Українська література 5-А клас на 25.04.2025

  Всеволод Нестайко . Повість «Чарівний талісман»

  Дружба - найнеобхідніше для життя, так як ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав усі інші блага.

 Аристотель

 Без справжньої дружби життя - ніщо.

 Цицерон

Справжній друг пізнається в біді

 (Езоп)

Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, – це дружба

 (Франсуа де Лярошфуко)

 Надійний і вірний друг — великий здобуток.

Ксенофонт

Я все життя писав саме для дітей-

З любов’ю, болем і  тривогою

В.Нестайко

   У ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. Перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово. Книга з'явилася тому, що люди завжди прагнули зберегти і передати для нащадків свою мудрість, знання, красу художнього слова .  Сьогодні важко уявити наше життя без книг. Вони допомагають нам здобувати освіту, дізнаватися більше про навколишній світ, життя інших людей. Друковане слово нерідко стає порадником у різних життєвих ситуаціях.

  Книги — це справжня скарбничка мудрості. Недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах.  Народна мудрість каже, що книга вчить, як на світі жити. І це дійсно так.. Вона розкриває нам цікавий світ, допомагає мандрувати через століття і краще розуміти сьогодення.

 Сьогодні книга дещо втрачає свої позиції по відношенні до інших  засобів комунікації. Але, на мою думку, в цьому немає нічого поганого. Електронні книжки, які можна знайти в Інтернеті, значно полегшують і прискорюють доступ до потрібної людині інформації. А прихильників читання традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкуєшся з живою людиною.

 Гра «Літературний пінг-понг»

 Продовжи прислів’я про дружбу

- Дурний друг – недруг

- Річ краще нова, а дружба – стара

- Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже

- Приятелів тьма , а вірного друга нема

- Що тобі не мило, другові не зич

 - Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися

- Друга у скруті пізнають

- В лиху годину пізнаєм вірну людину

- Скарб – не друг , а друг – скарб

- Друг – боягуз гірший лютого ворога

- Дружба та братство – найбільше багатство

- Скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти

 Народився письменник в місті Бердичів Житомирської області 30 січня 1930 року.  Рід  батька мав козацькі корені. Дід був священиком на Тернопільщині. Дід по материнській лінії походив із селян-кріпаків із Житомирщини.

Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком,  він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може  тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий  та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,—згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. 

Скінчивши десятирічку, 1947 року майбутній письменник вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету. Всеволод Нестайко закінчив  навчання  в 1952 році.

 Тільки в часи незалежної України його твори витримали 53 видання. Книги В.  Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою тощо. Російською його книги виходили тринадцять разів.

 Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором.   В. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка». 

  З дружиною Світланою Пилипівною прожив понад 58 років. Вона його критик, помічниця і чарівна берегиня домашнього вогнища. Останні роки письменник жив у Києві, тяжко хворів, але продовжував працювати над новими творами.

16 серпня 2014 року помер Всеволод Нестайко, чиїми книгами вже кількадесят років зачитуються українські - і не тільки - діти, дорослі та пенсіонери 

 - Ідея повісті  ( возвеличення дружби, порядності, чемності, сили волі, вміння виявляти мужність і долати будь-які перешкоди, бути чесним перед самим собою.)

- Основна думка ( людину прикрашає не одяг, а вчинки, манера поведінки, ставлення до оточуючих, вміння прощати зло і відповідати на нього добром.)

  «Брейн-ринг»

Хто і за що дав  Марусику дав таке прізвисько?  (мама в дитинстві запинала його хусточкою і тато прозвав його Марусею)

Яке справжнє прізвище мав Сашко Циган?    (Непорожній)

Яке найулюбленіше ім’я в Бамбурах? (Сашко)

Як зветься село, де відбуваються події?  (Гарбузяни)

Як називається куток Гарбузян, де живуть хлопці?  (Бамбури)

Яке бажання загадав талісману Циган?    (машину)

Що колекціонував Сашко Циган?  (фотографії, вирізки, сувенірні макетики машин)

По скільки років хлопцям? (по 12)

Що побажав Марусик  від  талісману?  ( стати кіноартистом)

Яке бажання було у Журавля? (помиритися з друзями)

Через що посварилися хлопці? ( через кіношників)

Справжнє ім’я Марусика. (Сашко)

Хто з друзів схожий на птаха і на якого?  (Журавель)

Як звали   собаку?     (Бровко)

Хто любив розповідати сни?  (Журавель)

Хто був ватажком у хлопців?   (Циган)

Що таке чарівний талісман?   (суха жаб’яча лапка)

 

                            Сашки

                        Вірні друзі

     Романтичний куточок Гарбузян

  Як залишитися  вірними друзями?

     Чарівний талісман виконує бажання хлопців

    Хлопці посварилися через приїзд знімальної групи

 Незважаючи на надзвичайні випробування, хлопці залишаються  друзями

Журавель вдавано тоне, чарівний талісман допомагає друзям помиритися

 

 Заповіт дружби від Всеволода Нестайка

     Святе це діло – дружба. Найсвятіше і найчистіше почуття в світі, найчистіше воно в дитинстві. Бережіть і шануйте його! Бо найвірніші, найбільші, найкращі друзі в світі – це друзі дитинства. І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А той, хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється… І проживе той своє життя без дружби. І буде воно безрадісним, хоч, може, й довгим. І не відчує він себе по-справжньому Людиною. Бо найбільше ти Людина, коли щось робиш для друга. Пам’ятай про це!

 Домашнє завдання

1. Написати твір-мініатюру «Якою є справжня дружба»