Українська мова 11- Б клас на 30.04.2025

           Виступ на зборах, семінарах (підготовлений).

Ораторське мистецтво зароджувалось у Давній Греції. Риторику величали царицею всіх мистецтв. У в одній із легенд розповідається про найвидатнішого афінського оратора Демосфена, який довго тренувався, намагаючись навчитися проголошувати публічні промови. Першу його промову публіка зустріла зі сміхом і знущаннями: Демосфен був малий на зріст, мав слабкий голос, гаркавив, нервово посмикував плечем. Афіняни не дали йому навіть закінчити промову. І Демосфен вирішив подолати недоліки. Аби навчитися голосно говорити, він ходив по берегу моря, заглушаючи своїм голосом шум хвиль, набравши в рот камінчиків, читав напам’ять уривки поетичних творів. Для того, щоб перебороти свою звичку посмикувати лівим плечем, Демосфен ставав під висячий меч.

У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя. З того часу колене століття дарувало людству майстрів публічного виступу. Змінювалися часи і народи, та незмінними умовами успіху ораторів залишалася величезна робота над своїм словом, над наданням йому сили, впливовості та значущості, над удосконаленням вміння виступати перед широким загалом.

Справжнє мистецтво красномовства – це вміння сказати все, що потрібно, не більше, але й не менше. Прикрашають мову образні вислови. Вмілий оратор використовує цікаві порівняння, яскраві метафори, епітети. А застосування крилатих виразів, афоризмів, прислів’їв допомагає утримувати увагу слухачів.

Ознакою культури мовлення є плавність. Не повинно бути невиправданого повторення фраз, мовчання. Потрібно пам’ятати про дикцію. Дикція – чітке, вірне вимовляння звуків. Працюючи над мовленням, потрібно розвивати силу і чистоту звука, гнучкість голосу.

Давньогрецькі оратори виділили п’ять етапів підготовки виступу: 1) підбір матеріалу, фактів і аргументів; 2) складання плану; 3) літературна обробка тексту; 4) вивчення тексту для вільного викладення перед слухачами; 5) відпрацювання художнього виконання, виголошення з відповідною інтонацією, мімікою та жестикуляцією.

М. Ломоносов, А. Коні порівнювали красномовство з поезією й акторською майстерністю. А давньоримський оратор Цицерон писав: „Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий шабель пошани: одне – це мистецтво гарного полководця, друге – мистецтво гарного оратора“.

Відомим українським оратором був Феофан ІІрокопович. Прославилися красномовством також І. Франко, О. Довженко, О. Гончар. Справжніми володарями слова сьогодні є Д. Павличко, І. Драч, В. Яворівський та ін.

Мистецтво публiчного виступу — складне мистецтво, але ви повиннi оволодiти його основами, тому що у життi кожної людини часто складаються ситуацiї, коли треба виступити, представити і довести свою точку зору. Тому дуже важливо навчитися прийомам, що роблять промову змiстовною, правильною i красивою. Неможливо стати оратором, не виступаючи, не тренуючись постiйно.

                                       РОЗУМОВА РОЗВИНЕНІСТЬ

Розумова розвиненість (із тлумачного словника) – зрілість здатності людини мислити, вищість у відобра женні й пізнанні об’єктивної дійсності, вищий щабель мислення, інтелектуальна досконалість;                                           – складова частина інтелігентності. 

Яку людину можна вважати розумною? Яка це людина? Відповідь ілюструйте прикладами.

У якій залежності знаходяться розумові здібності людини з рівнем її знань? 

Які мислительні операції ти знаєш? Чи вмієш ти їх здійснювати? Чи вважаєте ти себе розумною людиною? 

Чи залежить розумова розвиненість людини від її фаху, професії? Обґрунтуйте. 

Чи залежить фах, професія людини від рівня її розумової розвиненості? 

ОСВІЧЕНІСТЬ

Освіченість (із тлумачного словника) – рівень освіти, властивість того, хто  отримав освіту, різнобічні знання в процесі навчання;

       – складова частина інтелігентності. 

       Ви здобуваєте освіту, тобто здобуваєте знання в процесі навчання. Для чого це потрібно? Чи потрібно це взагалі? Відповідь ілюструйте прикладами. 

Чи всі знання, які пропонує вам школа, вам потрібні? Чому? 

Ти обрав свій майбутній фах? Чи отримуєш ти в школі фахові знання? Наведи приклади.

Людина, що здобула освіту, отримує документ (атестат, диплом тощо). Чи завжди подібний документ свідчить про ґрунтовність засвоєних знань? Чому? 

Чи отримуєш ти в школі життєві знання? Які це життєві знання? Які навчальні предмети збагачують тебе знаннями життя? 

Чи хочеш ти мати освіченість? Із яких знань, на твою думку вона має складатися?

 

КУЛЬТУРА

Культура (із тлумачного словника) – освіченість, вихованість (уміння володіти своїми почуттями, уміння добре поводити себе в товаристві; набуття навичок пристойного поводження внаслідок виховання; чемність, ввічливість).    

Охарактеризуйте культурну, на ваш погляд, людину. Яка це людина? Які риси їй притаманні?

Що означає володіти своїми почуттями? Чи відноситься до цієї здатності розсудливість, виваженість, тактовність, стриманість? Яку загрозу для оточуючих становить людина, яка не може володіти своїми почуттями? 

Що означає добре поводження в товаристві? Як це пов’язано з рольовою поведінкою людини?                                                                                                                           

Що таке пристойне поводження? Хто чи що виступає в якості регулятора пристойності? Яке відношення має мораль до проблеми пристойного поводження? 

Що є чемність, ввічливість? Охарактеризуйте чемну, ввічливу людину. У чому ви вбачаєте причини нечемної, неввічливої поведінки своїх однолітків? 

Що ви розумієте під вихованням? Що таке вихованість? Хто (що) виховує сучасну молодь? Чи завжди це позитивний вплив? Як молода людина може вберегтися від негативних впливів?

 

                      ІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Інтелігентність (із тлумачного словника) – розумова розвиненість, освіченість, культурність;   

– властивість інтелігента, інтелігенції. 

Інтелігенція (із тлумачного словника) – соціальна група, що складається з освічених людей, яким притаманна велика внутрішня культура, які професійно займаються розумовою працею, розвитком і поширенням культури. 

Інтелігент: 

-людина, яка має інтелігентність;        

- представник інтелігенції.

   Яку людину можна назвати інтелігентом? Охарактеризуйте з точки зору обох трактувань.  

Чи завжди представник інтелігенції має внутрішню інтелігентність? Чому? Яка існує загроза суспільству від подібного явища?                                                                 

Чи часто люди, які не відносяться до інтелігенції за родом занять, є справдніми інтелігентами?

Чи добре це? Чи має так бути? 

Що важливіше: мати інтелігентність як внутрішню духовну рису чи бути представником інтелігенції?  

Чи не заважає інтелігентність досягати успіху в житті? Чи поєднувані інтелігентність і бізнес?                                                                                                     

Ти хочеш мати інтелігентність? Чому? Навіщо тобі ця риса?