Українська мова 10 - Б клас на 24.11.2023

               Слово як основна одиниця мови

В) Вправа 218 (Проаналізуйте висловлення науковців.

• Продовжте речення: «Для мене слово — це …».

1.  Конструювання-відновлення (Із поданих слів утворіть прислів’я. Запишіть. теплого,  лід, й, слова,  розмерзає,  від.

словом,  мотуззям, а в’яжуть,  людину,  вола.

коле,  словечко,  сердечко, гостре .

солодких,  буває,  слів,  і,  гірко від.

пес,  як,  не,  словами, кидай,  хвостом.

одрубав,  сказав, сокирою,  як.

глибше,  стріла,  ранить,  слово,   не, а.

пам’ятається,  забувається,  удар,  слово, а.

голову,  слово,  душу,  шабля,  ранить, а.

зброя,  слово,  наймогутніша.
болить, як,  ножа,  від,  від,  язика,  гірше.
наче,  наче,  а,  коле,  стеле,  ділами,  листом,  словами, голками.
не,  бо,  за,  від,  слово,  болячку,  дітей, гірше,  вразливе,  гоїться.

вбити,  врятувати, може,  може,  людину,  слово,  і. 

·Яку ознаку слова ці прислів’я ілюструють?

 

Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:

– Чогось їй не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.

Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

– Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці – щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

– Ось чого не вистачало Олі,– сказав дід Опанас. – Доброго слова.

Василь Сухомлинський

Образливе слово

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить – мучить його совість: адже він образив Матір.

Ішли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

– Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

– Прощаю, – сказала Мати й зітхнула.

– Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:

– Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

Василь Сухомлинський

Красиві слова і красиве діло

Серед поля стоїть маленька хатка. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. 

Одного разу серед літнього дня захмарило і пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці і дивилися, як з неба ллє, мов з відра. 

Коли це бачать, до хатинки біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села.  Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтів від холоду. І ось перший з тих хлопців, що сиділи в сухому одязі, сказав: 

– Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві слова: 

– Як страшно опинитися в зливу серед поля. Я співчуваю тобі... 

А третій не промовив жодного слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху. 

Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла. 

Василь Сухомлинський

 

2.  Робота з підручником (Вправа 220)

Прочитайте текст. Яке, на вашу думку, слово можна назвати «мудрим і добрим»?

·     Складіть перелік із п'яти слів, який можна віднести до рубрики «Жменька слів для доброго настрою»

Домашнє завдання

§32. Вправа 225