Українська мова 10 – А клас на 03.03 – 06.03

       Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту                                  публіцистичного стилю із творчим завданням.

                                 Висока блакить українського неба

       Коли б мені довелося читати лекцію про Україну для неофітів, можливо, моє звернення було б таким: і світ, і ми, українці, перебуваючи зараз уже на порозі XXI століття, ще тільки маємо відкрити для себе Україну. Багато в чому вона для нас ще «земля невідома».

   Звідки ми? Що означала для Євразійського континенту виявлена в регіоні середнього Дніпра так звана трипільська культура, перед загадковістю якої наука поки що зупиняєтьсяв подиві? І чому так багато спільних слів, що однаково звучать у мові українській і в мові санскрит? І як сталося, що орнаменти стародавньої Індії віднаходимо на писанках, розмальованих у хатах карпатських лісорубів? Ясно одне: міграція культур, розселення і взаємодія народів у прадавні часи відбувались не завжди так, як це досі нам уявлялось. Кілька століть перебування України в режимі колоніальної царської імперії обмежувало можливості справжньої науки, на догоду імперським замовленням спотворювалась наша національна історія, викривлялись самі її витоки, Україна була своєрідною етнографічною резервацією… Отже, правдиві відкриття ще чекають Колумбів нашої духовності. Київська Русь і Галицька Русь — із їхньої єдності вродилась українська нація. Нація трудова, неагресивна і винятково обдарована, яка навіть і в умовах несприятливих спромоглася збагатити своїми духовними цінностями і європейську, і світову культури. Формування нації визначалось багатьма чинниками. Звичайно, волелюбний дух козацтва — це Україна.        Україна — це і Шевченко з титанізмом його творчої могутності, і розум геніального Потебні та математика Остроградського, це й енциклопедизм Івана Франка, і витонченість інтелігентки Лесі Українки та її матері Олени Пчілки, це й невсипуща праця Бориса Грінченка та ще багатьох-багатьох.

    Для світу Україна була справді «земля невідома», загадкова земля в центрі Європи, небагато хто там знав, яке зло чинилося на цій благодатній землі. Індиферентність громадської думки західних країн до проблем України свого часу нами сприймалася з болем, була для нас тим більше прикрою, що Україна завжди тяжіла до європейської культури, усвідомлювала себе її органічним компонентом. Нині помітно зростає інтерес до України. «Ви сильний народ»,— сказав нещодавно в Борисполі високий заокеанський гість,мабуть, це був не лише вияв дипломатичного етикету. Ми сильні вже тим, що всі жахіття пережили, все витримали і не загинули. Україна сильна, бо виявила світові ціле ґроно геніїв таких масштабів, як Шевченко, Бортнянський, Гоголь, Франко й Грушевський. З України пішли на простори планети такі наші сучасники як геніальний Вернадський, скульптор Архипенко, всесвітньо відомий математик Микола Боголюбов — і це ж усе Україна, і все це свідчить, який вона має могутній, дивовижних можливостей потенціал.

Словникова робота.

Оберіть синоніми до слів міграція, потенціал, імперія.

 Визначення теми, головної думки, стилю

тексту.

 Складання плану тексту.

Орієнтовний план.

 I. Україна ще «земля невідома».

II. Загадкова українська культура.

1. Трипільська культура.

2. Українська мова і санскрит.

3. Писанки й орнаменти стародавньої Індії.

4. Взаємодія народів.

III. Спотворена національна історія. ІV. Трудова, обдарована українська нація.

ІV. Формування нації.

1. Українське козацтво.

2. Науковці.

3. Українські письменники.

V. Індиферентність громадської думки Заходу щодо України.

VI. Сильна держава.

1. Українці — «сильний народ».

2. Генії світового масштабу.

 

Оголошення творчого завдання.

Доповніть переказ роздумами про місце України у світовій спільноті.

 Домашнє завдання. Закінчити роботу над переказом

 

Українська мова на 02.03  10 – А клас

ПОВНОЗНАЧНІ ТА СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУКИ І МОДАЛЬНІ СЛОВА. ПОНЯТТЯ ПРО ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ, ГРАМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ФОРМИ. ВЗАЄМОПЕРЕХІД ЧАСТИН МОВИ

Уважно прочитайте текст. У якому стилі він написаний? Доведіть свою думку. Якими мовними засобами послуговується автор для витворення картини настання нового дня? Назвіть ужиті в тексті змінні та незмінні частини мови.

Уже було зовсім світло, повітря стояло в улоговині густе й синє, а ген там, оддалік, таке яскраве, наче аж лунке. Золотиста зелень смерек безшелесними широкими потоками збігла по схилах, а там, де ще лежали ранкові тіні, вона була схожа на шкуру бурого ведмедя. Окроплене живлющими променями, все навкруг здавалось лагідним, умиротворяло (Є. Гуцало).

Поміркуйте,чому вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. Складіть кілька речень з вигуками.

Пригадайте, що таке лексичне значення слова? Що таке граматичне значення слова? Прокоментуйте висловлювання.

«Лексичне значення слова виражається основою слова, а граматичне — його формами, які є матерією цих значень, своєрідним його «одягом» (З підручника).

Визначте засоби вираження граматичних значень у наведених словах.

Вікно — у вікні, штовхати — штовхнути, могутній — могутніший — наймогутніший, сестри — сестри, новий — нова — нове, писати — записати, стола — столу, вибирати — вибрати, полиця — на полиці.

У сучасній українській мові є невідмінювані слова, яким не властива номінативна функція, які не називають певних понять і в той же час не виражають будь-яких зв’язків або відношень між членами речення. Це — модальні слова. Модальні слова виражають відношення того, хто говорить, до висловлюваної ним думки або її частини. Наприклад, Ночі ті, та гітара й жоржини, може, сняться тепер і тобі. Модальне слово може виражає невпевненість у реальності висловленого автором.

Модальне слово зрозуміло в реченні На вітер я слів не кидаю і, зрозуміло, свою обіцянку виконаю виражає відношення того, хто говорить, не до всієї висловленої думки, а лише до її другої частини.

Модальні слова не належать до частин мови, а також не входять і до системи службових слів, або часток мови.

Від частин мови модальні слова відрізняються як відсутністю номінативної функції, отже, і лексичного значення, так і синтаксичними особливостями. Вони не бувають членами речення, а вживаються як вставні слова.

Від службових слів модальні слова відрізняються тим, що вони не виражають будь-яких граматичних відношень між членами речення (З підручника).

► Складіть кілька речень, використовуючи модальні слова.

Поміркуйте, до якої частини мови можуть належати наведені слова?

Лови, клич, молодий, зла, три, милі, край, дорогий, чайна.

Коментар учителя. Буває, що окремі слова при спілкуванні людей (у реченнях) виконують не властиву (не типову для них) їм синтаксичну функцію — тоді говорять про перехід (чи взаємоперехід) частин мови. Залишаючись формально певною частиною мови (іменником, прикметником і т. д.), слова міняють свою синтаксичну роль (З підручника).

Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови (К. Мотрич). 2. Ліна стояла край дороги, обвіяна гарячим степовим повітрям (О. Гончар). 3. Про хворих сьогодні заявили лише дві матері (Ю. Збанацький). 4. О люба Інно, ніжна Інно (М. Рильський). 5. Але «ура» не згасало, воно спалахнуло, як іскри (О. Гончар).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Написати реферат на тему: «З історії вивчення частин мови».

 

Українська література на 02.03  10 – А клас

«Людина» - перший твір в українській літературі з розкриття ідей емансипації. Тема долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища

Мета: опрацювати зміст повісті О. Кобилянської; допомогти учням у з'ясуванні проблеми вільного життєвого вибору, рівноправності жінки в повісті; виховувати розуміння важливості свідомого вибору життєвого шляху.

Повість О. Кобилянської «Людина» — перший в українській літературі твір, у якому порушено проблему емансипації жінки. Устами своєї героїні Олени Ляуфлер письменниця заявляє протест проти традиційного трактування ролі жінки в суспільстві, обмеження її інтересів трикутником «діти — церква — кухня», знеособлення людини взагалі та висловлює сміливі погляди нової жінки на питання вільного життєвого вибору та рівноправності жінки в суспільстві. Про те, до яких висновків своїм твором письменниця підводить кожного з нас, ми і поговоримо сьогодні.

СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вперше повість була надрукована в 1893 році в журналі «Зоря», але не втратила своєї актуальності і сьогодні. Адже і в наш час надзвичайно часто перед жінкою постає нелегке питання: «А який же вибір зробити: сім’я чи кар’єра, любов чи розрахунок, самореалізація, розвиток власного творчого потенціалу чи пошук шляхів забезпечення виживання сім’ї?»

Бесіда з учнями

✵ Що вам відомо про участь О. Кобилянської у феміністичному русі?

✵ Що таке емансипація? (Емансипація (від лат. терміна «звільнення сина від батьківської влади» ) — звільнення від залежності, скасування якихось обмежень. Поняття «емансипації жінок» в різний історичний час мало різне значення. У ХІХ- ХХ ст. воно означало боротьбу жінок за рівні з чоловіками права.)

✵ Кому О. Кобилянська присвятила свій твір? Чому? (Н. Кобринській, українській письменниці, яка у 1884 р. у Станіславі (нині Івано-Франківськ) заснувала «Товариство руських жінок». Як громадська діячка, Н. Кобринська в 1891 році в Стрию скликала перше жіноче віче, на якому виступила з промовою про дитячі садочки та їхню доцільність у державі, організувала видання альманахів «Наша доля» та «Жіноча бібліотека», в яких друкувалися твори галицьких і буковинських письменниць на тему емансипації)

✵ У яких іще творах О. Кобилянської йдеться про нових жінок-інтелектуалок? («Меланхолійний вальс»)

3. Свій твір письменниця назвала «Людина». (Перша його назва «Вона вийшла заміж» )

Яка назва, на вашу думку, більш вдала? Створіть асоціативний кущ «Людина».

Людина — біологічна істота; родина; оточення; носій ідей; мета життя; шлюб; діти; навчання; моральні принципи; рід занять; член суспільства і под.

Що розуміє під поняттям «людина» головна героїня повісті?

Довідка

Людина — це найбільш загальне поняття, що використовується у соціології для характеристики органічної і надорганічної форми еволюції (за Спенсером), яка являє собою діалектичну єдність біологічних і соціальних властивостей, причому соціальні є визначальними для цього поняття.

Мозковий штурм

Чи була для оточення, в якому жила Олена, жінка людиною? Знайдіть у творі цитати, які підтверджують вашу думку. Відповідаючи на питання, схарактеризуйте погляди на роль і місце жінки в суспільстві Олени, Стефана Лієвича, батьків Олени та їхніх знайомих, Фельса. А якої думки щодо цього питання дотримуєтеся ви?

(Один із персонажів повісті говорить, що, «якби вона (Олена) була хлопцем, були б з неї вийшли люди. А так жінка… що почне жінка з надвишкою розуму при горшках і мисці?» «Абсолютизм у родині — се річ наймудріша»; «Моя воля — се воля всіх»;

«Дисципліна мусить доводиться до останніх косеквенцій, особливо у жінок. Жінка — то молодий кінь. Почує сильну, залізну руку, так і подасться і вліво і вправо. Я не кажу поводи стягати, але й не надто попускати». (Старий майор рекомендує батькові приборкати Олену, як коня.

Стефан Лієвич: «Будучина жіноча лежить в її руках. Нехай озброюється кожна по можливості, відповідно до обставин, а зброя їх яка чиста, яка сильна, як варто по неї сягнути! Се — знання, Олено!» )

З повісті перед нами постають реалістичні картини життя родини австрійського чиновника, цісарсько-королівського лісового радника Ляуфлера — батька чотирьох доньок та одного сина. Ляуфлери та їхні друзі, лікар, майор, податковий урядовець і приятельки пані радникової дотримуються патріархальних поглядів на жінку, специфічно трактують гендерні проблеми. Традиційно дочок готували до пасивної ролі покірних дружин. Для чоловіка ж найвищою честю вважалося вірне служіння монархії. Тому на сина, Германа- Євгена-Сидора, який навчався у вищій школі, батьки покладали великі надії, сподіваючись, що з нього вийде «значний чоловік». Батько дбав про матеріальне забезпечення родини, а мати опікувалася вихованням дітей: дівчат навчали французької мови, танців, давали їм основи музичної грамоти та малювання.

Але Ірина, а особливо Олена, багато читали, говорили про рівноправність жінки з чоловіком, про право на працю та утримування себе в житті без очікування заміжжя, чим викликали обурення матері, яка вважала, що така поведінка дочок відштовхне від них «вигідні партії». Одна з приятельок пані радникової якось зауважила: «Хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Най би моя дитина виступила з такими нісенітницями, я її вже скоро привела б до розуму!»

Олена вступає в конфлікт з оточенням, яке не бажає її зрозуміти. Лише Стефан Лієвич, що здобував освіту за кордоном, підтримував дівчину, за що вона і покохала його щиро та віддано. Дівчина не уявляє себе в ролі дружини, яка повністю залежить від чоловіка і життєвих обставин.

Вона впевнена, що найголовнішою умовою шлюбу є кохання, і вірить, що почуватиметься щасливою, якщо вийде заміж за чоловіка, який підтримує ідею рівноправності статей. Для Олени Стефан став живим втіленням її мрії про коханого. Вона вражена прогресивністю його поглядів, самостійністю думки, його не може не захоплювати розкутість її суджень. через змалювання взаємин цих молодих людей О. Кобилянська проводить неоромантичну ідею кохання як світоглядної спільності.

Але змінилися життєві обставини. Тепер вони вирішували долю Олени. Улюблений син пана Ляуфлера виявився картярем і покінчив життя самогубством, самого радника звільнили з посади, родина опинилася у скрутному матеріальному становищі. Зарадити всьому могла лише Олена, погодившись на одруження із пересічним, але багатим німцем Фельсом. У цьому трагедія її особистості. Адже дівчина не може покохати цього показного «молодого фештера з красивими кіньми», бо він занадто простий для неї зі своїми убогими інтересами та запитами. яким же зображує майбутнього чоловіка Олени письменниця? Він не приховує, що думати не любить, читає інколи, бо так прийнято серед чоловіків його кола. Фельс абсолютно переконаний, що для жінки читання — зайве заняття, яке відволікає її від хатніх справ. Він навіть не здогадується, якою є насправді його наречена. Побачивши Олену в сльозах напередодні вінчання, реагує на це простакувато: «Ха-ха-ха! Ти плачеш, Олено? Ну, звичайно, як усі дівчата перед шлюбом!..»

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Дати коротку характеристику оточення, у якому живе Олена.

Батько — голова сім’ї, яку намагається будувати за принципом «Моя воля — це воля всіх». Доньку, яка посміла суперечити його вимогам, називає «гадюкою».

Мати — жінка обмежена і зарозуміла, пишається сином. Навіть не намагається зрозуміти доньок. їй не подобається їхня любов до читання. Хоча знає, що Олена відповідальна, саме на ній тримається господарство.

✵ Герман-Євген-Сидір — …

✵ Маргарет — …

✵ Ірина — …

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити матеріал уроку.

2. Підготувати цитати до характеристику образу Олени Ляуфлер.