Українська література 10 –Б клас на 29.04 -30.04.2024
Павло Тичина. Феномен «кларнетизму».
(зб. «Сонячні кларнети «Ви знаєте, як липа шелестить...»)
Ах ! Скільки радості .
Коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті.
Павло Тичина
Загальна
характеристика збірки «Сонячні кларнети»
Перша книжка поезій Павла Тичини з незвичайною назвою
«Сонячні кларнети» (тоді писалося «Соняшні»), вийшла друком у 1918 р. На
обкладинці соняшники .
Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від
латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук
— чистий, ясний, бадьорий.
Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього
живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки
цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю
молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння
гармонії Всесвіту.
«Сонячні кларнети»
— збірка Тичини, яка стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся
літературна Європа. Василь Стус у книжці «Феномен доби» пише, що «компліменти
були великі».
У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика
і Поезія
з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили
полотна, слова засяяли барвами. До збірки Павло Тичина включив 44 найкращих
своїх твори, поєднаних між собою змістом і стилем. «Сонячні кларнети»
відзначаються організованістю і симетрією: вони мають своєрідну увертюру — вірш
«Не Зевс, не Пан...» і поділяються на три тематичні групи.
До першої належить лірика з пейзажними
і любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (відомі вже нам)
«Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, які
прочитали вперше: «Подивилась ясно», «О люба Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви
знаєте, як липа шелестить» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним
розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «світлою
нотою збірки».
Друга група — це вірші
про народне горе, принесене Першою світовою війною: «Хтось гладив ниви...»,
«Іще пташки...» У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передає
найтонші настрої і почуття.
Третя група тематично
поєднується з другою: Україна і революція («Одчиняйте двері...», «По блакитному
степу», «Скорбна мати» та інші). Поет із позицій власного розуміння добра і
зла, справедливості і народної моралі осмислює, що несе революція рідному
народові. Ці дві групи можемо назвати «скорботними нотами» збірки.
І все це у поєднанні творить своєрідний неповторний
індивідуальний стиль, характерний для творчості Павла Тичини, чкий має назву КЛАРНЕТИЗМ.
МУЗИКА +
ЖИВОПИС +
ПОЕЗІЯ + КЛАРНЕТИЗМ
(звук) + (образ) +
(слово)
Аналіз поезії «Ви знаєте,
як липа шелестить..?»
Виразне читання та письмовий аналіз поезії «Ви
знаєте, як липа шелестить..?»
Автор: П. Тичина
Рік написання: 1911
Збірка – «Сонячні кларнети».
Літературний рід:
епос
Жанр: ліричний вірш або елегія
Вид лірики: інтимна та пейзажна
Напрям –
модернізм
Течія – поєднання символізму та імпресіонізму; «кларнетизм».
Тема : вираження
перших і тендітних емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя.
Ідея: хвилюючі ноти
передчуття щастя і глибинне злиття з природою, уславлення гармонії.
Провідний мотив:
світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
Віршовий розмір:
ямб (Вірш написаний чотиристопним ямбом з незакінченою стопою, жіноча рима
чергується з чоловічою)
Художні засоби“Ви
знаєте, як липа шелестить?”
Епітети: місячні, весняні ночі, старі гаї;
Риторичні питання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні
ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»),
Риторичні окличні речення («А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, Як сплять гаї!)
Риторичні запитання й оклики, звернені до читача, ніби зближують його з
поезією. Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові й слухові образи емоційно
наснажують цей ліричний вірш.
Композиція: дві
шестирядкові строфи. Композиційно вірш поділяється на дві частини. Обидві
починаються риторичними питаннями. Спочатку простір обмежений лише липою, яка
шелестить, у другій частині він ширшає – це вже гаї, вони сплять, але „все
бачать крізь тумани”. Простір враз стає глобальним – «місяць,
зорі», а потім швидше звуковий образ — ”солов’ї”.
Символи: небо –
безмежжя; місяць – символ вічності, світла; зорі – символ кохання, радості;
липа – символ жіночності, кохання; золотий колір – багатство, радість, життя.
У творі паралельно
(настроєво суголосно) зображуються два світи – світ природи і світ людини
(прийом паралелізму). Вдало застосовані тропи, майстерне створення
словесно-музичних асоціацій роблять поезію стрункою й елегантною.
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» має ознаки різних стилів:
ознаки експресіонізму (посилена увага до природи, все в ній є нерозривною
цілістю),
ознаки імпресіонізму (увага до кольорів, звуків),
ознаки символізму (використання символів),
риси неоромантизму (ліричний герой сповнений передчуття змін, щастя,
повністю злитий з природою; звернення до фольклору (паралелізм).
Історія написання твору «Ви знаєте, як липа шелестить»
Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим
віршем Павла Тичини. 1911 рік — це лише період становлення майбутнього
поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою
молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього
символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки
„Сонячні кларнети”.
Темою вірша є вираження емоцій, які народжуються в душі юного
ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання.
Ідейне навантаження вірша не чітке. Тут змішані хвилюючі ноти передчуття
щастя і глибинне злиття з природою, а отже, уславлення гармонії.
“Ви знаєте, як липа шелестить?” ліричний герой
Ліричний герой – закоханий юнак, сповнений почуттів, він звертається з
риторичними запитаннями до уявних опонентів, які теж мають відчувати те, що і
він, він закликає до рішучості, проте сам не виявляє цієї рішучості. Лише щира,
закохана душа здатна бачити символічні образи природи, а закохані, очевидно,
бачать спільні образи. І тому риторичне питання на початку вірша
трансформується в риторичне ствердження. Ліричний герой знайшов однодумців, він
не самотній у своїх почуттях!
Головних героїв тут цілий ряд. Безперечно, спочатку варто відзначити
кохану, яка абсолютно не візуальна, вона навіть бездіяльна, бо просто спить…
Але і у своєму сні вона – це все для ліричного героя.
“Ви знаєте, як липа шелестить?” критика
Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати
в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке
почуття (П. Хропко).
Літературний
диктант «Так чи ні»
1. Ми познайомилися з творчістю Івана Тичини. (Ні).
2. Поет народився у Пісках на Чернігівщині. (Так).
3. Мав талант до музики, малювання, поезії. (Так).
4. У своїх віршах П.Тичина описував тяжке дитинство. (Ні).
5. Народився у багатодітній родині. (Так).
7. Співав у хорі чернігівського монастиря. (Так). ).
8. Перша збірка називалася «Сонячні кларнети». (Так).
Тичина став поетом, яким пишається Україна. Оригінальний стиль, щирість
інтонацій, дивовижність його поезій кличуть нас у світ, де панує гармонія і
краса. Так, ідеал П. Тичини — гармонія
природи й людини, інтелекту й духовності, почуття й обов’язку, національного й
загальнолюдського, землі й космосу.
Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять поезію «Ви знаєте, як липа
шелестить».
Ви знаєте, як липа шелестить
у місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов'ї…
"Я твій" — десь чують дідугани,
А солов'ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Комментариев нет:
Отправить комментарий