Українська мова 10 – Б клас на 14.02.2024

Стилістичні засоби словотвору

 Одним із шляхів поповнення лексики є творення віддієслівних іменників на -ННЯ, -ТТЯ: становлення, повернення, травлення, інформування. Ці суфікси є продуктивними в офіційно-діловому, науковому й публіцистичному стилях. Таке явище можна пояснити прагненням до стислості вислову, що сприяє вираженню узагальнення в мові: замість описових конструкцій, що відтворюють процес, дається назва його в цілому, не розчленовано, опредмечено.

Суфікси -ІЗМ (-ИЗМ) має греко-латинське походження. Вичленовуючись із запозичених слів, цей суфікс утворює нові лексеми від українських основ: архаїзм, історизм, побутовизм, українізм. Як правило, утворення з такими суфіксами – наукові терміни, слова з узагальненими значеннями, зокрема назви ідеологічних та наукових напрямів. Приєднуючись до невідповідних основ (слів знижено-побутового характеру), такі суфікси надають їм розмовно-іронічного забарвлення: бабизн-ягізм, наплювизм, хвостизм.

Суфікси -АНН, -ЕНН, -ОТ, -ІСТЬ, -ІЗН, -СТВ, -УТВ творять слова з абстрактним, узагальнюючим значенням, які найчастіше вживаються в науковому, діловому, публіцистичному стилях: громадськість, широта, посередництво.

Досить активними є суфікси, що утворюють назви жінок за фахом від відповідних назв чоловіків: артистка, викладачка, аспірантка, вчителька. Певною мірою розмовний характер утворень на зразок визволителька, організаторка, редакторка пояснюється тим, що це здебільшого нові слова, не освячені традицією вживання в літературній мові.

Серед питомих суфіксів лише деякі (-ЮХ, -Л, -ИЛ) надають словам експресивного забарвлення: упертюх, вайло, тріпло, бурмило, дурило.

Для книжних стилів характерні прикметники, утворені за допомогою суфіксів -АЛЬН (-УВАЛЬН, -ЮВАЛЬН), -АРН (-ЯРН), -ИЧН (-ІЧН, - ЇЧН): соціальний, молекулярний, зрошувальний, історичний, хімічний.

Для творення слів-термінів використовуються суфікси -ИСТ, -УВАТ, -АТИСТ: азотистий, сіркуватий, цукристий, хмаркуватистий.

Важливою ознакою художнього і розмовного стилів є використання в них великої кількості слів з суфіксами позитивної і негативної оцінки. До таких суфіксів належать -К, -ОК, -ОЧОК, -ИЧОК, -ОЧК, -ИК, -ОНЬК, -ЕНЬК, -ЕСЕНЬК, -ІСІНЬК, -Н, -В, ИЩ, -УЩ (-ЮЩ), -СЬК: коник, грибочок, рідненький, теплісінький, хижачся, мушва, злющий, хлопчисько, сплюх.

Префікси щодо стилістичних можливостей поступаються суфіксам.

Префіксовані іменники із застарілими та рідко вживаними префіксами ПА-, ПРА-, УЗ- мають відтінок урочистості, піднесеності, поетичності (прадавній, паморозь). Запозичені префікси АНТИ-, АРХІ-, ЕКСТРА-, КОНТР-, ПСЕВДО-, УЛЬТРА- надають словам книжкового відтінку: антитіло, псевдонародний, ультразвуковий.

За допомогою префікса НЕ- виражається не тільки протилежне значення (неправда, неволя, нещастя), а й негативний, зневажливий відтінок: нездара, неук, нечупара, недотепа.

 Виконання вправ

·         Записати. Вказати слова з суфіксами здрібнілості та пестливості. Вказати слова із суфіксами збільшеності, згрубілості. Які відтінки вносять у текст такі слова, у яких стилях вживаються?

Спи ж моя доненько! Спи, моя зоренько! Хай обмина тебе лихо і горенько! (Олена Пчілка). Долоньки теплі, пахне чубик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і життя зернина – моя дитина (Л.Косило). Стомився вітерець – розхитаний хлопчисько (М.Косякевич). Ой вуличко та широкая, чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили великими та й ножищами, подертими постолищами, рядняними онучищами! (Нар.творчість) До оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий, подає не руку – ручище (М.Стельмах).

 

·         Прочитати (прослухати). Виписати віддієслівні іменники на -ННЯ, -ТТЯ, розібрати їх за будовою. Чим пояснити вживання слів з цими суфіксами в офіційно-діловому, науковому, публіцистичному стилях?

В основі нинішнього ставлення людей до політики і політиків лежить звичайне соціальне розчарування. Свого часу у свідомості населення монополія однієї партії на владу і застій ототожнилися. Така була закономірна реакція суспільства на невиконання своїх обіцянок.

 

·         Прослухати (прочитати), вказати наукові терміни з суфіксом -ІЗМ (-ИЗМ, -ЇЗМ). Записати їх. Розповісти про походження цих суфіксів, особливості їх використання.

Професіоналізми надзвичайно детально визначають ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, гончарі вирізняють такі частини глиняного посуду: дно, утір, пук, вінця, пелюстка, лавочка, плечі, карнизик. (З довідника) До поетичної лексики великою мірою належить лексика застаріла, зокрема старослов’янізми: хула, страж, злото, чадо, мзда, рать (З підручника) Патріотизм – соціально-політичний і моральний принцип, що в узагальненій формі виражає почуття любові до батьківщини, піклування про її інтереси, готовність до її захисту (Із словника) Націоналізм – рух (і, відповідно, ідеологія), який проголошує націю однією з найвищих цінностей, вважає, що нація повинна бути вільною і становити окреме політичне тіло (автономію або самостійну державу) (З довідника з історії України).

·         Записати. Від яких іменників утворено подані слова на позначення жінок за фахом? Чим пояснити розмовний характер таких утворень? Які з них все ж таки стали звичними у літературному слововживанні і чому?

Професорка, секретарка, лікарка, друкарка, вчителька, аптекарка, директорка, пенсіонерка, завідувачка, кондукторка.

 

·         Пояснювальний диктант. Вказати слова з префіксами, що надають їм книжного відтінку (або ж іронічного забарвлення).

Пізнаючи себе, стверджуючи себе в новому світі, ми повинні гордитися духом своїм, словам своїм, історією своєю, а не четвертувати їх псевдонауковими схемами. (М.Стельмах) Найбільша недуга нації – гіперінфляція душі. (П.Осадчук) На лиху годину сич кував на хаті, плакали маленькі діти уночі, от ми й породили псевдодемократів, от і потомились наші сіячі. (Н.Скобелєва-Сологуб) Не входь в тенета мікроборотьби і будеш вільно дихати до скону. (Л.Закордонець) Ой, наплачтесь, мамо, сльози-горошини скотяться огненно у серця-віки – оживе навіки ненька Україна після навісної інтертолоки. (П.Ткачук) У антисвіті зірочкою марю, в антинароді свій народ люблю. (Л.Костенко) Як набридли нітрати, екстрасенси і сни, ох, подайте, подайте хоч шматочок весни. (В.Малишко)

 Безафіксні іменники, що утворюються від дієслів та прикметників за допомогою нульового суфікса (вступ, добір, показ, синь, зелень, рань, вись, блакить), є неабияким засобом оновлення емоційної насиченості слова. Сприяють цьому їхня новизна і незвичність на тлі загальноприйнятих норм словотворення. Іменники такого типу широко використовуються в художньому стилі й за його межами, здебільшого в текстах патетичного, піднесеного характеру. Поряд із загальновживаними, нерідко такі іменники є авторськими неологізмами.

Основоскладання – спосіб словотвору, властивий усім функціональним стилям мови, але найбільше поширений він в офіційно-ділових, наукових і публіцистичних текстах. Як правило, книжно-термінологічний характер мають утворення з іншомовними складниками: демократія, макросистема, мікросвіт. Книжного відтінку надають питомі компоненти САМО-, МАЛО-, БАГАТО-: самозречення, самоаналіз, малоземелля. Виразно книжне забарвлення характерне для слів з компонентами ЛОГ-, ФІЛ-, ФОБ-, МАН-, -ЗНАВСТВО: палеонтолог, слов’янофіл, українознавство.

Питомі слова, утворені способом основоскладання, часто є кальками лексем іншомовного походження, або семантичними відповідниками їх (краєвид – пейзаж, водограй – фонтан, життєпис – біографія). Завдяки невтраченій образності українські варіанти наділені більшою експресивністю, ніж запозичення.

Емоційного забарвлення та образності надають художнім текстам складні слова, зокрема прикметники (блакитноокий, широкоплечий, громовозвуковий).

Словоскладання використовується в мові не тільки як словотворчий, скільки як стилістичний засіб. Майже всі слова. сконструйовані в такий спосіб: зберігають образність та експресивність: смуток-жаль, цар-жайворонок, голубчик-братик.

Виняток становлять наукові терміни типу кіловат-година, лікар-терапевт, технік-механік, інженер-економіст.

 Словниковий диктант. 2-3 слова ввести у речення.

Багатоплановість, малодосвідчений, самозахист, самоврядування, слов’янофіл, слов’янофоб, грамофон, політолог, бібліофіл, гідрофобія, суспільствознавство, краєзнавство.

 Чи ж мало репресій і голодомору, щоб знову пізнати ганьбу і покору? Засіває поле хлібороб, припада душею до землі. Осінь жовтолиста заглядає в очі, в спалахах багряних листя і трава. в осінній вітровій зірвався лист із клена і стрімголов униз. А серце вперто хоче свят, коли іде весна щаслива, чи осінь золотом квітчає блакитноокий листопад, мрійливоокий листопад.

   Запишіть, знайдіть емоційно забарвлені слова. Назвіть словотворчі засоби і з’ясуйте їх стилістичну роль.

Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх. (Т.Шевченко) Одна тільки сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. (Т.Шевченко) Якби піти на вовчиська чи на кабаняку, щоб набратися самому страху-переляку. Поплентався до лікаря поважний дядило. В чиїх очах не заблищала іскра напівкохання чи напівжурби? (М.Рилський) твоя душа і світ займавсь світанням почуттів невпинних і юних слів, ще півдитинних. Приснився я собі самому у дебрі голосно-німій.

   Запишіть, у поданих іменниках визначте суфікси і поясніть їхню роль у вираженні різних відтінків почуттів.

Шептун, дідунь, мамуня, вогник, вовчице, хатиночка, кошеня, зміюка, звірятко, хлопчисько, писака, басюра, звірюга, оченята, розбишака, полечко, зіллячко, зозуленька, бородань, водиця, парубота, бродяга, голівонька.

 Запишіть речення. Підкресліть складні слова .

·         Тихо шепочуться прощально-смутні пшениці. За сади-левади вийшов рано перший промінь сонця. Ланом-долом, лугом-оболонню вітер хвилі аж за небокрай. Рілля лащилася до сонця рівними-рівними борознами. Вся трепетно-збуджена, Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу і мчить з нею вперед.