Українська мова 10-Б клас  на 06.09.2023

Мовний «суржик», його причини. Проблеми екології української мови

Згадаємо вислів видатного українського педагога Василя Сухомлинського: «Слово – найтонше доторкання до серця, - воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово має радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити…» Пам’ятаймо про це і в навчанні, і в роботі, і в побуті, і будемо вчитися володіти добрим професійним словом.

 

Мовлення людини – це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості людини, її культури, а разом із тим, через сукупну мовленнєву практику мовців – це і показник культури суспільства.

Чи знаєш ти, що… Експериментально доведено: грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок – порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть.        

1.     Інформаційна хвилинка

У сучасній мовній практиці під впливом російської мови дуже активізувався прислівник вірно у значенні «правильно». І тому чуємо й читаємо переважно: вірно сказав, вірно розв’язав, вірно відповів. Літературна норма другої половини XX ст. розрізняє вживання слів вірно і правильно. Нормативна сполучуваність вірно любити, а в згаданих вище прикладах треба вживати прислівники правильно, слушно, справедливо. Наприклад: правильно пояснив, слушно зауважив, справедливо довів, правильно розв’язав.

2.     Рольова гра «У транспорті»

Жінка.   Мужчина, ви виходите на слідуючій остановці?

Чоловік. Виходжу на наступній зупинці, шановна. Прикметника «слідуючий» в українській мові немає. Це російське слово.

Жінка. Як хочу, так і говорю. Як вам непонятно, відійдіть в сторону.

Чоловік. Відійти вбік, не можу, бо тут тісно. Мені не «понятно», мені зрозуміло, що свою мову треба шанувати і знати, а не спілкуватися суржиком...

Жінка. Мужчина, ну що ви обзиваєтесь! Ніякий я не суржик, я такий пасажир, як оце ви...

Чоловік. Суржик – це не лайка. Це наша біда. Узагалі-то суржик – це змішане борошно з різних видів зерна. А от мовний суржик – то поєднання чи перемішування слів чи форм двох різних мов.

Жінка. Не розстроюйтеся так. Я старатимусь. Ви на слідуючій виходите ілі нєт?

3.     Створення асоціативного ряду

Які асоціації викликає у вас слово «суржик»?

– Отже, панове, що ж таке цей суржик? Чи має він право на існування?

Нині культура і мова виявилися об´єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що через низьку культуру мови виявляються виразні ознаки бездуховності. Ніхто ніколи не питав, чи має суржик право на існування. Існує собі та й існує. Не можна ж заборонити дощ і сніг. Так і це. Але взяти парасолю від того дощу ми повинні Його можна використовувати хіба що як характерну ознаку якогось героя. Література повинна поширювати живу українську літературну мову!

Суржик є містком від російської до української мови. В Україні це явище природне, це наслідок панування Росії над Україною впродовж 370 років. Це данина панівній мові й водночас внутрішня потреба зберегти своє.

Суржик – це штучне явище. Нанесене нашими ворогами, нашою некритичністю до мови, нашою безхребетністю, незнанням своєї історії, байдужістю до того всього, а найперше – до своєї мови. Це все тому, що ми довгий час не мали своєї держави. Можна провести аналогію з культурною травою і бур'яном: бур'ян сильніший, а слабшу культуру треба захищати через виполювання бур'яну.

Мову і слова не можна довільно вибирати. Мова має внутрішню сутність, пов'язану зі своєю землею. Коли людина говорить чужою мовою, то багато з цих містичних речей втрачається. Суржиком говорять, коли почувають неповницінність. Людина, яка себе поважає, не відмовиться від рідної мови. Чому люди, які щонайменше десять років у школі вивчають рідну мову, все одно лишаються носіями суржику? Не довчилися. То по-перше. По-друге: байдужіло своєї мови, некритичні до себе, не стежать за своєю мовою, не вчаться своєї мови з доброї літератури, з класики. Це свідчить про неохайність, бідність їхнього знання, та й усе! Просто гидко слухати, як мову калічать! Людина зовсім не дбає про мову, їй це байдуже. З тієї байдужості і народжується суржик.

Культура мовлення суспільства – це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров´я народу.

Порада: учіться слухати себе та інших з погляду нормативності. Будьте вдячними тому, хто виправляє ваші мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим робіть тактовно, делікатно.

I.                  Домашня завдання

–       Запишіть висловлювання видатних людей, які можуть стати для вас життєвими орієнтирами.

–       Зредагуйте  речення

–                Навчання в нашій школі   начинається в дев’ять годин. Хватить уже говорити, давайте працювати. Я кожен день обідаю в шкільній столовій. Не встиг я розгорнути шпору, а вчитель вже вималював мені  пару. Одінь шапку, бо  надворі зимно, тай видиш, сніг починає падати. Ми з другом дискутували, але все-таки прийшли до консенсусу.