Українська мова 11 – А клас на 03.10.2023

                      «Еристика як мистецтво суперечки»

Треба говорити голосно, щоб тебе почули.

Треба говорити тихо, щоб тебе послухали

Поль Клодель

(французький поет, драматург,

релігійний письменник XX століття, дипломат)

 

Сьогодні ми з вами відкриємо новий світ у риториці – еристику, дізнаємось визначення запропонованого поняття, основні його ознаки, а також будемо намагатися навчитися правильно вступати в суперечку та вдало аргументувати та відстоювати власну точку зору. А в цьому нам зможе допомогти матеріал, який ми проходили на попередніх заняттях з української мови.

Тому давайте разом пригадаємо матеріал, який ми вже вивчили на минулих уроках.

1.Засоби увиразнення мови творів, які реалізуються в словах чи словосполученнях. (Троп)

2. З давніх часів склалося стійке уявлення про те, яка особистість здатна ви­кли­кати інтерес публіки. В класичній риториці Греції й Риму поняття „образ ора­тора” стало визначальним. (Риторичний ідеал)

3. людина, яка публічно виголошує певну промову. (Ритор)

4. Інформація, яку проголошує диктор для письмового нотування (підібраний Матеріал)

5. той, хто виголошує промову, а також людина, що володіє даром красномовства або володіє ораторським мистецтвом. (Оратор)

6. система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення (Мова)

7. Видатний оратор Стародавньої Греції (Платон)

Термін «еристика» - грецького походження, в перекладі означає «той, що сперечається». Як предмет риторики, еристика – це мистецтво суперечки.  А що значить мистецтво? Давайте звернемось до словника .

Будь-яка суперечка передбачає зіткнення думок або позицій. Кожна сторона має активно відстоювати свою точку зору і намагається розкритикувати точку зору супротивника.

Отже, суперечка - це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення до позиції співрозмовника, що виражається в її критичній оцінці.

Суперечка — це зіткнення думок, позицій, у ході якого кожна сторона аргументовано відстоює своє розуміння обговорюваних проблем і прагне спростувати аргументи іншої сторони.

Суперечка є важливим засобом з'ясування і розв'язання питань, стосовно яких виникають розбіжності, кращого розуміння того, що не є значною мірою зрозумілим і ще не дістало переконливого обгрунтування. Якщо навіть учасники суперечки не доходять згоди, у ході її вони краще з'ясовують як позиції іншої сторони, так і особисті.

Щоб суперечка відбулася, нам необхідні  пропонент, опонент і аудиторія. 

Пропонент - це той, хто висуває, обстоює деяку тезу. Без пропонента не може бути ані спору, ані аргументативного процесу.. 

Опонент - другий обов'язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент. 

Аудиторія - третій, колективний суб'єкт суперечки. Вона є основним об'єктом аргументативного впливу в спорі.

Мистецтво ведення суперечки називається еристикою. Еристику поділяють на діалектику і софістику. Першу розвивав Сократ, який уперше застосував слово «діалектика» на позначення мистецтва вести ефективну суперечку — діалог, у якому шляхом обговорення проблеми і протиборства думок досягають істини.

Софістика ж, що ставить за мету перемогу в спорі, а не досягнення істини, істотно скомпрометувала власне ідею мистецтва суперечки.

Еристика не є окремою наукою або розділом якоїсь науки. Вона є різновидом «практичного мистецтва», подібного до навчання ходьби або музики.

Можна виділити декілька класифікацій суперечок. По-перше, суперечка за формою може бути диспутом або дебатами, дискусією або полемікою.

Диспут- (від лат. досліджую, сперечаюсь)- це заздалегідь підготовлена й проведена у певний час на обрану тему(наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами.

Дебати – (від фр. сперечатися)- це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні(учаснику) дебатів. 

Дискусія –(від лат. –розгляд, дослідження)- це обговорення певної проблеми чи важливого питання з метою досягнення істини. 

Полеміка ( від грецької – військовий, ворожий) –це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання.

Основні рекомендації еристики щодо поведінки в суперечці

1. Не слід сперечатися без особливої необхідності. Якщо є можливість досягти згоди без суперечки, необхідно її використовувати.

2. Будь яка суперечка повинна мати свою тему і свій предмет.

3. Тему не можна змінювати або підмінювати іншою впродовж усієї суперечки.

4. Суперечка може виникнути лише за наявності суперечливих уявлень про один і той самий об'єкт, явище та ін.

5. Суперечка передбачає певну спільність вихідних позицій сторін, деякий спільний для них базис.

6. Успішне ведення суперечки потребує певного знання логіки.

7. Суперечка потребує певного знання тих речей, про які йдеться.

8. У суперечці слід виявляти гнучкість.

9. Не слід припускатися значних помилок у стратегії і тактиці суперечки.

10. Не слід боятися визнавати в ході суперечки свої помилки.

Домашнє завдання

 Опрацювати конспект уроку