Українська мова 11 – А клас на 24.11.2023
Типи підрядного зв’язку в словосполученнях

Головне і залежне слова в словосполученні завжди перебувають у підрядному зв’язку.

Розрізняють три основні способи підрядного зв’язку — узгодження, керування і прилягання.

Узгодження

Узгодження — такий вид підрядного зв’язку, коли залежне слово уподібнюється до головного в роді, числі й відмінку: високий явір, висока горобина, високе небо, високі дерева.

У таких словосполученнях при відмінюванні головного слова змінюється й залежне: високого явора, високим явором, на високому яворі, високі явори.

Як правило, зв’язком узгодження поєднується іменник (головне слово) з прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником прикметникового типу: небесна блакить, замріяний художник, п’ятий поверх, наші плани.

Таке узгодження називають повним.

При неповному узгодженні залежне слово іменних словосполучень уподібнюється до головного у формі відмінка й числа: тканина в горох — різний рід і відмінок;

місто Черкаси — різне число; річка Дніпро — різний рід.

Керування

Керування — такий вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово ставиться при головному в певному відмінку: говорити про щастя, перепливати річку, складати іспити, приїхати до столиці, писати без помилок, роздуми над фільмом, властивий людині, схожий на батька, багатий думками.

Увага!

При зміні головного слова залежне залишається незмінним: говорив про щастя, говорила б про щастя, говоріть про щастя, говорили про щастя.

За формою залежного слова керування буває безприйменниковим, або безпосереднім (слухати симфонію, радість перемоги, землі Донеччини) та прийменниковим, або опосередкованим: турбуватися про дітей, діяти за наказом, екскурсія до музею, знати про щось.

За силою підрядного зв’язку розрізняють керування сильне і слабке. Сильним керування буває тоді коли головним словом є перехідне дієслово: запам’ятати правило, вивчити вірш, не купити хліба, випити молока.

Слабке керування наявне в словосполученнях, де головним словом виступає дієслово або інша частина мови, а залежне може стояти у формі будь-якого відмінка з прийменником чи без нього: зайти до кімнати, дякував друзям, учитель за покликанням, вітер з півночі, молоко в глечику, краса весни.

Примітка. Кількісний числівник у називному й знахідному відмінках керує іменником, а в непрямих відмінках (крім знахідного) узгоджується з іменником: п'ять тисяч (називний і знахідний) — керування; п'яти тисячам — узгодження. Числівник один узгоджується з іменниками в усіх відмінках.

Прилягання

Прилягання — такий вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово, будучи незмінним, пов’язується з головним лише за змістом: говорити пошепки, бігти наввипередки, одягнутись по-осінньому, дорожчий утричі, зустрітися вдруге, дуже добре, мрія відпочити, працювати сидячи, розповідав жартуючи.

При приляганні залежне слово виражається незмінними словами:

✵ прислівником:

поводитись (як?) гречно, писати каліграфічно, щедрий (у якій мірі?) надзвичайно, дуже тепло, зробити (з якої причини?) згарячу, прочитати (скільки?) двічі;

✵ неозначеною формою дієслова (інфінітивом): навчив (що?) любити, порадив прочитати, допоміг вилікуватися; уміння (яке?) декламувати, мрія працювати, приїхав (з якою метою?) подякувати;

✵ дієприслівником: ішли співаючи, сиділи зажурившись, рухатися не зупиняючись, читав дрімаючи;

✵ незмінюваним іменником: пальто беж, колір хакі.