Українська мова 10 – Б клас на 06.12.2023

Запозичена лексика як джерело збагачення лексичного складу мови. Причини і джерела лексичних запозичень.

 Ми продовжуємо вивчати лексикологію української мови. Що вивчає лексикологія? (слова).

Слова мають багато спільного з грошима, монетами: ними постійно користуються люди, без них не зможе жити суспільство. Як і монети, слова мають свою історію, вони приходять на нашу землю із сивої давнини (можливо, з ІІ століття, чи XІV, чи XVІІ, а можливо, XVІІІ). Також слова можуть приходити не з давнини, а з різних сучасних країн. Людина може поїхати за кордон і звідти привезти нове слово. Чи так само якийсь іноземець може привезти своє слово тій чи іншій країні. Дуже часто нові слова з’являються тоді, коли з’являється якийсь новий предмет.

У світі немає жодної мови, яка б існувала у чистому вигляді, тобто мала лише свої слова! Мова розвивається як організм! У ній функціонують слова свої, споконвічні, а також з’являються нові, запозичені.

Українська мова має багато спільного з іншими слов’янськими мовами. І насамперед це стосується лексики. Велика кількість спільних слів говорить про спільність походження народів, про те, що ці народи, простою мовою, родичі.

Візьмемо для прикладу українську й білоруську мови. Безліч спільних слів говорить нам, що ми братні народи.

- Але разом із тим чому в українській мові є слова, яких нема у білоруській?

Це говорить про те, що на якійсь із стадій свого розвитку мови розійшлись і почали розвиватись окремо одна від одної.

Крім власних слів, кожна мова, у тому числі й українська, має у своїй лексичній системі запозичені слова. Деякі слова ми легко назвемо запозиченими, а деякі настільки ввійшли в наш словниковий запас, що ми вважаємо їх своїми. Це, наприклад, такі слова, як сало, козак тощо.

В українській мові 15 відсотків запозичених слів. В англійській – до 40 відсотків.

У час XXІ століття, коли міжнародні зв’язки набирають більших і більших обертів, в українську мову потрапляє багато нових слів. Дуже часто нові слова – це данина моді. Якщо людина оперує великою кількістю іноземних слів, вона вважається освіченою. Але як же нам ставитись до того факту, що часто свої слова замінюються чужими?

Традиційно склалися три підходи щодо чужомовної лексики: пуристичний (ксенофобія), лояльний (ксеноманія) та раціональ­ний (утилітарний). Пуристи заперечують будь-які іншомовні елементи в національній мові, зокрема інтернаціоналізми. Представники лояльного підходу, навпаки, підтримують процес запозичення як такий, що свідчить про зв'язки між народами, культурами тощо. Раціональний підхід дозволяє при потребі (у разі відсутності питомого відповідника) користуватися запозиченими лексемами.

Яке ваше ставлення до чужомовної лексики? До якого підходу схиляєтесь ви і чому?

 

Мова постійно розвивається. І українська мова не виняток цьому. Українська мова має величезний запас власних слів, який ніколи не треба забувати. І в той же час ми не можемо стояти осторонь розвитку і збагачення своєї лексичної системи. Давайте знову ж таки повернемось до слів Шевченка: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь…».

1. Прочитайте текст про одного і того самого птаха. Визначте всі його назви. Як називаються такі слова? Які з цих назв «свої», а які — «чужі», запозичені?

Слово лелека зайшло до нас із південних країв з кримсько-татарської мови. Там ця назва звуконаслідувальна.

Назва чорногуз — давня українська. Вона вказує на колір птаха: біла шия, груди, взагалі вся передня частина тулуба, і чорний хвіст.

2. Відгадайте загадки (запозичені слова).

1. Висить на стіні і в той же час падає. 2. Дерево та дріт, а кричить на весь світ. 3. Бере билинку, а кидається мішками. 4. Стоїть на даху всіх димарів вище. 5. По дроту ходить, пітьму розводить (З підручника).

Ключ. Барометр, радіо, комбайн, антена, електричка.

3. Прочитайте коротенькі нариси про запозичені слова. Знайдіть усі запозичені слова, які є в текстах.

Текст № 1

У стародавніх римлян слово канікула означало собачка. А в нас, як відомо, канікулами називається перерва в заняттях. Чи не дивно? Виявляється, що ні. Зоря в сузір’ї Великого Пса — Сіріус — у південних країнах найяскравіша від 22 липня до 23 серпня. У цей час там особлива спека, що викликало потребу зробити перерву у навчанні. В латинській мові така перерва не мала спеціальної назви, а в нас вона пов’язується із згаданим терміном (З кн. «Культура слова»).

Текст № 2

На столі у вчителя журнал. Не шукайте родичів цього слова серед наших слів, бо воно запозичене. Утворене воно від французького слова жур — «день». Виходить, що журнал — це щоденник, в якому щодня записують ваші добрі й не дуже добрі діла. За хорошу оцінку дома похвалять, за погану — перепаде «на горіхи», та все ж не так, як в Голландії. Там нещодавно ввели спеціальний податок, який мусять сплачувати батьки, якщо учень погано вчиться (За А. Коваль).

4. Простежте, з якої мови і через які мови примандрувало до нас слово папір. Зробіть висновок, чи завжди слово відразу (прямо) запозичується з іншої мови.

Слово папір прийшло до нас через польську мову з німецької і зустрічається в книжках, починаючи з XVI ст. Вимовлялося воно в усіх трьох мовах майже однаково: у німців — пáпір, у поляків — пáпієр, в українців — папíр. Німці взяли це слово з латинської мови (нею, як ви пам’ятаєте, розмовляли в Стародавньому Римі; в середні віки в Європі нею писали наукові праці). Римляни це слово, як і багато інших, узяли у греків, а греки — у єгиптян. Так ми дійшли з вами до прабатьківщини слова папір і до рослини, яка називалася папірусом (З тв. А. Коваль).

5. Прочитайте текст. Назвіть приклади українізмів в інших слов'янських мовах.

Збагачуючись за рахунок іншомовної лексики, українська мова також була джерелом для поповнення словника тих народів, з якими український народ має різні стосунки і взаємозв’язки.

Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них в ХІХ столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, детвора, хутор), інші ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції (девчата, селянство, незаможник, недобиток).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Проведіть лінгвістичне дослідження, дослідивши історію слів гривня, жито, університет, пшениця.