Українська мова 10 – Б клас на 02.04.2024

        Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль. Розряди займенників за значенням

     Тренувальна вправа.

          Прочитай текст. Визнач, якою частиною мови виступають виділені слова.

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!

(За О. Довженком)

Замініть іменники, які повторюються, займенниками.

Я дивлюсь у вікно. За вікном вирує віхола. Вітер підхоплює сніг і кидає сніг прямо в шибку. Я бачу паркан, біля паркана сидить кудлатий пес. Пес тремтить від пронизливого вітру.

 Вибірковий диктант.

Запишіть займенники, назвіть, до якого розряду за значеннями належить кожен із них.

Я з тої дивної країни, що має бозна-скільки літ, країни сонця — України, яка дивує й досі світ. (О. Довгий) Дехто в метушні і не помітив, що не та пора і ми не ті. (Б. Олійник) Усяк до чого-небудь вдався. (Л. Глібов) Дід Карпенко ходить щонеділі у степу шукати бозна й що. (Л. Костенко)

 Домашнє завдання

1) Вивчити теоретичний матеріал

2)Тренувальна вправа.

Прочитай текст, встав пропущені літери.  Підкресли займенники як члени речення. Над ними надпиши рід, число, відмінок.

Родовідна пам___ять – явище в українс___кому побуті унікальне. Оч___видно, мало хто знає, що у давн___ну було за обов'язок знати поімен___о свій родовід від п'ятого чи навіть с___омого коліна.

Пам'ять про своїх предків була природною потребою. Тр___матися свого родоводу, об___рігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколін___ям, було обов___язком. 
Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам'ят___ю, зневажливо називали люд___ми без роду-племені. Кожна людина, і кожний народ мають свої св___ятині. Вивішений на стіні портрет дідуся чи бабусі – це не просто дан___на традиції. Це пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад.