Інтонаційні особливості українського мовлення. Складні випадки наголошення слів. Мовні недоліки у вимові й наголосі
Людина може володіти кількома мовами, залежно від її
здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має
володіти, звичайно, рідною мовою.
Б.Антоненко-Давидович
Чималою проблемою
для мовців є правильне наголошування слів. Це зумовлено елементарним незнанням
правил наголошування загальновживаних українських слів, а, можливо, і через те,
що попри цілковиту сформованість акцентуаційна норма в українській мові є
найменш усталена, оскільки на наголос впливають діалекти та інші мови.
Телеведучі та репортери не є винятками, оскільки їхнє мовлення також
часто-густо рясніє неправильно наголошеними словами.
Це і неправильне
наголошування іменників:
– гості куштували коропі́в; Тернопільські
кухарі́ влаштували майстер-клас; Вони чекали на го́стей; Коли читали запи́ски (Любов
Марченко, «УТ-1»); Спонсорських гроше́й вистачило, Вірші́ Франка (Євген
Павленко, «УТ-1»); Поселили до гуртжи́тків; Але госте́й не зустріли (Наталія
Мосейчук, «1+1»); Та аеропорти були заповнені
(Олена Мацюцька, «1+1»); Та часу́ бракувало (Марічка Паделко, «1+1»); У мережі́
про них часто пліткують; Їх обдаровують вірша́ми (Соломія Вітвіцька, «1+1»);
прикметників:
– виїхав на зу́стрічну смугу (Світлана Павук,
«1+1»);
дієслів:
– більше не пове́рнеться (Юлія Бориско,
«1+1»); ми бе́ремо приклад (Лідія Таран, «1+1»);
прислівників:
– вони поїхали разо́м (Микола Гудкович,
«1+1»);
займенників:
– запросили для цьо́го заходу сусідів) (Любов
Марченко, «УТ-1»);
числівників:
– прибуло сімде́сят ветеранів (Лідія Таран,
«1+1»);
сполучників:
– а́ле з оголошень в Інтернеті відомо (Любов
Марченко, «УТ-1») а́ле гостей не зустріли (Наталія Мосейчук, «1+1»).
Правила
наголошування загальновживаної лексики
1. Іменники середнього роду,
утворені від дієслів за допомогою суфіксів -н-, -нн-, -енн-, -єни-, -анн-,
-янн-, зберігають наголоси тих дієслів, від яких вони утворилися: всмо´ктувати
— всмо´ктування; зловжива´ти — зловжива´ння; блага´ти — блага´ння; ди´хати —
ди´хання; ви´нищити — ви´нищення (незначна кількість іменників не зберігає
наголос інфінітивів, від яких утворилися: цвісти´ — цвіті´ння, звести´ —
зве´дення; у двоскладових словах такого типу наголошується останній склад:
платня´, звання´, знання´).
2. Іменники чоловічого роду, утворені від дієслів за
допомогою суфікса -ч-, зберігають наголос твірних дієслів: позива´ти —
позива´ч; викрада´ти — викрада´ч; огляда´ти — огляда´ч.
3. Префікс ви-
в іменниках здебільшого наголошується: ви´нахід, ви´раз, ви´яв, але вимика´ч,
вимо´га, вимо´ва.
4. Префікс
недо- в словах недо´биток, недо´гризок, недо´їдок, недо´літок має наголос на
другому складі.
5. Префікс
пере- практично в усіх випадках має наголошеним другий склад: пере´гляд,
пере´пис, пере´тин, пере´лік.
6. В іменниках
чоловічого роду на -ок з префіксом наголос переважно падає на префікс:
ви´сівки, ви´селок, ви´падок, ро´зпад, але відби´ток, завда´ток, загри´вок.
7.
Двоскладові іменники жіночого роду на -ка в усіх відмінках множинної форми,
крім орудного, мають наголос на останньому складі: го´лка — голки´, голо´к,
голка´м, голка´ми, на голка´х.
8. Прикметники із
суфіксом -ов-, перед яким стоїть один склад, мають наголошеним закінчення:
польови´й, вольови´й, але зразко´вий, чудо´вий.
9.
Значна частина прикметників уживається з наголосом на закінченні: черстви´й,
липки´й, стари´й, різки´й.
10. Прикметники
у формі вищого ступеня порівняння із суфіксом -іш- мають наголошеним
суфіксальний і: темні´ший, білі´ший, холодні´ший, теплі´ший.
11.
Дієприкметники пасивного стану доконаного виду завжди мають наголос на корені:
порі´заний, нани´заний,покри´шений.
12. У числівниках
на позначення другого десятка наголошується склад -на-: одина´дцять,
п’ятна´дцять, чотирна´дцять.
13. У дієсловах
доконаного виду з префіксом, крім префікса ви-, наголос падає переважно на
корінь: пропа´в, прода´в, перейня´в.
14. У
двоскладових займенниках із прийменником наголошується перший склад: у те´бе,
у не´ї, про се´бе.
1. Творча лабораторія (увести до речень слова,
пояснивши лексичне значення слів)
Гладкий – гладкий, запал – запал,
терен - терен
2.
Практикум з редагування
Виправити помилки в наголошенні. Визначте причину допущених неточностей.
На терені давньої України мешкали різні племена. Я
тебе прошу прийти, а ти все відмовляєшся. У глибокій жалобі вона визнала, що ще не хрещена. Це був старшина батальйону. Прошу, сідайте. У мене боліла спина в різдвяний вечір.
Домашнє завдання
Виконати
тести
Комментариев нет:
Отправить комментарий