Українська литература 11- а клас на 26.02.2024

   Літературний процес ХХ століття (1960- 1990 роки).

                                                         Коли в нації вождя немає,

                                                         Тоді вожді її – поети.

                                                                                   Є. Маланюк   

 Проблемне питання:  чи можуть митці впливати на долю країни, змінювати її?

 ( напередодні уроку вчитель ділить клас на творчі групи, які складаються із істориків,

бібліографів,  літературознавців, читців).

Алла Горська – художник широких творчих обріїв. Живописець, монументаліст, театральний художник, графік. Написала чудові портрети О.Довженка, В.Симоненка, І.Драча, В.Стуса. У своїй творчості не визнавала ідеологічного замовлення, офіціозу. Її цікавила тільки Людина. Вона була душею шістдесятництва, рушійною силою, надихала митців на боротьбу проти сваволі і тотального залякування. У грудні 1970 р. художниця загинула за нез’ясованих обставин. Це вбивство так і не було розкрито. «Її постать яскравіша від легенди, - пишуть про неї товариші, - сяйво її зірки не погасне на нашому небосхилі».

Василь Стус відгукнувся на смерть Алли Горської поезією, сповненою болю та відчайдушної рішучості не звертати з обраного шляху.

Ярій, душе! Ярій, а не ридай.

У білій стужі серце України.

А ти шукай – червону тінь калини,

На чорних водах – тінь її шукай.

Бо – горстка нас. Малесенька шопта.

Лише для молитов і сподівання.

Застерігає доля нас зарання,

Що калинова кров – густа,

Така крута, як кров у наших жилах.

У білій стужі білих голосінь.

Це гроно болю, що паде в глибінь,

На нас своїм безсмертям окошилось.

Сергій Параджанов – «божевільний геній» в українській пустелі.

У 1965 р. в кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра фільму «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського. Саме на цій прем’єрі Іван Дзюба виголосив промову на захист безневинно засуджених, а Василь Стус запропонував вставанням продемонструвати свій протест проти сваволі влади.

Керівництво кінематографа намагалось «спрямувати» творчі зусилля Параджанова «в русло соцреалізму». Але це виявилось неможливим, і всесвітньо відомий майстер, талант якого був на злеті і прагнув реалізації, залишився без роботи. Натомість – судові процеси і принизливі звинувачення. У 1991 р. С. Параджанов  помер.

Хто сьогодні не знає пісні «Червона рута»? Людям різного віку близька її мелодія, так само як і  ім’я  автора – Володимира Івасюка. Життя композитора – мов натягнута струна. «Івасюківський вибух» - Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, так зворушив душі, що українці, які вже «перекували» свої голоси на чужу мову, заспівали українською. Пісні Івасюка перемагали на конкурсах, ставали популярними, нагадували чиїх батьків ми діти. І це в той час, коли офіційна влада зустрічала в штики будь-який свіжий струмінь у нашій культурі.

В. Івасюк зник 24 квітня 1979 року, а 18 травня знайшли його тіло.

У 60-90 рр. ХХ століття помітно ускладнюються відносини громадянина і суспільства. У літературі піднімаються проблеми формування особистості людини, розкриваються загальнолюдській цінності.  Оновлюється жанровий і стильовий арсенал засобів типізації (зокрема казково-фантастичних та алегоричних).

У творі переборюється стереотипність, різне розмежування характерів на позитивні і негативні.

  Проблематика:  суперечність між містом і селом; прогрес духовного і технічного, непошана до минулого, споживацькі тенденції; у творах використана символіка, гіперболізм.

Поезія шістдесятників характеризується новаторським духом; розглядається їх творчість в контексті таких понять як «метафоричність», «космізм», «асоціативність», «незрозумілість», «відрив від традицій».

Кредо поетів – виступ проти кон’юктурщини, інерції, віра в справедливість, усвідомлення цінності кожної людини і невичерпних багатств народної душі.

На ІІ половину 60-их років українська поезія являла собою яскраве багатоголосся, впливове і авторитетне. Представники поезії: І.Драч, Л.Костенко, Симоненко, В.Стус (традиції П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра).

Проза – О.Гончар, М.Стельмах, П. Загребельний, Ю. Мушкетик, Г.Тютюнник.

-         Жанр:  розвивалася новелістика, яка почала помітно  впливати на інші жанри. Риси: психологізм, вияв глибинних сфер внутрішнього світу людини.

-         Жанр повісті в 60 роки стає виразним, проблемним.

-         З’являється проблемний роман про сучасність («Тронка» О.Гончара, «Птахи полишають гнізда» І.Чендея та ін.).

Основна тематика – спрямованість проти негативних суспільних явищ: людської байдужості, пристосовництва, душевного зчерствіння, психології механічного виконання.

Проза:

70 рр. роман характеризується багатогранністю. Розвивається історичний роман («Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Первоміст» Загребельного).

80 рр. Цей жанр продовжить своє життя і в 80 рр. Відкрилися нові історичні умови для розвитку літератури після ухвалення Верховною Радою України «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990р.).

90 рр. початок 90-х – це час появи чи «повернення» з літературного вигнання дуже помітної когорти митців: поетів і прозаїків. У цей період всіляко розширюється загально художній, жанровий і стильовий спектр української поезії і прози, в яких є традиція, є модерн, є постмодерністські віяння.

Модерн – (від гр. modern) – новітній, сучасний.

Тематично-змістові домінанти шістдесятників

Висновок. Шістдесятники:

1)    Створили образ культурної епохи як чергової хвилі національного відродження;

2)    Рух шістдесятників – це духовний подвиг у тоталітарних умовах, яскравий спалах молодіжного інтелекту, творчості, національної свідомості;

3)    Заставили повернутися до народних святинь: мови, історії, культури, сенсу життя;

4)    Утверджували неповторність кожної особистості;

5)    Викривали сваволю чиновників, бюрократизм;

6)    переосмислювали роль митця в суспільстві;

7)    творчо використовували найповніші досягнення світової літератури.

 

Домашнє завдання. 

Опрацювати  конспект.