Українська література 11 – А клас на 05.04.2024

Ігор Римарук “Обнови” аналіз

Автор – Ігор Римарук

Тема – пошуки справжніх, неперехідних цінностей ліричного героя

Віршовий розмір – верлібр. Не поділяється на стопи, рядки мають різну кількість наголосів, довільно розташованих, немає рим, розділових знаків.

У цій поезії яскраво виражена біблійна символіка, яка тісно переплетена з проблемами й труднощами мирського (чи сучасного?) буття.  У цьому вірші  подана алегорична картина сучасного світу з його суперечностями, протиріччями, коли «лавровий вінок» перетворюється на «терновий», кати стають героями, тільки «тяжкі хрести» залишаються, їх не одберуть, це не ордени.

Ліричний герой поезії жалкує за «буланими», «вороними» «зміями» — мріями, сподіваннями, сміливими вчинками, котрі змінилися на буденщину — деренчливу бричку з крикливим візником, і прагне оновлення, «крилатості», лету до осяйних небес.

Вірш написано в постмодерній манері, що характерно для автора. У вірші майже немає розділових знаків, а рядки не відмежовуються великою літерою. Кожен сам ставить акценти і розуміє твір по-своєму.

Цілком по-філософському автор вирішує питання про покликання й призначення людини на землі, коли завжди є проблема вибору життєвого шляху: «хрест не орден хрест не одберуть». Тільки особистість знає, що має хрест, і його слід пронести гідно, як Христос. Окремою темою звучить протистояння покликання поета та імперської залежності, що глибоко сидить у підсвідомості, бо все ще мимоволі озирається «на крилатий герб у консуляті». Минає час, і йому належить щоразу бути оновленим, саме тому минуле й майбутнє завжди поруч, саме тому «зоря одвічна в небесах оновлених зника», щоб означити новий поступ для душі.

Ігор Римарук “Обнови” вірш

Молодiй душе

радiй обновам —

лавровий вiнок стає терновим

стражники у мученики пруть

хрест не орден

хрест не одберуть

на крилатий герб у консулятi

задивились коники крилатi

а буланий змiй

а вороний —

де ви нинi

в упряжi якiй

мчить полями бричка макабрична

деренчить горлянка вiзника

i твоя

душе

зоря одвiчна

в небесах оновлених зника