Українська література 10 – А клас
на 21.04
Особливості композиції новели “Момент” Володимира Винниченка
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Аналіз новели “Момент” Володимира Винниченка буде корисним для всіх, хто вивчає цей твір і хоче краще засвоїти тему.
Рік написання: 1909.
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій
для життя ситуації.
Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення
скороминущості щастя.
Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
Проблематика
- життя і
смерті
- миті як
частини вічності
- сенсу
щастя людини
- порівняння
природної сутності людини і моралі, нав’язаної суспільством
Символічні образи
- поле
(символ свободи, життя, народження й росту);
- ліс
(символ ворожої стихії (у момент небезпеки) або свободи й кохання (у
момент щастя);
- комашки
(символ відсутності обмежень і правил);
- зелені
мушки, ворон (символ смерті)
- кордон
(символ межі між життям і смертю).
Час подій: літо, утім точно
не визначений, мов у позачассі.
Місце подій: село на кордноні — кордон, утім точно не визначене.
Композиція
- Шехерезада
у в’язниці розповідає історію про момент любові (пролог)
- Шехерезада
їде із Семеном Пустуном (експозиція)
- прохає
Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає,
що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно — зустріч
Шехерезади в повітці з панною (зав’язка)
- у селі
облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна
терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення —
рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті
передати послання «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що
люблять життя”. Більше нічого…» (розвиток дії)
- Шехерезада
й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація)
- живі,
щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її
не шукати, бо щастя «ось воно, мить» (розв’язка).
Сюжет
Революціонер зустрічається з панночкою в клуні перед
спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка так само тікає від
переслідування поліції. Герой закохується в панночку — і читач стає свідком
народження й розвитку високого почуття.
Молоді люди переживають страшний, екстремальний
момент: перебігаючи прикордонну смугу під обстрілом, вони уникають смерті і як
переможці святкують радість життя.
Історія кохання в новелі психологічно витончена,
світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з
мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить (звідси й назва новели
«Момент») — і зникло разом із чарівною панною.
У цій новелі В. Винниченко використав увесь арсенал
імпресіоністичних засобів. Колористика твору концентрує в собі сонячні барви,
лісову зелень, небесну блакить; багатство зорових і слухових образів увиразнює
пейзаж, творить тло, на якому розгортаються події в новелі. Штрихова
імпресіоністична техніка передачі вражень головного героя (а розповідь ведеться
від першої особи) ніби виплітає малюнок душевного стану закоханого.
Усе навколишнє читач «бачить» і сприймає через
внутрішній світ головного героя. Момент щастя — миттєвий: закохані тут же
розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від
тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків. Справжнє щастя — у
миттєвому захваті.
У цій новелі чітко простежується доволі відверте
протиставлення усталеної, традиційної моралі з її суворими, а то й
пуританськими приписами природності й принадності душевних і тілесних поривань
двох молодих людей. Емоційно звучить у новелі й піднесений, і мінорний
водночас апофеоз «великому, прекрасному процесу життя», частка якого і ліс, і
бджоли, і пташки, і «сплетені коханням метелики», і юнак та дівчина, які ніби
розчиняються в зеленому рухливому царстві природи.
Спалах почуттєвої любові в природі — момент, найвища
точка буття. Людина перетворює свято кохання на побутовий елемент щоденного
життя. Звідси і рівень оцінки:
«Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошлість».
Ідеальну модель поведінки всього живого в природі
Муся окреслює так:
«Єсть якісь метелики. Вони вмирають серед кохання».
Пропозиція панни скористатися цією моделлю, перенісши
її з рівня біологічного на рівень духовний («наше кохання повинно вмерти
зараз»), з розумінням сприймається героєм. Муся стає Дамою, а юнак
благочестивим, шляхетним лицарем:
«Я схопив краї її сукні, поцілував і випустив».
Комментариев нет:
Отправить комментарий