Українська мова    10 –А клас на 22.05                   

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні.

Записати речення, визначити  в  кожному частини мови самостійні та  службові.  Пояснити відмінність між ними.

І. Коли козак у полі, то він на волі. Мала бджола, а більше за великого мухомора знає. Великий  язик  у вола, а от говорити віл не вміє. Чумак з возом перекинувся б у цьому борщі. Ведмедя не помітив, бо на зайця задивився. Доброго коня пізнають з бігу, а людину бачать з її трудів. Якщо  вже  вмієш їздити,  умій  падати.

Бесіда.

— За якою ознакою частини мови поділяються на самостійні та службові?

— Що ми називаємо прийменником?

— Які ще службові частини мови ви знаєте?

  Спостереження над мовним матеріалом.

Прочитайте текст, визначте, чого йому бракує. Поновіть речення, визначте функцію слів, які ви вставили.

Село стояло … величезній балці. … балки протікала виляючи степова річечка. Один бік балки зривався високою кручею. Скеля, припавши землею, поросла деревами. … них вилася стежка, що доводила … містка … річку. Побравшись стежкою, Марко звернув … криниці. Криниця била … скелі.

 

Прийменник – незмінна службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. Найчастіше прийменники вживаються разом із іменниками, можуть також вживатися із займенниками та числівниками.

Прийменники самі членами речення не виступають, а підкреслюються разом із тим членом, з яким пов'язаний за змістом.

         Давайте підкреслимо члени речення у записаному реченні.

Весна зіткала вчора гобелен у  лузі – з трав, із квітів, з верболозів.

-         На що вказують прийменники з іменниками?

/зіткала (де?) у лузі – місце дії;

гобелен (який?) з трав, із квітів, з верболозів  - ознака предмета./

* Пояснювальний диктант.

У записаних реченнях вказати прийменники, з’ясувати значення кожного. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Чи  є  прийменники членами речення? Чому?

І. Сад увесь убрався в іній, проти сонця він як синій. (П.Тичина.) Зоря заглянула в вікно крізь шибку льодову. (М.Рильський.) Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані. (Леся Українка.) А як гляне теє сонце на весну, забудемо тую зиму навісну. (Л.Глібов.)  Немає друга понад мудрість, ні ворога над глупоту. (І.Франко.) Крізь вікна книг свободи  світло ллється. (Д.Павличко.) Не честолюбство за мету  в житті нам треба брати з вами. (С.Шевченко.) Труд і пісня до мети через глиб кладуть мости. (П.Усенко.)

* Переписати речення, на місці крапок уставляючи прийменники. Які з них є синонімічними, антонімічними?

І. А вдень дядьки ... морози водохресні рубають ополонку ... Сулі. (Д.Білоус.) Пливуть ... Збручем тумани, цвітуть ... Смотричем сади. (Л.Дмитерко.) ... Дніпрі, Дунаю і Ятрані білі роси випила гроза. (А.Малишко.) Обернусь  я ... зозулю, ... Дунаю полечу. (Олександр Олесь.) А Рось кипіла ... кам’яному ложі, ... голих віт кричало вороння. А там – Дніпро аж ген ... Базавлука, аж .. пороги  й далі  ...  лиман. (Л.Костенко.) Мій зір чарує придніпрова врода ... круч високих й лугових долин. (І.Савич.) Лиман ранковий встав ... туманом. Туман ранковий встав ... лиман. (Д.Кремінь.) ... мене лине музика бджолина. (О.Довгий.)

Для довідок. І. В, на.  Понад, над. На. В, по.  В, між. До, за, за. Між. Поза, понад. Повз. 

Інколи виникає питання, який прийменник треба вживати – у (в) чи до: Я поїхав  у  Київ  чи  Я  поїхав  до  Києва,  Вихід  у  місто  чи   Вихід  до  міста?

Узагалі, коли йдеться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: Через кілька днів  я вилечу до  Львова.  Коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником  у(в):  У Києві на риночку ой пив чумак горілочку.  Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще й додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника  до  - у(в): Ми їздили на ярмарок у Косів. (М.Рильський.) У реченнях, де рух або дію скеровано  до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у(в): Він вступив  у  сад. (Є.Гуцало.) Закрадається в серце острах. (М.Рильський.) Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і другим прийменником: Уваливсь у хату. (П.Куліш.); Смерть зайшла до хати. (Д.Павличко.)

    Робота із таблицею.

Відмінки	Прийменники
Родовий	Без, в(у), від, з, за, між, проти, край, коло, з-під, з-перед, поміж
Давальний	Всупереч, навздогін, назустріч, наперекір, напереріз,
Знахідний	В(у), з, за, на, над, через, понад, крізь, під, про, по
Орудний	З, за, між, під, попід, над, понад, перед, поміж, у зв'язку з, слідом за
Місцевий	В(у), на, о, при, по
Вживання прийменників

   Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників. Уживання прийменників з певними відмінками в українській мові закріплене традиційно.

  Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника. А от із давальним відмінком прийменники вживаються найменше.   

Робота над культурою мовлення. Рубрика «Говоримо правильно».

Говоримо не правильно	Говоримо правильно
Знати по газетах	Знати з газет
По цілих днях	Цілими днями
Добрий по натурі	Добрий за вдачею, доброї вдачі
По напрямку до лісу	У напрямі до лісу

* Прочитати  фразеологізми, пояснити значення кожного з них. Вказати прийменники, з’ясувати значення кожного з них. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно). Пояснити походження виділених фразеологізмів.

Бути перед очима. Воювати з вітряками. Галопом по Європах. Глузд за розум завертає. Проти шерсті стригти.  Поміж Сциллою і Харибдою.

 Домашнє завдання.  Впр.596, параграф 82