Українська література 10 –Б  клас на 20.09.2023

      Колоритні людські характери в повісті «Кайдашева сім’я»

 

 «Хто це?»                                              

4 Була «дівка з перцем». (Мотря)

5 «Терлась біля панів» і набралась від них панства. (Маруся)

6. Щороку ходила до Києва перед Великоднем. (Баба Палажка)

7. Щоп'ятниці зранку постив, а ввечері опинявся в шинку. (Омелько)

8. В усіх дівчатах-односельчанках бачив лише вади. (Карпо)

9. Змінив лагідну й веселу вдачу під впливом «кайдашівського пекла». (Лаврін)

 

Літературна вікторина «Угадай персонажа повісті "Кайдашева сім'я"»

v «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Пишала губи. Осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом.» (Маруся Кайдашиха)

v «Молоде довгасте лице було рум'яне.Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (Лаврін).

v «Був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве» (Карпо).

v «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима.» (Мотря).

v «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк» (Мелашка).

v Сидів у повітці на ослоні й майстрував... У білій сорочці з широкими рукавами. З-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. (Омелько Кайдаш)

v «Проїхала коло шинку, де стояла купа чоловіків, гордовито підняла голову й «добридень» людям не сказала… Виставила навмисне напоказ громаді жовті нові сап’янці. Сонце грало на чоботях. Сап’янці жовтіли на всю вулицю»  (Кайдашиха)

v Вона була в одній сорочці і вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою. (Мотря)

  «Батько родини»                                  

Представлення

Що я можу вам сказати? Я простий робочий чоловік. Маю сім’ю, дітей. Але поваги від них не маю. Лихі в мене діти, нечемні, не поважають батька. Я ж – набожна людина. Ходжу до церкви, дотримуюсь посту. Іноді, хіба у свято, вип’ю чарчину.

Обговорення:

    Що у словах Кайдаша вас вразило?

  Проблемне питання

Чи можна вважата Омелька Кайдаша головою родини?

Чи має Омелько Кайдаш право на повагу родини й односельців?

Що слід би було зробити Кайдашу, щоб змінити обстановку в сім”ї?

 Омелько Кайдаш — втілення темноти, забобонності і затурканості значної частини селян, знівечених духовно і фізично ще панщиною. Кайдаш був добрим стельмахом, прожив довге й тяжке життя, в якому не знав нічого, крім важкої праці. Про це говорить його зовнішність - портрет спрацьованої, передчасно постарілої людини, у якої «здорові загорілі жилаві руки», «широке лице, сухорляве й бліде, наче лице в ченця, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками». Важка праця, темнота, забобонність, родинні чвари і пияцтво зробили Кайдаша безвольним, внутрішньо надломили його, перетворили на посміховисько в сім’ї, убили в ньому віру в краще життя і довели до трагічної смерті. Читаючи повість, ми відчуваємо, що сміється Нечуй-Левицький над своїм героєм крізь сльози, що ставиться до нього з глибоким співчуттям, засуджуючи не його, а ті суспільні умови.

  «Пані економша»                                 

Представлення

  Я поважна жінка. Довгий час працювала у панів і тому знаю, якою має бути справжня пані. Дуже дбаю про те, щоб  моя сім’я, чоловік, сини, а тепер і, хай їм грець, невістки мене шанували. Особливо невістки. Хай знають своє місце. Вони молодші за мене, то хай і ведуть господарство, а я спочину на старості років і допоможу їм порадами, щоб знали, як все слід правильно робити.

Обговорення:

Чи згодні ви з тим, що сказала Маруся? Обгрунтуйте свою відповідь.

Дайте оцінку Кайдашисі як дружині, матері, свекрусі, бабусі, господині.

     Чому Маруся Кайдашиха часто потрапляє в комічні ситуації? В яких епізодах автор висміює вади героїні?

 «Брати»                                              (розмова про дівчат)

Питання: Який ми можемо зробити висновок про Карпа та Лавріна з цієї розмови?

            Карпо - грубуватий, черствий парубок. Ці риси Карпа передає і його портрет. У нескінченних родинних чварах Карпо черствіє і грубіє все більше й більше. Він навіть доходить до того, що в пориві злості кидається з кулаками на батька. Жадоба власності заглушує в Карпові родинні почуття і доводить до того, що він на очах усього села женеться з дрючком за рідною матір’ю. Карпо рішучий, вольовий, виділяється серед інших селян самостійністю розуму. Та, на жаль, ці позитивні задатки в його характері губляться в щоденній гризні.

          Лаврін - це ніжна, поетична натура. Його душевна м’якість, поетичність, доброта і безкорисливість на початку повісті контрастують з похмурою вдачею старшого брата. Ні бідність Мелашки, ні невдоволення матері невісткою не змогли затьмарити чистоти, ніжності Лаврінового кохання. Душевна привабливість Лавріна передається і в його мові, поетичній, пісенній та лагідній. Але у безперервних родинних сутичках за «моє» і «твоє» у Лавріна поступово зникають поетичні риси його вдачі, черствіє душа, грубіє мова. У кінці повісті брати мало чим відрізняються один від одного: обидва вони егоїстичні, вперті.

 «Невістки»                                                     

 Мотря

Представлення

Мотря. І ви думаєте зі мною сперечатись? А зась! Не вийде! Свекруха спробувала – позбулась ока. Чи вам ваші заважають?

Обговорення:

Чи знає ця жінка, що таке любов, ніжність, повага до старших? Як ви вважаєте?

Які стосунки у неї склалися зі свекрухою?

Проблемне питання

Хто винен, що в Мотрі стосунки в родині склалися саме так?

Як ви гадаєте, якою свекрухою колись стане Мотря?

 

Висновок  Мотря. Вихована в заможній сім’ї, тримається гордо і незалежно. Фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, Мотря не кориться лихій свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона живе мріями про власну хату, власне господарство. Скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей найповніше проявляються у характері Мотрі після того, як вона стала самостійною господинею. Мотря - зла й жорстока жінка. Виколовши у сварці свекрусі око, вона не вболіває за свій страшний вчинок, а навіть радіє з цього.

 Мелашка

Представлення

Мелашка. Так, щось трапилось із нами, з нашими щирими серцями. А може, то з кожним таке діється? Турботи про господарство, діти, свекрушенька…

Обговорення:

Що можна сказати про їхні стосунки?

  Чому Мелашка зважилася залишитися в Києві?

    Як змінилось ставлення до неї після повернення, і як змінилась вона сама?

Чим відрізняється Мелашка віД Мотрі?

 

 «Родина»                                              

 

 

 

Персонаж	Якою рисою чи яким здібністю  вирізняється	Який чинник пригнічував розвиток особистості	Яким бачимо в кінці твору
Омелько	Вправний стельмах	Панщина, сварки в родині	Допився до білої гарячки і помер
Маруся	Хороша господиня	Панщина, сварки в родині	Лицемірною, егоїстичною
Карпо	Міг би об’єднати сім’ю, лідер	Сварки в родині	Егоїстичним, жорстоким
Лаврін	Лірик, цінує красу	сварки в родині	Егоїстичним, грубим
Мотря	Хороша і вправна господиня, мати	сварки в родині	Скупою, егоїстичною, жорстокою
Мелашка	Ніжна, любляча; мати, дружина, господиня	сварки в родині	Сварливою, грубою
Якими б могли стати герої твору, враховуючи їхні здібності й позитивні риси характеру, якби на них не впливали чинники, що пригнічували розвиток особистості?

 Домашнє завдання

Прочитати  7 розділ повісті.