Українська мова 10- А клас на 16.05

Прислівник як частина мови. Творення ступенів порівняння прислівників

Прислівник — це самостійна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? навіщо?

Приклад:

Тихо, уважно, здалеку, учора, спросоння, навмисне.

Розряди прислівників за значенням:

·         якісно-означальні: тихо, лагідно;

·         кількісно-означальні (міри й ступеня): дочиста, двічі, трохи;

·         способу дії: пошепки, мовчки;

·         місця дії, напрямку: туди, знизу, здалеку;

·         часу: учора, завжди;

·         причини: зопалу, зозла;

·         мети: навмисне, напоказ;

·         ознака ознаки чи предмета (пояснює іменник): кава  по-турецьки, качка по-пекінськи.

У реченні прислівник найчастіше виступає обставиною, інколи — присудком (у безособових реченнях), а також — означенням (запитання ставимо від іменника).

Приклад:

Повернуся додому завтра. Тихо в лісі. Дорога ліворуч вимощена бруківкою.

Форми вищого й найвищого ступенів порівняння прислівників утворюють так само,  як і відповідні форми якісних прикметників, від яких вони походять: глибоко (від глибокий) — глибше, більш глибоко, найглибше, найбільш глибоко.

При творенні форм ступенів порівняння прислівників відбуваються ті ж самі зміни, що й у прикметниках: високо — вище, вузько — вужче, дужо — дужче, широко — ширше.

Зверни увагу!

Не творять ступенів порівняння прислівники з префіксами пре-, за-, суфіксами -ень-, -есеньк-: препогано, забагато, тепленько, тихесенько.

Значення вищого ступеня можна посилити словами значно, набагато, куди, трохи: значно лівіше, набагато краще, куди глибше, трохи пізніше.

Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайкраще, щонайглибше.

Домашнє завдання 

Параграф 7, впр.572