Українська мова 11 – А клас на 02.04.2024

ФРАЗЕОЛОГІЯ РІЗНИХ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ: ХУДОЖНЯ, НАУКОВА, ПУБЛІЦИСТИЧНА, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА.

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення послуговується значним запасом фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад, вогнище культури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад, мокра курка — зневажливе забарвлення; важка артилерія — іронічний відтінок.

Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел походження. На цій підставі вони поділяються на розмовно-побутові, народнопоетичні і книжні.

Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному і художньому стилях, рідше — в публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки. Їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.

Народнопоетичні фразеологізми — це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Наприклад: 1. На камені на білому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). 2. Їде козак молодий, під ним кінь вороний (Нар. творчість).

Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п’ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» — Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа).

У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо. Наприклад: 1. Як бути — ось у чім питання. 2. Пасажир — це звучить гордо (З газет).

Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використовувати їх треба правильно й доречно (З підручника).

У поданих реченнях підкресліть фразеологізми, визначте їхню синтаксичну і стилістичну функції.

1. Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський). 2. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О. Гончар). 3. Життєва логіка і сила любові мусять узяти вгору над химерами долі (І. Вільде). 4. Німецький поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 5. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку. Тут уже пахло карбованцями (І. Нечуй-Левицький). 6. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «матері городов руських» (Остап Вишня). 7. Не дайте ворогам ні хліба, ні м’яса, гоніть їх з своїх дворів в три шиї (Д. Бедзик).

2. Розмежуйте фразеологічні одиниці за стильовими ознаками.

Медовий місяць; притча во язицех; облизня спіймати; азбучна істина; обіцяти золоті гори; в сорочці народитися; до чорта в зуби; гора з плечей звалилась; герой нашого часу; рота роззявити; камінь спотикання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Складіть твір, заголовком якого б стало одне з прислів’їв:

«Вченому світ, а невченому тьма», «Гірко зароби, а солодко з’їж», «Праця чоловіка годує, а лінь марнує».