Українська література 11 -А клас на 05.12.2023

«Патетична соната» Микола Куліш

З історії написання

У Миколи Куліша був давній намір написати «кінороман з доби війни і революції», і він навіть склав його детальний план – про це в одному з листів письменник сповіщав свого друга І. Дніпровського ще 1924 році. 

У результаті творчого експериментального пошуку у 1929 році була створена п’єса «Патетична соната» – органічне поєднання слова й музики – написана від першої особи, що нетипово для драматургії. Матеріалом для п’єси послужили бурхливі події 1917–1919 років. Сам автор, виступаючи на диспуті 1931 року, підкреслював, що «Патетична» – це експериментальна робота, це спроба сконденсованого драматичного образу, стислої сцени, стислого слова, це спроба запровадження в драматичний твір музики як органічної складової частини, а не як супроводу, це спроба ритмічної будови п’єси од початку до кінця, це спроба збудувати твір на органічному пов’язанні слова, ритму, руху, світла, музики, це боротьба, шукання … нової драматичної техніки».

Драматург любив музику з дитинства, мав гарний співочий голос і музикальний слух. За спогадами дружини, коли він працював над рукописом твору, то вимагав від родини цілковитої тиші за винятком гри на фортепіано його доньки Ольги. Працюючи над певними розділами п’єси, Микола Куліш просив дочку виконувати ті чи інші фрагменти «Сонати для фортепіано № 8, до мінор, op. 13» Бетховена, відомою під назвою «Патетична».

Вистава «Патетичної сонати» була запланована Лесем Курбасом на 1930 р., однак задуму не випало здійснитися. Прем’єру драми здійснив московський Камерний театр О. Таїрова (20 грудня 1932 року). Згодом за вказівкою урядовців її зняли з репертуару із забороною грати сцені будь-яких театрів. 

Тема: болісний пошук України своєї долі на роздоріжжі історії на прикладі вчинків героїв п’єси, трагедія гуманізму в обставинах соціально-політичних потрясінь і національного розбрату.

Ідея: засудження суспільства, заснованого на крові, з пріоритетом класових цінностей над загальнолюдськими, та ідейного фанатизму будь-якого ґатунку.