воскресенье, 10 марта 2024 г.

 

Українська література 10 –Б клас на 11.03.2024

Утвердження незламності духу і віри людини в життєвих випробуваннях, змаганні з долею у віршах «Мріє, не зрадь!». «Contra spem spero». Алегоричні образи поезій. Романтичний пафос.

Недарма кажуть, що людина жива «не хлібом єдиним». їй потрібна ще й краса, яку несуть споглядання природи, гармонійні людські стосунки, твори мистецтва, музика, вірші…

Саме про вірші Лесі Українки, які надають поетесі можливості злетіти на крилах натхнення над світом буденності, взявши із собою і читача.Тільки їх краса повністю відкриється лише тоді, коли вони будуть майстерно прочитані.

Погляд Лесі Українки на своє життя і долю був «сумовитий». Причина в тому, що життя видатної доньки українського народу було сповнене боротьби з важким недугом («Хто вам сказав, що я слабка»., відчаю після втрати коханої людини («Квіток, квіток…»., самотності («Ви щасливі пречистії зорі».. Тільки злиття з природою давало письменниці відчуття гармонії, якої їй не вистачало в житті.

А ще в її житті була боротьба, а зброєю стало слово.

Поет — друг та захисник народу. Таким постає він у поемі Лесі Українки «Давня казка». яка увійшла у першу збірку творів «На крилах пісень». Тоді письменниця вже була зрілим майстром. Служіння літературі, поневоленому народові Леся Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний поет. У її віршах лірична героїня є патріотом, мужньою, незламною, витривалою, волелюбною людиною. яка, попри все, залишається чуттєвою, жіночною та ніжною. Але ця вольова, сильна, непокірна жінка трагічно самотня.

Ліра видатної української поетеси співала недовго, але кожен її звук зачіпав серце кожного, хто її слухав. це стосувалося і її сучасників, і сучасників наших. Вона була «співачкою досвітніх огнів». але струни поетичної ліри Лесі Українки не раз озивалися і ніжними, сокровенними тонами. Лірика її різнобарвна, як кольори веселки. Кількість читачів, яким до серця її вірші, дуже велика, адже кожен знаходить у її поезії щось близьке для себе.

Поезія «Contra spem spero». назва якої у перекладі з латинської мови означає «без надії сподіваюсь». написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету — і перемогла. Наперекір зловісним «осіннім хмарам». вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): «Любий Миша! я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь». догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать».

Аналіз вірша «Contra spem spero»

провідна думка поезії. (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу)

Як поетеса розуміє своє місце у суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі…». «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)

*контраст у поезії. («… Я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі».)

характеристика ліричної героїні вірша. (Сильна, незламна, вольова особистість, яка сповнена мрій і сподівань на краще, готова битися до перемоги)

символічність твору. (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту — осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори й гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі». «барвисті квітки». символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора». «крута, крем’яна гора». «темна ніч»., протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти». «весела весна». «зірка провідна». (прийом контрасту))

романтичні образи (Лірична героїня — самотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішню — зі самодержавством своїм словом, — незламний борець)

Чи співпадає життєва позиція ліричної героїні вірша зі ставленням самої авторки до життя? (Поезія «Contra spem spero». є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту».)

Аналіз вірша «Мріє, не зрадь».

адресат звернень ліричної героїні. (Мрія)

характеристика мрії. (У неї вкладена «остання надія». вона — «світло безсонних очей». мрія повинна залишитися живою і втілитися в життя, вона — літає орлом над ліричною героїнею, заради неї лірична героїня хоче бути крилатою і навіть згодна віддати за неї життя)

настрій вірша. (Оптимістичний)

ключові мотиви твору (Мрія і призивання майбутнього)

Чи можна стверджувати, що шлях до мрії — легкий? (Ні, життя ліричної героїні на шляху до мрії — постійні змагання з долею, з випробуваннями життя)

характеристика ліричної героїні? (Вона незламна, сильна духом, не звертає з наміченого шляху, хоче жити повноцінним життям: «Дай мені крила свої, хочу їх мати сама, Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною».)

мрія, заради якої лірична героїня вірша «давно інших мрій відреклася». (Це щасливе майбутнє країни та її народу, заради якого лірична героїня згодна віддати всі свої сили, натхнення і навіть життя: «Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари, Не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть».)

В головний мотив поезії. (Прагнення волі, уславлення подвигу борців за волю)

неоромантичні риси сюжету та ліричного героя. (Боротьба за свободу. Ліричний герой — сильна особистість, здатна спалити мости за собою, здатна на подвиг, самозречення, самопожертву заради мети — свободи батьківщини. Використовуються асоціативні образи, образи-символи (мрія — символ прагнення волі. Орел — символ волі))

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку, повторити правила виразного читання, засоби виразного читання.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

  УКРАЇНСЬКА МОВА 11-а клас на 17.05.2024 ПЕРЕКЛАДИ ЄВАНГЕЛІЯ. ПСАЛМИ Т. ШЕВЧЕНКА. ОСНОВНІ МОВНІ СТИЛЬОВІ ЗАСОБИ КОНФЕСІЙНОГО СТИЛЮ. МАРКО...