залучався до «співавторства».

Елітарна література розрахована на читача, який має певний рівень внутрішньої культури та освіти, орієнтується в літературному процесі, опанував літературознавчу термінологію. У цих творах порушуються філософські та загальнолюдські проблеми, а також наявні широкі інтертекстуальні зв'язки.

Масова література (або тривіальна) — один з двох потоків сучасного літературного процесу (іншим є елітарна література).

Масова література — розважальна й дидактична белетристика, яка друкується великими накладами і є складовою «індустрії культури». Використовуючи стереотипи масової свідомості й популістську стратегію завоювання публіки, а також примітизувати художні відкриття «високої» літератури, такі твори передбачають спрощене, комфортне читання. Їх типові ознаки — пригодницький або звульгаризований романтичний сюжет, який має зовнішню напружену динаміку і часто щасливий фінал — «хепі-енд». До масової літератури належать бульварні, лубкові, любовні, детективні, кримінальні романи (бойовики), жанри коміксу, трилеру, фантастичні романи, фентезі.

 3.Виразне читання твору «Триєдина перспектива».

Лексична робота.

Перспектива (фр. perspective, від лат. perspicio ясно бачу) — термін, що має декілька значень:

·         Перспектива — система зображення об'ємних тіл на площині або який-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру і віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

·         Перспектива (геометрія) — в геометрії спосіб зображення фігур, заснований на застосуванні центрального проектування.

·         Перспектива — вид у далечінь.

·         Перспектива — види, плани на майбутнє.

4У циклі «Триєдина перспектива» М. Матіос змогла передати 3 основних етапи, через які проходить, напевно, кожна дівчина на шляху до самодостатньої людини. Письменниця не акцентує уваги на віку безіменної героїні твору, що є дуже важливою складовою цього циклу. У суровому світі, який здається створений для чоловіків, жінки знаходять у собі сили залишатись такими як вони є — зі своїми амбіціями, емоціями та почуттями. Якщо у першій частині ми бачимо персонажа тендітного, заляканого, з безліччю запитань, то наприкінці — це людина зі стержнем, яка не втратила своє особисте «Я» під тиском сучасного суспільства.

5. Виразне читання твору « Прості вірші»

6.У другому циклі поезій «Прості вірші» у центрі уваги стає дівчина як збірний образ усіх жінок та питання, які переслідують кожну з них протягом життя. У цій праці є відголоски буковинського колориту, адже сама М. Матіос родом з карпатського регіону. У кожній частину (усього їх 6) нам розкриваються питання, які турбують внутрішній світ дівчини. Вона хоче насамперед простого жіночого щастя — чудову родину, коханого чоловіка, добробут та здоров’я своїй сім’ї. Автор змалювала цілу бурю емоцій, що вирують у душі. З таким трепетом та коханням вона молиться за своє сімейне щастя, що в цих рядках розумієш всю силу жіночої молитви та слова.

Марія Матіос об’єднала тонкі грані жіночої душі у противагу консервативності чоловічого мислення. Це узагальнення образу сучасної жінки з нотами фемінізму.

Висновок: По суті, обидві поезії є художнім уособленням кохання та життя дівчини.

7.Завдання.. Скласти сенкан до слова ЖІНКА.

Д/З знати матеріал уроку