Українська мова 11-Б клас на 30.04.2025

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка називає водночас дію й ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?: уторований шлях, прибрана кімната, зів’яле листя, здивовані діти.

2)        Властивості прикметника, що притаманні дієприкметнику.

Дієприкметник називає ознаку предмета (посивілий, змарніла, зеленіюче, розхристані), має рід (забутий, забута, забуте), число (відпочиваючий, відпочиваючі), відмінок (сяючий, сяючого, сяючому, сяючий, сяючим, (на) сяючому), виконує ту саму синтаксичну функцію, що й прикметник, тобто виступає в ролі означення або іменної частини складного присудка:

3)        Властивості дієслова, що притаманні дієприкметнику.

Дієприкметник називає дію (засмучений, здивована, видобуте, доглянуті), має вид (прочитаний, читаний), час (існуючий, бувший), у реченні виступає присудком: Грядка граблями розрихлена, розпушена, боками грабель цупко ущільнена для чепурності й межі, ще і яружкою обведена по всіх чотирьох сторонах. (І. Чендей)

4)        Активні й пасивні дієприкметники.

Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета: співаючий птах; пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета: спійманий птах.

5)        Дієприкметниковий зворот.

Дієприкметник із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, то у вимові він виділяється інтонацією, а на письмі відокремлюється комами: Земля, полита дощем, парувала.)

2.    Опрацювання таблиці «Дієприкметник як особлива форма дієслова».

Дієприкметник як особлива форма дієслова

Значення	Відповідає на питання	Морфологічні ознаки
		прикметника	дієслова
Ознака предмета за дією	Який? яка? яке? які?	Має залежні від іменника форми роду, числа, відмінка; у реченні виступає означенням	Має доконаний і недоконаний вид, теперішній і минулий час, активний і пасивний стан; може мати залежні слова: іменник, прикметник, прислівник; у реченні виступає присудком

 

3.    Робота з підручником.

           Опрацювання теоретичного матеріалу

           Виконання вправ і завдань

1)        Установіть зв’язок між головним і залежним словами в словосполученні, зробіть висновок щодо значення залежного слова.

Сиве волосся (прикметник показує постійну ознаку); волосся посивіло (дієслово виражає дію чи стан предмета, що відбувається в часі); посивіле волосся (дієприкметник виражає ознаку предмета, але таку, що зумовлена дією самого предмета або дією над предметом).

3)        Утворіть від дієслів дієприкметники, що вказують на ознаки діючого предмета та предмета, з яким щось роблять або робили.

Співати, відчинити, колоти, розквітнути, купати.

Запишіть речення, підкресліть дієприкметники, визначте їх рід, число та відмінок.

Лозиночка заплакана стоїть, а дуб поламаний лежить. (Л. Глібов) Сонячний промінь ронить сяючу стягу. (Марко Вовчок) Буде бите царями сіянеє жито. (Т. Шевченко) Роздягнуті дерева також мерзлякувато зіщулились. (Є. Гуцало) Осінь позолоченим свічадом опустилась на сади старі.

Домашнє завдання

Запишіть прислів’я і приказки, поясніть їх значення, визначте синтаксичну роль дієприкметників.

Лякана ворона і куща боїться. У бідного свита вітром підбита. За одного битого двох небитих дають. Відрізаний окраєць до хлібини не приставиш. Каяття лицеміра гнилими нитками шите. Не хвалися урожаєм на незасіяній ниві. Ну і дівка: коса не плетена, хата не метена, борщ не зварений! Легко зароблені гроші купи не тримаються.