Українська
література 10 –Б клас на 20.09.2023
Колоритні людські характери в повісті «Кайдашева сім’я»
«Хто це?»
4 Була «дівка з перцем». (Мотря)
5 «Терлась біля панів» і набралась від них
панства. (Маруся)
6. Щороку ходила до Києва перед Великоднем.
(Баба Палажка)
7. Щоп'ятниці зранку постив, а ввечері опинявся
в шинку. (Омелько)
8. В усіх дівчатах-односельчанках бачив
лише вади. (Карпо)
9. Змінив лагідну й веселу вдачу під
впливом «кайдашівського пекла». (Лаврін)
Літературна
вікторина «Угадай персонажа повісті "Кайдашева сім'я"»
v «Вона була вже не
молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з
тонкими губами та блідим лицем. Пишала губи. Осміхалася, сипала облесливими
словами, наче дрібним горохом.» (Маруся Кайдашиха)
v «Молоде довгасте лице
було рум'яне.Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі
брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало
молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (Лаврін).
v «Був широкий у плечах,
з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його
блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве» (Карпо).
v «Висока на зріст, рівна
станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по
лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле
рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними
блискучими, як терен, облитий дощем, очима.» (Мотря).
v «Дівчина була невелика
на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина,
довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі
яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби
намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк» (Мелашка).
v Сидів у повітці на
ослоні й майстрував... У білій сорочці з широкими рукавами. З-під рукавів було
видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче
лице в ченця. (Омелько Кайдаш)
v «Проїхала коло шинку, де стояла купа чоловіків, гордовито підняла голову
й «добридень» людям не сказала… Виставила навмисне напоказ громаді жовті нові
сап’янці. Сонце грало на чоботях. Сап’янці жовтіли на всю вулицю» (Кайдашиха)
v Вона була в одній
сорочці і вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як
тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як
макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою. (Мотря)
Представлення
Що я можу вам сказати? Я
простий робочий чоловік. Маю сім’ю, дітей. Але поваги від них не маю. Лихі в мене діти,
нечемні, не поважають батька. Я ж – набожна людина. Ходжу до церкви, дотримуюсь
посту. Іноді, хіба у свято, вип’ю
чарчину.
Обговорення:
Що у словах Кайдаша вас вразило?
Проблемне питання
Чи можна вважата Омелька Кайдаша головою родини?
Чи має Омелько Кайдаш право на повагу родини й
односельців?
Що слід би було зробити Кайдашу, щоб змінити обстановку в
сім”ї?
Омелько Кайдаш — втілення темноти, забобонності і затурканості значної частини селян, знівечених духовно і фізично ще панщиною. Кайдаш був добрим стельмахом, прожив довге й тяжке життя, в якому не знав нічого, крім важкої праці. Про це говорить його зовнішність - портрет спрацьованої, передчасно постарілої людини, у якої «здорові загорілі жилаві руки», «широке лице, сухорляве й бліде, наче лице в ченця, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками». Важка праця, темнота, забобонність, родинні чвари і пияцтво зробили Кайдаша безвольним, внутрішньо надломили його, перетворили на посміховисько в сім’ї, убили в ньому віру в краще життя і довели до трагічної смерті. Читаючи повість, ми відчуваємо, що сміється Нечуй-Левицький над своїм героєм крізь сльози, що ставиться до нього з глибоким співчуттям, засуджуючи не його, а ті суспільні умови.
Представлення
Я поважна жінка. Довгий час працювала у панів
і тому знаю, якою має бути справжня пані. Дуже дбаю про те, щоб моя сім’я, чоловік, сини, а тепер і, хай їм грець, невістки мене
шанували. Особливо невістки. Хай знають своє місце. Вони молодші за мене, то
хай і ведуть господарство, а я спочину на старості років і допоможу їм
порадами, щоб знали, як все слід правильно робити.
Обговорення:
Чи згодні ви з тим, що сказала Маруся? Обгрунтуйте свою
відповідь.
Дайте оцінку Кайдашисі як дружині, матері, свекрусі,
бабусі, господині.
Чому Маруся
Кайдашиха часто потрапляє в комічні ситуації? В яких епізодах автор висміює
вади героїні?
Питання: Який ми можемо зробити висновок про Карпа та Лавріна з
цієї розмови?
Карпо - грубуватий, черствий
парубок. Ці риси Карпа передає і його портрет. У нескінченних родинних чварах
Карпо черствіє і грубіє все більше й більше. Він навіть доходить до того, що в
пориві злості кидається з кулаками на батька. Жадоба власності заглушує в Карпові
родинні почуття і доводить до того, що він на очах усього села женеться з
дрючком за рідною матір’ю. Карпо рішучий, вольовий, виділяється серед інших
селян самостійністю розуму. Та, на жаль, ці позитивні задатки в його характері
губляться в щоденній гризні.
Лаврін - це ніжна, поетична
натура. Його душевна м’якість, поетичність, доброта і безкорисливість на
початку повісті контрастують з похмурою вдачею старшого брата. Ні бідність
Мелашки, ні невдоволення матері невісткою не змогли затьмарити чистоти,
ніжності Лаврінового кохання. Душевна привабливість Лавріна передається і в
його мові, поетичній, пісенній та лагідній. Але у безперервних родинних
сутичках за «моє» і «твоє» у Лавріна поступово зникають поетичні риси його
вдачі, черствіє душа, грубіє мова. У кінці повісті брати мало чим відрізняються
один від одного: обидва вони егоїстичні, вперті.
Представлення
Мотря. І ви думаєте зі
мною сперечатись? А зась! Не вийде! Свекруха спробувала – позбулась ока. Чи вам
ваші заважають?
Обговорення:
Чи знає
ця жінка, що таке любов, ніжність, повага до старших? Як ви вважаєте?
Які
стосунки у неї склалися зі свекрухою?
Проблемне питання
Хто винен, що в Мотрі стосунки в родині
склалися саме так?
Як ви гадаєте, якою свекрухою колись стане
Мотря?
Висновок Мотря. Вихована в заможній сім’ї,
тримається гордо і незалежно. Фізично здорова і працьовита, з гострим розумом,
Мотря не кориться лихій свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона живе
мріями про власну хату, власне господарство. Скупість, егоїзм, сварливість, зневага
до людей найповніше проявляються у характері Мотрі після того, як вона стала
самостійною господинею. Мотря - зла й жорстока жінка. Виколовши у сварці
свекрусі око, вона не вболіває за свій страшний вчинок, а навіть радіє з цього.
Представлення
Мелашка. Так, щось
трапилось із нами, з нашими щирими серцями. А може, то з кожним таке діється?
Турботи про господарство, діти, свекрушенька…
Обговорення:
Що можна
сказати про їхні стосунки?
Чому Мелашка зважилася залишитися в Києві?
Як змінилось ставлення до неї після
повернення, і як змінилась вона сама?
Чим
відрізняється Мелашка віД Мотрі?
«Родина»
Персонаж |
Якою рисою чи яким здібністю вирізняється |
Який чинник пригнічував розвиток особистості |
Яким бачимо в кінці твору |
Омелько |
Вправний стельмах |
Панщина, сварки в родині |
Допився до білої гарячки і помер |
Маруся |
Хороша господиня |
Панщина, сварки в родині |
Лицемірною, егоїстичною |
Карпо |
Міг би об’єднати сім’ю, лідер |
Сварки в родині |
Егоїстичним, жорстоким |
Лаврін |
Лірик, цінує красу |
сварки в родині |
Егоїстичним, грубим |
Мотря |
Хороша і вправна господиня, мати |
сварки в родині |
Скупою, егоїстичною, жорстокою |
Мелашка |
Ніжна, любляча; мати, дружина, господиня |
сварки в родині |
Сварливою, грубою |
Якими б могли стати герої твору, враховуючи їхні
здібності й позитивні риси характеру, якби на них не впливали чинники, що
пригнічували розвиток особистості? |
Прочитати 7 розділ повісті.
Комментариев нет:
Отправить комментарий