Українська література 10 – А клас на 24.03

Бездуховність і байдужість до краси в образах Килини та матері Лукаша

Твір Лесі Українки навчає нас любити красу природи, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитися до її багатств. Різноликим, різноманітним постає в драмі цей світ. Кожен міфічний образ, на основі якого письменниця створювала персонажів своєї драми, сповнений великої мудрості, моралі, поезії. У п’єсі природа постає і як джерело творчості й натхнення. Оспівується також здатність людини творити красу за допомогою мистецтва, яке облагороджує людину.

✵ Назвіть тих героїв, яких за названими вище критеріями можна віднести до негативних? (Килина і матір Лукаша)

✵ Складіть словниковий диктант «Риси характеру Мавки». (Романтична, волелюбна, щира, вірна, добра, чемна, благородна тощо)

Довести бездуховність Килини і матері Лукаша. Підтвердити прикладами з тексту твору.

В образах Килини і матері Лукаша Леся Українка розкриває духовне зубожіння, дисгармонію з природою.

ці жінки мають спотворене поняття про працю: для них вона — джерело збагачення. Хоча мати Лукаша — рідна сестра дядька Лева, вдова, яка бажає синові найкращого, сама руйнує його життя через загальноприйняту, породжену суспільством думку про власність як про єдине щастя. Дим пояснюється і її негативне ставлення до гри сина на сопілці (заважає роботі), і до Мавки, мрійливість якої і ставлення до природи, як до живої істоти, вступає у протиріччя з уявленням про невістку, як безкоштовну робітницю, невільницю, наймичку, яку цінують лише за придане. У цьому причина грубості у відношенні до Мавки. Мати Лукаша є уособленням обмеженої людини, як вбачає щастя у володінні майном і примноженні власності. Тож не дивно, що серед двох можливих невісток вона обирає ту, яка ближча їй по духу — Килину.

Для Килини, жінки приземленої і меркантильної, на першому місці також багатство і добре налаштований побут. Чи не найбільше багатство для неї — «корова турського заводу». Вона вульгарна й обмежена. В її портреті письменниці відмічає лише зовнішні фізіологічні ознаки, через які не проступає жодна прикмета душі: «Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками… намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою». її шлюб з Лукашем будується не на основі кохання: Килину ваблять «ґрунтець і хата». нареченого погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний. Натомість вона придбала багато негативних рис, які, безумовно, допомагали їй виживати, але вбивали в ній душу: грубість, лицемірство, заздрість, хитрість, підступність, нещирість і дріб’язковість. Прикладом бездуховності цих жінок є їх ставлення до природи. Найяскравішим прикладом цього ставлення є знищення ними дерева життя, чим накликали до себе нещастя: «От сі баби зовсім не вміють жити / як слід із нами, — цапа продали, / зрубали дуба. Зрушили умову… / Не буде їм добра тепер у лісі!».

Довести байдужість Килини і матері Лукаша до краси. Підтвердити прикладами з тексту твору.

Мати Лукаша не помічає Мавчиної вроди, а згадує про її чесноти лише тоді, коли «лукава, як видра, хижа, наче рись». Килина демонструє свою справжню натуру. Вона вороже ставиться до Мавки, не розуміє її бажання творити красу. Вона незадоволена тим, що Лукаш часто грає на сопілці. До природи у неї споживацьке ставлення: не помічаючи чарівної краси природи, вона виділяє серед усіх лісових рослин лише деревій з тієї причини, що ним добре парити гладишки на молоко.

Яскравим звинуваченням у споживацькому ставленні до природи може слугувати два описи природи: до того, як її спотворюють такі люди як мати Лукаша та Килина, влаштовуючи свій побут.

Ось опис первозданної, незайманої природи до їх приходу: … «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред ліса простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини ліса, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду».

А це — опис природи після їх приходу. Вони знищили красу навколо себе, порушили гармонію: «На галявині вже збудовано хату, засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій — жито. На озері плавають гуси. На березі сушиться хустя, на кущах стримлять горшки, гладишки. Трава на галявині чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки — десь пасеться товар». Таке точне слово обрано письменницею для визначення живої істоти — товар, слово, яке звинувачує у бездуховності.

Порівняти Мавку та Килину.

Порівняльна характеристика Мавки та Килини

Мавка	Килина
Дитя природи, міфічна істота	Представник світу людей, молода вдовиця з двома дітьми
Зовні красива, тендітна	Огрядна, з білою пухкою шиєю
У те, що робить, вкладає душу	Демонструє матері Лукаша показну працьовитість
Щира	Лицемірна
Любить Лукаша за його поетично обдаровану душу	Манить перспектива одружити на собі молодого гарного хлопця, у якого є «ґрунтець і хата».
Безкорислива	її діями керує точний розрахунок і пошуки вигоди
Уособлення духовності та краси	Груба, цинічна, духовно обмежена
Гармонійна частинка природи, з якої вона черпає натхнення і красу.	Споживацьке ставлення до природи, у якій вбачає засіб задоволення власних потреб.

Чи можна назвати щасливими Килину і матір Лукаша? Обґрунтуйте свою відповідь.

✵ В естетичному та ідейному плані антиподами Мавки є образи матері Лукаша та Килини. Згадайте словниковий диктант «Риси характеру Мавки». висновки щодо її характеру ІІІ групи і дайте відповідь на питання: навіщо письменниця послала у світ людей лісову дівчину — Мавку? (Мавка нагадує про те, що людина — частка природи, яка повинна жити в гармонії з нею, вона нагаду про красу і духовність, про творчість і прекрасну мрію.)

3. Які поради ви могли б дати Килині й матері Лукаша?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати матеріал уроку.

 

 Українська мова 10 –А клас на 24.03

ТВОРЕННЯ ВІДНОСНИХ І ПРИСВІЙНИХ ПРИКМЕТНИКІВ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим у неї.

                                                                                            О. Гончар

Відносні прикметники утворюються переважно від іменникових основ, рідше — від дієслівних і прислівникових:

основа іменника + -н-, -ан-(-ян-), -ов-, -ев-(-єв-)	ознака предмета за матеріалом, з якого його зроблено	мідний, гречаний, пшоняний, березовий, смушевий, баєвий
основа іменника +-н-	ознака предмета за просторовими відношеннями; за призначенням; за часом	стінний годинник, районний відділ; віконна рама, машинний завод; столітній, денний, осінній
основа іменника +	значення належності до уста-	сільський, паризький, ткацький,
-ськ-(-зьк-, -цьк-)	нови, країни, міста, особи	бідняцький
основа іменника іншомовного походження + -ичн(ий), -ічн(ий) [-їчн(ий)]	різні ознаки	історичний, класичний, ортопедичний; академічний, ідилічний, органічний
основа дієслова + -льн-, -ч-	різні ознаки	навчальний, точильний, складальний, вірчий, споживчий
основа прислівника + -шн-, -жн-	різні ознаки	завтрашній, справжній

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин:

основа іменника І відміни (назва людини) + -ин-, якщо основа закінчується на [j],— -ін- (на письмі їн-)	Ольга — Ольжин, мачуха — мачушин; Софія — Софіїн, Марія — Маріїн, Ілля — Іллін
основа іменника II відміни (назва людини) + -ів-(-їв-), який чергується з -ов-, -ев-(-єв-)	Петро — Петрова — Петрів, батько — батькова — батьків; Юрій — Юріїв — Юрієвого, Сергій — Сергіїв — Сергієва
основа іменника (назва тварини) + -ин-, -ін- (на письмі — -їн-), -ач-(-яч-) та ін.	бджола — бджолиний, орел — орлиний, змій — зміїний, соловей — соловїний; собака — собачий, теля — телячий; вовк — вовчий, ведмідь — ведмежий

Практикум

До поданих словосполучень доберіть синонімічні «прикметник + іменник». Виділіть суфікси й закінчення в прикметниках.

Книжка Ігоря, прізвище Галі, пісня синички, вуха зайця, казка дідуся, лапки качки, пір’я курки, слово батька, пісня матері, сміх дитини, коса дівчини, слід лисиці.

Утворіть прикметники із суфіксом: 1) -ськ-; 2) -ин-. Поясніть, які зміни приголосних основи відбулися й чому.

1. Волинь, Баку, Рівне, Прага, Запоріжжя, Прилуки, Збараж, товариш, Черкаси, Буг, Кременчук, Золотоноша, Овруч, узбек, чуваш, латиш, Рига, чех.

2. Мелашка, Одарка, Галя, Рая, Ольга, Ганна, Наталка, Тетяна, Наталя.

✵ Зі словами, утвореними від виділених, складіть речення.

Утворіть від основ іменників прикметники із суфіксами -н-, -єн-, -ан-(-ян)-, -овХвилина, стіна, глина, срібло, половина, ім’я, машина, камінь, олово, солома, дерево, мед, дух, віск, буква, баштан, орган, вина, зміна, осінь, полин, сон, день.

Запишіть прикметники в алфавітному порядку, поставивши замість крапок н або нн. Обґрунтуйте свій вибір. Поставте в словах наголос.

Невбалага..ий, бездога..ий, неподола..ий, невпізнаний, благословений, числе..ий, силе..ий, здорове..ий, отаке..ий, шале..ий, піща..ий, чаву..ий, букве..ий, широче..ий, звіри..ий, писемний, визначний, притама..ий, підйом..ий, стара..ий, свяще..ий, вогне..ий, солов’їний, неоціне..ий, непримире..ий.

Домашнє завдання

Складіть невеликий твір (10-12 речень) з теми «Подорожуємо Україною», обравши один із цікавих вам куточків нашої країни.

 

                  Українська мова 10 А клас на 23.03

Прикметники повні і неповні. Стягнена і нестягнена форми прикметників

 Знайти у тексті прикметники, виписати якісні, утворити від них ступені порівняння.

У кожного з нас свій вимірок, своє сприйняття, свої критерії до батьківської оселі, але воднораз це родинне вогнище має і вселюдську спільність – звідси ми вимандрували в широкий світ з засвоєними громадянськими цінностями, маминою піснею, нелукавим батьковим напуттям, дідусевими казками і бабусиними вишиванками, теплом і незрадливістю рідного слова. Ця незгасна обитель роду людського, незрадлива колиска материзни – батькова хата увібрала радощі й жалі, злагоди  й клопоти, у ній пахло сушеними грибами та рутою-м’ятою, духмянілися свіжі паляниці, досвітковим  сонцем сходили напередодні свят розкішні паски, не оминалися, звісна річ, і нестатки, але дзвеніла людським стоголоссям народна прекрасна пісня (В.Скуратівський).

Знайти у тексті прикметники, виписати відносні і присвійні, згрупувавши їх.

У кожного з нас свій вимірок, своє сприйняття, свої критерії до батьківської оселі, але воднораз це родинне вогнище має і вселюдську спільність – звідси ми вимандрували в широкий світ з засвоєними громадянськими цінностями, маминою піснею , нелукавим батьковим напуттям, дідусевими казками і бабусиними вишиванками, теплом і незрадливістю рідного слова. Ця незгасна обитель роду людського , незрадлива колиска материзни – батькова хата увібрала радощі й жалі, злагоди  й клопоти, у ній пахло сушеними грибами та рутою-м’ятою, духмянілися свіжі паляниці, досвітковим  сонцем сходили напередодні свят розкішні паски, не оминалися, звісна річ, і нестатки, але дзвеніла людським стоголоссям народна прекрасна пісня (В.Скуратівський).

 

Створити образ рідної домівки, дібравши прикметники різних розрядів для опису.  Від якісних утворити ступені порівняння. Яке значення мають прикметники?

 

1.     Проблемне дослідження.

Гостювала в нас хмаринка цілую днину, білі роси вішала на калину, а як встигла з вечором загорітися – дрібен дощик сіяла на  ворітця.

-       Випишіть із речення прикметники. Зробіть їх морфологічний розбір. Користуючись схемою, доповніть характеристику прикметників.

 

Схема-опора

Прикметники

 

Повні	Неповні (короткі)
Зелений	Зелен (лише в називному відмінку)
Нестягнені	Стягнені
Зеленая	зелений
Зеленеє	зелена
Зеленії	зелене
(лише в Н.в. ж.і с.р. одн.і мн.)	зелені

1. Коментоване письмо.

Оживуть степи, озера, і не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простеляться .

Посіємо хліб у ріллю віковую, запалимо серце працею.

Ой зійди, зійди, ясен місяць, над землею.

Синій простір на обрії повен голосами пташиних сердець.

2. Вживання коротких прикметників у сучасній мові.

 

Завдання 1.  Утворіть короткі форми від поданих прикметників. Якими смисловими, емоційними, експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками відрізняються подані слова?

Красивий день, срібний дзвін, дрібний дощ, повний голосами, вечірня зоря, синє небо.

Завдання 2.  Від повних форм прикметників, де це можливо, утворіть короткі.

Край наш славний і прекрасний, любимо його безмежно. Вільний степ передо мною, повний чистої краси. Вечір надходить прекрасний після пекучого дня.

-    Доповніть вправу 2-3 реченнями з художніх творів або придумайте самі.

Домашнє завдання.

Впр.447 параграф 62

 

           Українська мова 10 - А клас на 21.03

           Ступені порівняння якісних прикметників.

Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.

Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ - найдавніше місто в Україні.

 

Вищий ступінь порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за допомогою суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший. Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.
Cуфікс -іш-	У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.
Cуфікс -ш-	При додаванні суфікса -ш-: а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибокий — глибший, солодкий — солодший; б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ. Букву щ пишемо лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий. У семи прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.
	Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— [корочший], але пишемо коротший; солодкий — [солоджший], але пишемо солодший.
Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.
Якщо вищий ступінь прикметника творимо за допомогою слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).
Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.
Найвищий ступінь порівняння прикметників
Просту форму найвищого ступеня порівняння творимо від вищого за допомогою префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.
Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.