Українська література 11- А клас на 30.04.2024

Марія Матіос. Роман  «Майже ніколи не навпаки».

М. Матіос є однією з найуспішніших письменниць України, її книжки викликають жваве зацікавлення; своєрідна мова, цікаві події, непередбачуваний сюжет – невід’ємні елементи творчої манери – не залишають байдужими читачів. Романи М. Матіос – це не лише обігрування однієї теми, а витворення художнього світу за незвичними правилами; сюжети — історія душі, інтимна сповідь, щоденник настроїв і переживань. Сьогодні на уроці ми поговоримо про її роман «Майже ніколи не навпаки», який авторка визначила як сімейну сагу в новелах.

- Чи доводилося вам визнавати свою провину? Чи часто йдете на поступки першими? Що відчуваєте при цьому?

Інтерактивна вправа «Займи позицію»: займіть певну позицію щодо почутих думок.

         Над людиною тяжіє Вищий Закон Справедливості. Суть його в тому, що кожен, зрештою, одержує по заслузі. Тобто, чинячи добро чи зло, потрапляє під певні закони. Вони діють бумерангом. У житті людина неначе рухається по спіралі, де на кожному новому витку пожинає результат того, що вчинила на попередньому ( За К. Мотрич).

     Кожна людина народжується, щоб стати  щасливою. І одна із важливих передумов для цього - здатність порозумітися з іншими: визнавати, сприймати та розуміти, тобто бути  толерантним

Сага – давньоскандинавське слово, що означає «сказання». Саги були поширені в Ірландії та Ісландії в формі прозових творів з віршованими вставками у VIII - XIII століттях у більшості своїй історико-біографічні або міфологічні оповіді, які розказували про життя простих людей.

- Про кого йдеться у сазі М.Матіос? (Марія Матіос розповідає історії кількох гуцульських родин (Чев’юків, Кейванів, Варварчуків) від часів Австро- Угорської імперії, Першої світової війни до середини ХХ століття.)

  Жанр твору Марія Матіос визначила як сімейна сага у новелах. Новела – це невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Незважаючи на те, що новели Марії Матіос досить великі за обсягом, вона дотримується основних ознак даного жанру.

- Які є ознаки новели? Як саме вони виражаються у романі «Майже ніколи не навпаки»? (Письменниця не дає детального опису побуту гуцулів, навколишньої природи, а насамперед змальовує внутрішній світ персонажів, що є характерно для новел. Марії Матіос вдається зобразити незвичайні події з життя досить значної кількості героїв, показати несподівані сюжетні повороти, акцентуючи при цьому особливу увагу на переживаннях та почуттях персонажів твору).

Як виявляється у творі проблема гріха і спокути. Які персонажі скоїли гріх і хто хотів його спокутувати? (Кирило Чев‘юк, який кохаючи Мариньку, одружується з Василиною; Олекса Говдя, що кохає Мариньку і через те вбиває Кирила; Петруня, яка все життя прожила з нелюбом, не відчувши жіночого щастя до зустрічі з Дмитриком; Грицько Кейван, який мучиться від постійних ревнощів, згадуючи зраду дружини і маючи щоденне про це нагадування, допомагає Варварчуку у розправі над «своїм похресником Дмитриком»).

·        Чому загинув найменший син родини Чев’юків? (Дмитрика вбили через заборонені стосунки із заміжньою жінкою).

·        Через що розсварилися брати  Павло, Оксентій, Андрій? (Розсварилися поміж собою за землю).

·        Чому Грицько Кейван допоміг вбити свого похресника Дмитрика? (Через своє нещасливе кохання)

·        Як ви розумієте назва новели «Чотири – як рідні – брати» (за висловом італійського письменника і літературознавця Умберто Еко, який стверджував: «Назва повинна заплутувати думки, а не дисциплінувати їх»)?

·        Яка, на вашу думку, концепція назви роману (за цитатами: «Та, зрештою, люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є навпаки», : «У світі завжди одне й те ж: одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час – люблять іще інших. А ще інші – ненавидять тих, хто любить. І не можуть собі дати ради ні перші, ні другі. Ні з любов’ю. Ні з ненавистю. І майже ніколи не є навпаки»)?

·        Проблемне питання: Чого нас вчить роман «Майже ніколи не навпаки»? (Здатності зрозуміти й пробачити іншого, поважати чужі почуття й не зашкодити іншому)

Добра у світі значно більше, але зло виникає раптово, вистрілює і дуже глибоко ранить, навіть убиває. А заздрісні люди бувають гірші від сатани.